Сьогодні із 2 га мигдального саду можна зібрати 5 т горіхів. Для фермерських господарств такі насадження — як страховий фонд. Мигдаль — нішева культура, яка не потребує особливих кліматичних умов — урожай буде навіть за несприятливих умов, приміром, якщо впродовж року випадає 300 мл опадів. Український мигдаль готові купувати навіть за кордоном, зараз ціна неочищеного горіха тримається на рівні 2,5 євро/кг. Таким чином, фермер має можливість щороку гарантовано отримувати гроші. Про це нам розповів віцепрезидент «Української горіхової асоціації» Василь Бабанський.

— Вирощування горіхів стає все популярнішим. Наскільки прибутковою є ця справа?

— Якщо проаналізувати економіку садів фундука та мигдалю, то прибутковість цього аграрного бізнесу доволі хороша. Вирощування мигдалю — перспективний напрям на наступні 25 років. Наразі ми не маємо внутрішнього продукту, тому щороку імпортуємо в Україну приблизно 3 тис. тонн ядер цього горіха. За нашими підрахунками, впродовж 5 років фермер повністю поверне всі витрати на закладання саду та догляд за ним. Далі отримуватиме прибуток. До слова, плодоносить сад приблизно 50 років.

NB: Плануємо збирати 2,5 т горіхів у шкарлупі з 1 га і отримувати по 6,25 тис. євро/га. Ось така економіка. Думаю, що ніяка інша культура такого доходу не дасть.

— Скільки треба мати землі, щоб закласти сад мигдалю? Яку технологію використати?

— Середньостатистичного паю достатньо. Будь-яка сім’я, маючи 2-3 га землі, може заклаcти такий сад. Сьогодні багато родин обробляють свої наділи. Вирощують там кукурудзу, ячмінь, соняшник. А з 2 га  саду мигдалю можна зібрати 5 т горіхів. Нескладно підрахувати, що вигідно вирощувати. Фермерські ж господарства таким чином можуть подбати про страховий фонд. У нагоді стануть саме нішеві культури, які не потребують особливих кліматичних умов, але економічно ефективні. Як-от мигдаль. Він росте, навіть якщо опадів буде 300 мл впродовж року і нормально себе почуватиме та плодоноситиме. Кукурудза та соняшник засохнуть, а мигдаль буде рости. Обробляючи 3 тис. га землі, на 50 га можна посадити сад мигдалю, навіть за несприятливих умов зібрати врожай, продати і на осінь отримати живі гроші.  

— Яку мінімальну суму потрібно витратити на цю справу? Чи є шанси отримати державну підтримку?

— За ядро мигдалю можна виручити 250 грн/кг, а посадковий матеріал коштує трохи більше 100 грн за сертифікований саджанець. Щоправда, Державна програма підтримки ще не працює так, як хотілося б. Хоча, мушу зазначити, дворічна програма держпідтримки садівництва в Україні до 2020 року допомогла розвитку горіхової галузі. Завдяки правильному спрямуванню фінансів на підтримку горіхових садів маємо хороші результати. Варто звернути увагу на статистику щодо закладки фундукових садів. Про мигдаль не можу говорити з однієї причини: його у нас не садили. Тільки у 2020 році зареєстрували вітчизняні сорти. Цьогоріч продали перші саджанці. Ціна яких, на жаль, компенсується лише в розмірі 50 грн. за один. Можливо, наступного року вийдемо на той рівень, якого досягли щодо фундука, саджанці якого можна виростити за один рік. На садивний матеріал щепленого мигдалю потрібно витратити 3 роки. Суттєва різниця щодо рівня витрат, використання землі. То ж фінансова підтримка зараз трохи несправедлива. Встановлення відповідної компенсації дасть можливість активізувати закладання мигдалевих садів.

Ми ж як розсадник наразі маємо в Одеській області 3 площі: одна — в Ізмаїльському районі, інша — в Болградському, третя — на території Балтської територіальної об’єднаної громади. Це північ області на кордоні з Вінниччиною. Перевіряємо, як поводитиметься культура в різних кліматичних зонах. 

— Інтенсивна технологія вирощування — що це? Нею передбачена система зрошення?

— Це технологія догляду за садом. Хочемо збільшити врожай та отримати вищу якість, то треба зрошувати. Якщо його немає, то для фундука, котрий потребує 750 мл опадів, це катастрофа. Але зони із такими опадами дуже обмежені в Україні. Натомість мигдаль — навпаки, дуже посухостійкий. У Болградському районі торік було всього 220 мл опадів. Проте мигдаль дав чудовий урожай.

— Розкажіть про особливості цього року…

— Цьогоріч ми вже зібрали в нашому офіційному саду з маточних дерев 1,8 т/га. Хороший показник для першого врожаю. Мигдальний сад починає плодоносити на 4-5 рік. Повноцінний урожай можна зібрати починаючи з 6-7-го року після закладання саду.

— Торік в Мінекономіки затвердили права інтелектуальної власності на сорти мигдалю української селекції. Ви автор сортів. Розкажіть про них детальніше.

— У 2020 році до українського Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 4 сорти мигдалю. Вони виведені у СФГ ім. Академіка Унанова, яке я очолюю. Два сорти Е5 Борозан та М 41 Алекс — великоплідні. Горіх в шкарлупі важить 7-8 грамів. А також Луїза та Джоржия — стандартні сорти із меншим розміром плоду. Вони теж високопродуктивні із вихід ядра у них хороший. Якість нашого мигдалю за дегустаційними якостями, за вмістом жиру не поступається іноземним сортам. На останній виставці в Кельні ми представляли український мигдаль. Зарубіжним партнерам сподобалася якість продукту, вони готові його купувати.

Зараз ми з науковцями Одеського аграрного університету та Одеського технологічного університету досліджуємо якість фундука і мигдалю, які ростуть у нас. Робимо це для того, аби мати розгорнуту форму вмісту горіха та підтвердити конкурентоспроможність продукції. Всі сьогодні говорять про величину горіха, але забувають про його якість. Якщо в одному сорті 72% олії, а в інших — 46%. Який краще сорт садити? Звісно той, де більше олії. 

— У вирощуванні мигдалю можливі ризики?

— Як і у кожній справі, ризики бувають. Виникають вони тоді, коли господар зневажливо ставиться до проєкту. Думає, що варто лише посадити, і мигдаль виросте сам — як бур’ян. Будь-яка культурна рослина потребує певної програми догляду.

NB: По-перше, до початку плодоношення обов’язково треба формувати крону дерева. На розсуд власника, це може бути веретено або чаша. Від того, наскільки правильно буде сформовано крону, залежатиме в подальшому врожайність і ефективність саду. А далі – профілактика. Молодий сад хоча б два рази на рік треба обробляти мідьвмісними препаратами: навесні — у травні та восени перед початком зупинки вегетації — десь у серпні-вересні. Якщо яблуні обприскують 14-17 разів, то мигдаль — максимум 3-4 рази. Після початку плодоношення треба робити тільки санітарне підрізання, коли якась гілка всохла чи зламалася.

Мигдаль — малозатратна культура. Як у будь-якій справі, ризики здебільшого пов’язані із людським фактором.  Але і кліматичним фактором нехтувати не можна.

— Які регіони України найсприятливіші для вирощування мигдалю?

— У нас різко змінився клімат. За останні 28 років температура підвищилася майже на два градуси. Фактично в Україні вже немає агрозон: полісся, лісостеп, степ — у минулому. За 3-4 роки, ймовірно, і Херсонська область стане пустелею. Сьогодні погода в Умані така, як 25 років тому була в Одесі. Північ — Чернігівська, Сумська, Волинська області — однозначно не для мигдалю. У Чернівецькій та Тернопільській мигдаль росте і плодоносить. Так само — на Вінниччині, Кропивниччині та Миколаївщині.

NB: Важливо, щоб сума активних температур вище +10 оС перевищувала 3000 оС. Можливі ризики, пов’язані із заморозками. Мигдаль витримує до –30 оС у стані спокою. Як і абрикос та персик, він боїться морозів під час цвітіння. Наші сорти витримують заморозки до –6 оС у стані бруньки, –3 оС — в стані розкритої квітки. Небезпечні для нього повторні заморозки, як для всіх кісточкових.

Ростуть абрикос та персик —  ростиме і мигдаль. Потрібно виходити з цього.

Розмовляла Тетяна КОВАЛЬЧУК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram