Підвищення середньорічних температур і зменшення кількості опадів вже суттєво впливають на сільське господарство. В контексті цього аграрії шукають шляхи покращення управління ґрунтовими водами. Яким чином це можна зробити і чи можуть аграрії взагалі вплинути на зменшення показників вологості ґрунту?

Сховище ґрунтових вод 

Зберегти воду у ґрунті могло б допомогти умовне “сховище ґрунтових вод”. Щоб його створити слід врахувати декілька факторів, від яких залежить інтенсивність пересушення ґрунту. Польові дослідження, проведені у Польщі, засвідчили, що, зокрема, перевертання ґрунту (культивація та розпушування) суттєво впливають на його пересихання.

Фахівці зазначають, що правильне вирощування із збереженням вологи ґрунту повинно полягати у розпушуванні і перемішуванні без обертання! Вищезгадані дослідження проводили на ґрунті з трьома різними видами обробітку: контрольна ділянка — не оране і не культивоване поле на стерні після озимої пшениці; друга — поле з оранкою на глибину 25 см; третя — поле, оброблене важким культиватором на глибину 25 см. Найважливіші параметри з точки зору відновлення запасів води — це польова ємність води та пористість капілярів. Саме ці показники визначали під час дослідження.

Польова ємність води

Польова ємність — це кількість води, яку ґрунт може втримати впродовж декількох днів, наприклад, після рясних опадів. Фактично, повна польова ємність води — це стан ґрунту, при якому усі невеликі ґрунтові простори заповнені водою, яка не рухається глибше під дією сили тяжіння. Цей показник виражається у відсотках і вказує на поточний стан вологи ґрунту стосовно стану повного насичення його капілярних просторів. Умовно вважається, що показник у 70% означає дуже хороші умови вологості для росту рослин, 50% — середні умови, тоді як при 30% ріст рослин обмежений. Під час ґрунтообробних операцій водомісткість польових вод знижується. Дослідження показали:

  • на необробленому полі зі стернею після озимої пшениці польова ємність води становила  в середньому 47,9%;
  • оранка на глибину 25 см призвела до зменшення показника до 40,3%:
  • після обробки поля важким культиватором — показник становив 43,4%.

NB: Тобто класична оранка знизила польову ємність води на 16%, тоді як обробіток ґрунту без оранки — лише на 9%. Відтак, дослідники зробили висновок, що спосіб обробітку впливає на збереження вологи у ґрунті і може як збільшувати, так і зменшувати кількість ґрунтових вод.

Капілярна пористість

Цей параметр відповідає за потенційне накопичення води в ґрунті. Його визначає сума об’ємів усіх ґрунтових просторів, в яких може зберігатися вода. Позначається також у відсотках. Вважається, що чим більша пористість капілярів, тим більший потенціал ґрунту для накопичення води. Тому при створенні умовного «сховища ґрунтової води» варто подбати і про підвищення пористості ґрунту. Яким способом це можна зробити також продемонстрували проведені дослідження.

Пористість капілярів необробленого ґрунту (після стерні) становила в середньому 23,2% для шару товщиною до 30 см. Після оранки пористість капілярів збільшилась до 27,7%, а після культивування — до 29,2%. Тобто внаслідок оранки пористість капілярного ґрунту збільшилась на 19,1%, а внаслідок культивування — на 25,8%.

Підготувала Наталя Кузьо

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram