Від живлення до класності: що потрібно знати для отримання високоякісної пшениці

Очікуючи цьогоріч урожай пшениці на рівні 21,8 млн тонн, в Мінагрополітики прогнозують, що 40% вирощеного становитиме продовольче збіжжя, придатне для виготовлення борошна та випікання хліба. Не секрет, що вища класність зерна, то ліпші його хлібопекарські властивості та ширший спектр використання. Від якісних показників залежить як ціна вирощеного, так і рентабельність господарювання. Завдання аграріїв — отримання не тільки щедрого урожаю, а й зерна високого класу.

Яку пшеницю маємо та якої прагнемо

Вибираючи сорт пшениці для майбутнього врожаю, українські сільгоспвиробники звертають увагу на врожайність та класність пшениці. Нині оригінатори вказують, до якої групи належить сорт. Приміром, сорти групи Е — елітні, або сильні, їх генетичний потенціал за необхідної технології та інших умов розрахований на те, щоб давати високий урожай зерна першого класу. Отримати пшеницю першого класу — найвищий пілотаж, та з об’єктивних причин українським аграріям непросто досягти цієї позначки. Якщо порівняти врожаї культури за останні три роки, то, починаючи з 2020 року, за даними компанії SGS Україна, кількість намолоченого найвищої якості поступово зменшувалася: 2020 р. — 10,1%, 2021 — 3%, 2022 — 1%, 2023 — 0%.

За останні роки до Реєстру сортів рослин внесено значну кількість сильних і цінних пшениць, які належать до групи А і мають високий вміст білка, добру глибину забарвлення та низький вміст вологості. Таку пшеницю використовують для виробництва високоякісного борошна та хліба, а також для інших харчових продуктів.

Сильні пшениці належать до поліпшувачів слабких пшениць. Борошно сильних пшениць за домішування (25‒30%) до борошна слабких пшениць поліпшує його хлібопекарські властивості, завдяки чому хліб випікається об’ємним, пористим і якісним. За державним стандартом, зерно сильних пшениць належить до першого та другого класів. У виробництві досить поширена також група цінних пшениць, які за класифікаційною якістю належать до третього класу. З борошна цінних пшениць випікають хліб доброї якості, але воно не здатне поліпшувати борошно слабких пшениць.

Пшениця першого ― третього класів вирізняється високим вмістом білка та клейковини (також її якістю), числом натурної маси, скловидністю та чистотою. З неї отримують високоякісне борошно. Високий вміст білка покращує утворення клейковини — це робить тісто більш пружним і еластичним. Кількість та якість клейковини своєю чергою забезпечують хорошу структуру випічки. Натурна маса зерна визначає його щільність і загальну якість. Вища скловидність вказує на кращу якість твердих сортів пшениці, що важливо для виробництва макаронних виробів. Чистота зерна (з мінімальною кількістю домішок) також підвищує клас борошна.

Зерно м’якої пшениці, згідно з ДСТУ 3768:2019 залежно від показників якості, розподіляють на шість класів (класи перший ― третій ― група А, класи четвертий, п’ятий ― група Б і клас шостий).

Таблиця. Показники якості зерна м’якої пшениці

Торік в Україні зібрали 30% продовольчого і 70% фуражного зерна, різниця ціни на які вражає. Не повертаючись до торішніх прайсів, наведемо актуальну інформацію. Наприклад, у серпні 2024 року ціни на озиму пшеницю в Україні становили:

• пшениця першого ― другого класів: приблизно 245‒250 дол./т в порту Чорного моря або 9700‒10 000 грн/т. Це найвища ціна серед усіх класів;
• пшениця третього класу: трохи нижча вартість, хоча конкретні дані можуть варіюватися залежно від регіону і поточних умов;
• фуражна пшениця: близько 200‒203 дол./т або 9100‒9300 грн/т.

Ціни можуть змінюватися залежно від кількості опадів, рівня врожаю, стану глобального ринку, а також політичних та економічних умов в Україні та світі.

Втрачаючи кошти через нижчу якість продукції, чимало сільгоспвиробників ставлять перед собою запитання: як, замість фуражу чи пшениці четвертого ― п’ятого класів, зібрати зерно кращої якості? Це цілком реально.

Як формується якість зерна

Перш ніж планувати потужний ривок у напрямку вищої класності збіжжя, не зайве ще раз пригадати фізіологічні основи формування якості зерна озимої пшениці.

Перша фаза розвитку зерна характеризується високим рівнем вологості (85‒65%) і домінуванням у зернівці розчинних сполук ― цукрів, амінокислот, жирних кислот та амідів, які утворюються під час фотосинтезу з неорганічних речовин. Цей етап визначає довжину зернівки, тому критично важливо, щоб ґрунт був забезпечений достатньою кількістю вологи та розчинних мінеральних солей. Розчинні органічні речовини, які надходять у зерно, поступово полімеризуються під дією ферментів, утворюючи крохмаль, білки та жири. На цьому етапі найефективнішим є позакореневе азотне підживлення, яке значно впливає на вміст та якість білка у зерновій продукції.

Друга фаза розвитку зерна, відома як фаза наливання, завершує формування його ширини й товщини. На початку цього етапу в зернівку активно надходять поживні речовини, але до кінця фази їх надходження сповільнюється. Активність ферментів досягає свого піка в середині фази, після чого поступово знижується, що впливає на перетворення розчинних речовин у нерозчинні, а вологість зерна зменшується до 35%.

Третя фаза формування зерна, фаза дозрівання, завершує процес розвитку врожаю. Спочатку надходження поживних речовин у зерно сповільнюється, а згодом повністю припиняється. Проте синтез високомолекулярних сполук триває з поступовим зниженням швидкості навіть після збору врожаю. У цей період остаточно формується колір зерна, а його вологість знижується до 15‒18%.

Головні чинники класності: сорт, ґрунти та удобрення

Віддавна в Україні кажуть: що посієш, те й пожнеш. Українські аграрії вже переконалися: щоб отримати зерно найкращої якості, важливо придбати високопродуктивне насіння високоврожайного сорту пшениці зі значним вмістом білка.

Але це ще не гарантія успіху — суттєве значення має агротехніка вирощування культури, зокрема правильне мінеральне живлення. Тож торкнемося одного з найважливіших аспектів — як правильно застосовувати мінеральні добрива, щоб отримати максимальний ефект, виражений у високій урожайності та якості зерна, а отже, і у фінансовій вигоді.

Селекція компанії RAGT Semences у галузі зернових культур спрямована на створення високопродуктивних сортів, зерна кращої якості в поєднанні з високою пластичністю та адаптивністю до ґрунтово-кліматичних умов для отримання стабільних урожаїв в умовах ризикованого землеробства. На ринку України компанія пропонує високопродуктивні цінні сорти пшениці озимої, чудово адаптовані до вирощування на нашій території. Протягом трьох років поспіль (2021–2023) б’є рекорди продажів добре відомий сорт РЖТ РЕФОРМ. Великий попит має новий сорт, насіння якого тільки другий рік у продажу — РЖТ ДЕПОТ, генетика якого гарантує стабільно високу натуру та якість зерна другого ― третього класів.

Високий потенціал урожайності сортів РЖТ РЕФОРМ і РЖТ ДЕПОТ поєднується з відмінною якістю зерна. Це цінні пшениці групи А. Маса тисячі зерен РЖТ РЕФОРМ становить 48–52 г, РЖТ ДЕПОТ — 50–55 г. Аграрії зробили свій вибір на користь сортів, що за оптимальної технології дають змогу отримати високу класність пшениці.

Читайте також: Сорти озимої пшениці РАЖТ — для стабільно високих урожаїв

Важливо досягти потенціалу, який заклали селекціонери. Для отримання зерна озимої пшениці другого класу потрібно правильно розподілити мінеральні добрива протягом всього періоду вегетації. Основна мета — забезпечити рослину достатньою кількістю азоту для формування високого вмісту білка та підтримати її розвиток іншими необхідними елементами.

Навіть за складних погодних умов 2024 року господарства, які подбали про те, щоб, як кажуть, нагодувати свої рослини, отримали добрий урожай та вищий клас зерна.

Головна роль у системі удобрення належить азотним добривам. Ефективно контролюючи рівень азоту в ґрунті з мінімальними його втратами, аграрій зможе збільшити врожайність культур і знизити витрати на виробництво.

Правильно підібрана система удобрення дає змогу оптимізувати азотне живлення озимої пшениці.

Передпосівне внесення добрив потрібно здійснити за 2‒3 тижні до сівби:

• Азот (N): 10‒20% від загальної норми, орієнтовно 20‒30 кг/га д.р.
• Фосфор (P₂O₅): 60‒90 кг/га д.р.
• Калій (K₂O): 60‒90 кг/га д.р.

На бідних ґрунтах частину азотних добрив (до 30 кг д.р.) треба вносити під передпосівну культивацію або в основному удобренні разом з фосфорними й калійними. Це прискорює розвиток і підвищує зимостійкість рослин. Рослина на старті добре розвивається, відчуває, що має харчування, і заходить у зиму в хорошому, здоровому стані. Загалом пшениця, посіяна в оптимальні строки, заходить у зиму в фазі кущення. Водночас РЖТ РЕФОРМ, посіяний у пізні строки, ― у фазу шила і може завершити кущення навесні.

Надмірна кількість азоту в осінній період знижує зимостійкість рослин, тому основну частину азотних добрив вносять у вигляді підживлень у весняно-літній період вегетації.

Це внесення забезпечить початковий розвиток рослини, особливо формування потужної кореневої системи, що важливо для майбутнього врожаю.

Перше підживлення проводять ранньою весною, коли починається активний ріст та весняне кущіння:

• Азот (N): 30% від загальної норми підживлення.

За проведення ранньовесняного (регенеративного) підживлення основною умовою має бути максимальне використання вкрай дефіцитної вологи у верхньому шарі ґрунту. Для цього надзвичайно важливо скористатися станом мерзлоталого ґрунту, що в часі може бути дуже обмеженим. Терміни внесення у регіонах можуть відрізнятися: лютий чи початок березня.

Це підживлення стимулює активне кущення і забезпечує формування міцного стебла, що сприяє збільшенню кількості колосків на одиницю площі.

Ранньовесняне підживлення потрібно провести на зріджених та недостатньо розвинених посівах, на яких норма азотних добрив перед відновленням вегетації має становити орієнтовно 70–90 кг/га, на посівах у задовільному стані — 50–60 кг/га, у доброму — 20–30 кг/га. Підживлення потрібно провести до початку відновлення вегетації озимих культур. Для ранньовесняного підживлення рекомендовано використовувати аміачну селітру, ефективність якої на 15–20% вища, ніж карбаміду.

Друге підживлення потрібно проводити на IV етапі органогенезу, у фазі виходу рослин у трубку, що припадає на кінець квітня — початок травня:

• Азот (N): 50% від загальної норми підживлення
• Сірка (S): 10‒15 кг/га.

Внесення азоту в цей період розвитку рослин сприяє кращому виживанню продуктивного стеблостою, збільшенню кількості закладених колосків у колосі, підвищенню посухостійкості рослин пшениці озимої. Норми азоту потрібно коригувати з огляду на попередньо внесену кількість. Якщо за відновлення вегетації внесли 50–60 кг/га д.р. азоту, то на IV етапі потрібно додати ще 40–50 кг/га д.р., а за внесення 20–30 кг/га д.р. у перший період на IV етапі вносять 60–70 кг/га д.р.

Обов’язково в цей період рекомендують додавати сірку у співвідношенні 1:5, яка допомагає у засвоєнні азоту. Якщо коефіцієнт кущення дуже хороший, кількість азоту можна зменшити.

Третє підживлення (за потреби) проводять під час колосіння та наливу зерна в період з травня до початку червня:

• Азот (N): 10‒15 кг/га д.р.

З метою формування повноцінного білково-клейковинного комплексу зерна необхідно, щоб рослини були забезпечені азотом не тільки на початку вегетації, а й у період наливу та достигання, для чого застосовують пізні підживлення рослин у фазу колосіння ― наливу зерна із внесенням не менше ніж 30–60 кг/га азотних добрив.

Значно підвищує якість зерна позакореневе внесення розчину карбаміду (30–45 кг/га) шляхом обприскування посівів. Концентрація розчину (за діючою речовиною) у фазу колосіння не має перевищувати 15%, а на початку молочної стиглості зерна ― 20%. За жаркої посушливої погоди використовують менші норми азоту в посівах з помірною вегетативною масою і в пізні фази розвитку рослин, більші ― за вологої погоди, розвиненої надземної маси рослин і в ранні фази їхнього розвитку.

Третє підживлення спрямоване лише на формування класності зерна та маси тисячі зерен. Позакореневі підживлення доцільно проводити на тих полях, де є можливість підвищення класу якості зерна. Необхідність проведення пізнього позакореневого підживлення визначають методом тканинної діагностики рослин у фазу колосіння.

Для реалізації потенціалу сортів на рівні 80% рекомендовано застосовувати повний комплекс агротехнічних заходів. Результат не забариться.

Додаткові рекомендації:

• зважайте на тип ґрунту та попередник: на легких ґрунтах азотні добрива потрібно вносити частинами, на важких — більшу частину можна вносити відразу;
• стежте за станом рослин: за ознаками дефіциту або надлишку поживних речовин можна коригувати строки та норми підживлення;
• застосовуйте листкові підживлення мікроелементами (цинк, марганець, мідь) для підтримки загального здоров’я рослин.

Ці рекомендації допоможуть оптимально керувати живленням озимої пшениці, щоб досягти зерна другого класу якості. Висіявши потужний сорт, наприклад, РЖТ РЕФОРМ чи РЖТ ДЕПОТ, навіть в умовах України сільгоспвиробник отримає максимально високі результати.

Навіть досвідчені аграрії із великим досвідом у рослинництві не завжди орієнтуються на інновації світової селекції, нерідко підбираючи не надто продуктивні, зате випробувані роками сорти та покладаючись на звичні технології, що в нинішніх умовах не є рентабельними. От і маємо на токах більшість фуражного чи продовольчого зерна низького класу. Беручи до уваги два головні чинники формування якості та врожайності — сорт і оптимальне мінеральне живлення, що сприяє максимальному розкриттю потенціалу сорту, не витрачаючи зайвого на недешеві препарати для захисту рослин, сільгоспвиробник може досягнути більшого. Чого ми йому щиро бажаємо!

Марія БАЙОР за матеріалами компанії «РАЖТ Семенс-Україна»

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram