Вже у 2019 році площі під льоном можуть скоротитись наполовину порівняно з 2017 роком. Таку ситуацію спричинило експортне мито, яке свого часу було введене для стимулювання внутрішньої переробки та поширюється як на технічний льон, так і на харчовий через відсутність розділення в класифікаторі УКТЗЕД.

— Після затяжного періоду балансування посівних площ під льоном біля позначки 50 тис. га, протягом останніх двох років відбулось значне їх скорочення. Якщо в минулому році посівні площі становили 32 тис. га, що на третину менше, порівняно з минулим роком, то в 2019 р. посівні площі можуть становити всього-на-всього 25 тис. га, — розповів у своєму блозі на Agroportal.ua Микола Шкурко, генеральний директор ПВК фірми «Сяйво».

Таким чином виробництво олійного льону у 2018 році стало найменшим за 5 останніх років 30 тис. тонн, а зараз прогнозується ще менше. Для порівняння: світове виробництво і експорт насіння льону зростає і становить у 2018/19 МР 2,6 млн тонн. Наприклад, Казахстан виробляє 680 тис. тонн, Росія та Канада по півмільйона тонн.

Така динаміка виробництва в Україні навпаки тягне падіння обсягів експорту. Якщо за 2017 експортовано 57 тис. тонн насіння льону, то за 2018 рік  тільки 13 тис. тонн.

Через введення мита виробництво льону стало неконкурентоспроможним. Але оскільки потреба саме в харчовому насінні льону стає дедалі більшою, то вітчизняні експортери змушені вдаватися спочатку до імпорту насіння льону, а потім до їх транзитному експорту в обхід злощасного мита.

— І головне, внутрішня переробка технічної олії також скорочується: якщо в 2017 році на підприємствах асоціації «Укроліяпром» було перероблено 15 тис. тонн насіння льону, то в 2018 — лише 5 тис. тонн. А мито якраз і вводилося з подачі цього об’єднання, щоб нарощувати переробку! На її збереженні «Укроліяпром» наполягає і зараз за підтримки Мінагрополітики. Незначний урожай насіння льону змушує виробників масла віддавати перевагу переробці соняшнику. Ось це і задовольняє очевидно названі структури. Але держава чи в цілому? — зазначає Микола Шкурко.

Звітні дані свідчать, що по надходженнях до державного бюджету експорт харчового насіння льону значно вигідніше, ніж переробка соняшнику на олію. А вирощування льону в сівозмінах, особливо на посушливих територіях, є альтернативою соняшнику щодо збереження родючості ґрунтів.

— Аби врятувати льонарство необхідне прийняття невідкладних заходів на державному рівні: скасування експортного мита (у Верховній Раді зареєстровані законопроекти 4737 і 9202), вдосконалення стандарту на насіння льону (цим вже займається Інститут олійних культур НААН) , розширення класифікатора УКТЗЕД позицією «харчове насіння льону», — повідомляє Микола Шкурко.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram