Вже у 2019 році площі під льоном можуть скоротитись наполовину порівняно з 2017 роком. Таку ситуацію спричинило експортне мито, яке свого часу було введене для стимулювання внутрішньої переробки та поширюється як на технічний льон, так і на харчовий через відсутність розділення в класифікаторі УКТЗЕД.
— Після затяжного періоду балансування посівних площ під льоном біля позначки 50 тис. га, протягом останніх двох років відбулось значне їх скорочення. Якщо в минулому році посівні площі становили 32 тис. га, що на третину менше, порівняно з минулим роком, то в 2019 р. посівні площі можуть становити всього-на-всього 25 тис. га, — розповів у своєму блозі на Agroportal.ua Микола Шкурко, генеральний директор ПВК фірми «Сяйво».
Таким чином виробництво олійного льону у 2018 році стало найменшим за 5 останніх років — 30 тис. тонн, а зараз — прогнозується ще менше. Для порівняння: світове виробництво і експорт насіння льону зростає і становить у 2018/19 МР 2,6 млн тонн. Наприклад, Казахстан виробляє 680 тис. тонн, Росія та Канада — по півмільйона тонн.
Така динаміка виробництва в Україні навпаки тягне падіння обсягів експорту. Якщо за 2017 експортовано 57 тис. тонн насіння льону, то за 2018 рік — тільки 13 тис. тонн.
Через введення мита виробництво льону стало неконкурентоспроможним. Але оскільки потреба саме в харчовому насінні льону стає дедалі більшою, то вітчизняні експортери змушені вдаватися спочатку до імпорту насіння льону, а потім до їх транзитному експорту — в обхід злощасного мита.
— І головне, внутрішня переробка технічної олії також скорочується: якщо в 2017 році на підприємствах асоціації «Укроліяпром» було перероблено 15 тис. тонн насіння льону, то в 2018 — лише 5 тис. тонн. А мито якраз і вводилося з подачі цього об’єднання, щоб нарощувати переробку! На її збереженні «Укроліяпром» наполягає і зараз за підтримки Мінагрополітики. Незначний урожай насіння льону змушує виробників масла віддавати перевагу переробці соняшнику. Ось це і задовольняє очевидно названі структури. Але держава чи в цілому? — зазначає Микола Шкурко.
Звітні дані свідчать, що по надходженнях до державного бюджету експорт харчового насіння льону значно вигідніше, ніж переробка соняшнику на олію. А вирощування льону в сівозмінах, особливо на посушливих територіях, є альтернативою соняшнику щодо збереження родючості ґрунтів.
— Аби врятувати льонарство необхідне прийняття невідкладних заходів на державному рівні: скасування експортного мита (у Верховній Раді зареєстровані законопроекти 4737 і 9202), вдосконалення стандарту на насіння льону (цим вже займається Інститут олійних культур НААН) , розширення класифікатора УКТЗЕД позицією «харчове насіння льону», — повідомляє Микола Шкурко.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
