В Україні продовжується скорочення поголів’я великої рогатої худоби. Найбільше падіння фіксується у господарствах населення, однак у липні кількість корів зменшилася і на сільгосппідприємствах. Серед основних причин — зростання собівартості виробництва молока, низькі закупівельні ціни та ризик подальшого подорожчання кормів.
За попередніми даними Держстату, станом на 1 серпня 2026 року в Україні утримувалося 1,751 млн голів ВРХ, зокрема 932,6 тис. корів.
За місяць загальне поголів’я ВРХ скоротилося на 15,9 тис. голів, або 0,9%, а корів — на 8,6 тис. голів, або також 0,9%. У річному вимірі падіння значно суттєвіше: порівняно з 1 серпня 2025 року кількість ВРХ зменшилася на 19%, а корів — на 18%.
Найбільше худоби втрачають господарства населення
Наразі близько 54% поголів’я ВРХ зосереджено у промисловому секторі, ще 46% — у господарствах населення.
На сільгосппідприємствах утримується 953 тис. голів ВРХ, зокрема 392,8 тис. корів. За місяць кількість корів скоротилася на 3,8 тис. голів, або 1%. Водночас порівняно з минулим роком промисловий сектор демонструє приріст: загальне поголів’я ВРХ збільшилося на 3%, а корів — також приблизно на 3%.
Натомість у присадибному секторі скорочення значно масштабніше. Станом на початок серпня населення утримувало 798,1 тис. голів ВРХ, з яких 539,8 тис. — корови. За рік загальне поголів’я тут скоротилося на 35%, а кількість корів — на 29%.
При цьому сільськогосподарські підприємства у 12 областях змогли наростити поголів’я корів порівняно з минулим роком. Найбільший приріст зафіксовано у Рівненській області — на 28%, Львівській — на 21%, Харківській — на 15% та Тернопільській — на 13%.
Виробництво молока стає дедалі дорожчим
Одним із факторів, які стримують розвиток молочного скотарства, залишається погіршення економіки виробництва. Дорожче пальне збільшує витрати не лише на польові роботи, а й на доставку молока на переробні підприємства.
Зростання логістичних витрат та обмежена пропозиція добрив також можуть підвищити собівартість виробництва кормів. Відповідно, дорожчатиме й годівля тварин.
Водночас поточні закупівельні ціни на молоко-сировину не завжди дозволяють компенсувати зростання виробничих витрат. За таких умов частина господарств не бачить економічних передумов для нарощування стада та змушена вибраковувати худобу.
Цю тенденцію підтверджує і статистика забою. За попередніми даними Держстату, у січні-липні 2026 року обсяги забою ВРХ становили 79,24 тис. тонн — на 6% більше, ніж за аналогічний період торік. У липні показник у промисловому секторі зріс ще на 2% порівняно з червнем.
Війна прискорила скорочення поголів’я
Проблема зменшення чисельності ВРХ в Україні має довгостроковий характер. Із 2014 року поголів’я корів у промисловому та присадибному секторах скоротилося майже втричі, а повномасштабна війна додатково загострила ситуацію.
Господарства у прифронтових регіонах змушені релокувати тварин у центральні та західні області через загрозу російських атак.
Водночас держава підтримує будівництво та реконструкцію тваринницьких комплексів. Наразі відповідні проєкти реалізує 31 підприємство. Для агровиробників, які релокувалися з прифронтових територій, компенсацію вартості будівництва та реконструкції ферм збільшено до 50%.
Найбільше промислових корів утримується у Полтавській області — 52,4 тис. голів, Черкаській — 46,1 тис., Чернігівській — 38 тис., Київській — 35,4 тис., Хмельницькій та Вінницькій — по 32,5 тис. голів. На ці шість регіонів припадає близько 60% промислового поголів’я корів країни.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
