Сучасне аграрне виробництво не можливо представити без широкого застосування різноманітних хімічних речовин, зокрема ЗЗР, які вирішують проблему забур’яненості посівів та захищають їх від різноманітних шкідників та хвороб. Адже за певних умов втрати сільськогосподарської продукції від хвороб, шкідників та бур’янів у середньому можуть досягати 20-30 %. Проте з іншої сторони їх надмірне або неправильне використання може призвести до виникнення нових проблем та екологічних втрат. Оптимальний вихід із цієї досить складної ситуації полягає в тому, що можна традиційний захист рослин поєднувати із біологічним у тій чи іншій пропорції. Або ж взагалі, як у випадку із органічним сільським господарством, орієнтуватися лише на біологічний захист рослин.

Що ж представляє собою біологічний захист рослин у сільському господарстві. Загальновідомо біологічний захист рослин ґрунтується на тому факті, що зниження чисельності будь-якого небажаного для людини та її діяльності виду мікроорганізму, рослини чи тварини можна здійснити за умов використання його паразитів та антагоністів.

NB: Якщо стисло сформулювати суть біологічно­го за­хи­с­ту рос­лин, то вона полягає у ви­кори­с­танні про­ти шкідли­вих ор­ганізмів їхніх безпосередніх при­род­них во­рогів (хи­жа­ки, па­ра­зи­ти, гербіфа­ги) і про­дук­тів їхньої життєдіяль­ності (антибіотики, гормони, феромони, то­що), біологічно активних речовин.

При цьому основна ме­та його застосування це, насамперед, от­ри­ман­ня якісної та еко­­логічно без­печ­ної сільськогосподарської про­дукції за умо­ви збе­ре­жен­ня біологічного різно­маніт­тя біоценозів.

NB: Біологічний захист рослин заснований на комплексному підході використання двох основних напрямків: збереження і сприяння діяльності природних популяцій корисних видів (ентомофагів, мікроорганізмів), а також самозахисту культурних рослин в агробіоценозах та поновлення агробіоценозів корисними видами, яких в них не вистачає або тих, які відсутні.

Може виникнути закономірне питання: чи багато господарств України використовують біологічний захист рослин. Статистика свідчить, що кількість таких господарств поки є незначною, однак із кожним роком збільшується як і площа, на якій були застосовані біологічні засоби захисту рослин (табл. 1).

У минулому році площа, на якій були застосовані біологічні засоби захисту рослин, склала майже 153,9 тис. га. Серед регіонів, де найбільше застосовували біологічні засоби захисту рослин, окремо виділялася Черкаська область (47,4 % від усіх площ в країні), Херсонська (13,1 %) і Кіровоградська (11,1 %). Водночас, досить незначні площі (до 0,5 %), на яких були застосовані біологічні засоби захисту рослин, розташовані в господарствах Харківської, Тернопільської, Львівської, Житомирської, Київської та інших областей.

Таблиця 1. Агротехнологічна ємність ринку біологічного захисту рослин в сільському господарстві України за ранжированим рядом регіонів
Регіони Площа, на якій були застосовані

біологічні засоби захисту рослин, га

Частка у %
Україна 153866 100,0
Черкаська 72933 47,4
Херсонська 20105 13,1
Кіровоградська 17115 11,1
Вінницька 9456 6,1
Полтавська 8791 5,7
Хмельницька 5687 3,7
Чернівецька 4962 3,2
Одеська 3637 2,4
Донецька 2805 1,8
Закарпатська 1451 0,9
Луганська 1451 0,9
Сумська 1119 0,7
Волинська 1099 0,7
Київська 727 0,5
Житомирська 551 0,4
Львівська 456 0,3
Тернопільська 276 0,2
Харківська 238 0,2
Інші регіони країни 1007 0,7

Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України

Одним із найбільш поширених біологічних способів захисту рослин є застосування мікроорганізмів спорових та неспорових бактерій, вірусів та інших. Виділені в чисту культуру хвороботворні мікроорганізми використовуються для виготовлення спеціальних мікробіологічних препаратів. Біопрепарати проти шкідників використовуються головним чином шляхом обприскування рослин.

Також досить поширеною серед біологічних засобів є трихограма для боротьби проти совки, кукурудзяного метелика, яблуневої і горохової плодожерок та інших шкідників.

NB: Трихограма комаха ентомофаг, яка знищує близько 160 різних видів шкідників у фазі яйця. Трихограма ефективна проти шкідників, які ведуть прихований спосіб життя, оскільки хімічні препарати проти них нажаль малоефективні. Біологічний ефект застосування трихогрями проти совки може становити за деякими даними 50-55 %, стеблового метелика 40-65 %.

Випуск трихограми проводиться на площах під посів озимих культур, на посівах кукурудзи, соняшнику, цукрових та кормових буряків, багаторічних травах, плодово-ягідних культур, картоплі та інших овочевих культур.

Які ж основні переваги біологічного захисту рослин на основі застосування комах, які пригнічують шкідників сільськогосподарських культур, (ентомоакаріфагів) і мікробіологічних засобів захисту рослин від хвороб. Насамперед, застосування біологічного захисту має низку переваг перед методами хімічного захисту у наступному:

  • є порівняно менш шкідливим і екологічно безпечнішим для навколишнього середовища;
  • забезпечує пролонгований термін дії;
  • може застосовуватися в якості як профілактичного, так і додаткового захисту після хімічної обробки;
  • зменшує витрати на збереження і потенційні втрати врожаю;
  • суттєво знижує рівень забруднення ґрунту небезпечними речовинами.

Застосування на практиці методу біологічного захисту рослин вимагає, передусім, певного рівня знань для контролю шкідників і хвороб. Для цього необхідно правильно ідентифікувати шкідника. Крім цього слід знати, як він поширюється та оцінити потенційно можливі збитки. Лише після вказаних кроків слід починати діяти із використанням різних способів біологічного захисту та визначенням необхідної кількості самих заходів для його проведення.


Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram