Україна продовжує втрачати частку на китайському ринку соняшникової олії, поступаючись місцем Казахстану та рф. Про це повідомив Фанг Ганг, директор китайської компанії ZHEJIANG GRAIN GROUP Co., під час міжнародної конференції KazOil-2025 в Астані.
Перерозподіл ринку: Україна поступається позиціями
Наразі ключовими постачальниками соняшникової олії до Китаю залишаються рф, Україна та Казахстан. Однак український експорт скорочується через воєнні дії та проблеми з логістикою, тоді як конкуренти нарощують обсяги постачання.
У 2022 році частка України на китайському ринку становила 53%, рф — 36%, Казахстану — 6%.
У 2024 році ситуація кардинально змінилася: 65% імпорту припало на рф, 23% — на Україну, 11% — на Казахстан.
Зниження загального імпорту Китаєм
У 2024 році Китай імпортував 1,08 млн тонн соняшникової олії, що менше за 1,5 млн тонн у 2023 році, але значно більше, ніж у 2022 році (605 тис. тонн).
Однією з переваг Казахстану експерти називають можливість розміщення продукції на складах у Алашанькоу, що дозволяє стабілізувати логістику та ціни.
Експорт України: зменшення темпів
Станом на 1 лютого за перші 5 місяців 2024/25 маркетингового року (МР) Україна експортувала 2,09 млн тонн соняшникової олії, що становить 42% від прогнозованого USDA обсягу (5 млн тонн).
Місячна динаміка експорту:
Вересень – 366 тис. тонн
Жовтень – 484 тис. тонн
Листопад – 481 тис. тонн
Грудень – 380 тис. тонн
Січень – 378 тис. тонн
У 2023/24 МР Україна виробила 6,6 млн тонн соняшникової олії, з яких 6,2 млн тонн було експортовано (у 2022/23 МР — 5,622 млн тонн). Це другий найбільший показник після рекордного 2019/20 МР, коли виробництво сягнуло 6,9 млн тонн, а експорт — 6,7 млн тонн.
Конкуренція з боку рф та ціновий тиск
За даними «Русагро», експорт соняшникової олії з рф у 2024/25 МР може досягти рекордних 5,5 млн тонн (у 2023/24 МР — 5,25 млн тонн, у 2022/23 МР — 4,27 млн тонн).
Також очікується збільшення кінцевих запасів російської олії до 7-річного максимуму — 704 тис. тонн.
NB: Значний обсяг дешевої російської олії на світовому ринку продовжує тиснути на ціни української продукції, обмежуючи її зростання.
Таким чином, Україні доводиться конкурувати не лише з рф, а й з Казахстаном, який активно нарощує експортні можливості до Китаю, що ставить українських виробників у складне становище на цьому стратегічно важливому ринку.
