Україна нарощує свою роль на європейському ринку рослинного протеїну, зокрема сої, на тлі зростаючого дефіциту білкової сировини в ЄС. Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.
Питання забезпечення Європи протеїном стало одним із ключових у аграрній політиці ЄС, оскільки попит стабільно зростає, а глобальні ринки залишаються нестабільними. Наразі в Євросоюзі виробляється лише близько 3 млн тонн сої, тоді як потреба перевищує 35 млн тонн.
У цьому контексті Україна вже стала важливим гравцем: щорічно виробляється близько 6 млн тонн сої, значна частина якої експортується до ЄС.
Від експорту — до глибшої інтеграції
Як зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, український соєвий сектор демонструє не лише обсяги, а й якісні зміни.
— Українська соя — це не просто великі обсяги. Це стратегічна присутність на європейському ринку: висока продуктивність, здатність працювати за новими екологічними правилами і відповідати жорстким стандартам ЄС, — наголосив він.
За його словами, аграрний сектор України вже фактично інтегрований у європейську систему, але водночас трансформується — від експорту сировини до участі в ланцюгах створення доданої вартості.
— Змінюється логіка виробництва: зростають обсяги переробки, підвищується прозорість процесів і якість продукції, — додав Тарас Висоцький.
Сьогодні близько 25% української сої, вирощеної без ГМО, вже відповідає сертифікованим стандартам ЄС, що свідчить про структурні зміни на рівні господарств.
Переваги України на ринку ЄС
Україна має низку конкурентних переваг для європейського ринку:
- географічну близькість і нижчі логістичні витрати;
- значний виробничий потенціал;
- сильні позиції у сегменті не-ГМО продукції, яка користується підвищеним попитом у ЄС.
Саме сегмент сої без ГМО відкриває додаткові можливості для українських виробників у частині створення доданої вартості.
Регуляторні бар’єри залишаються викликом
Водночас інтеграція супроводжується серйозними викликами, насамперед через жорсткі регуляторні вимоги ЄС.
Йдеться, зокрема, про регламент EUDR, який вимагає доведення того, що продукція не пов’язана з вирубкою лісів. Це означає необхідність повної простежуваності — аж до конкретної земельної ділянки.
Додаткові обмеження встановлює директива RED III, що регулює використання сировини для біопалива та вводить критерії сталості. Сою можуть віднести до культур із ризиком непрямих змін землекористування (ILUC), що передбачає посилення контролю, цифрове відстеження продукції та додаткові витрати на сертифікацію.
Особливо складними ці вимоги можуть стати для малих і середніх виробників, які не мають достатніх ресурсів для швидкої адаптації.
Україна готова до партнерства
Попри виклики, Україна демонструє готовність до подальшої інтеграції та участі у формуванні європейської протеїнової стратегії.
— ЄС має діяти вже зараз і формувати чітку стратегію щодо рослинних протеїнів. Україна готова бути частиною цього процесу, — підсумував Тарас Висоцький.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram