Під час конференції компанії Bayer «Євроінтеграція: очікування та виклики», яка пройшла сьогодні на Вінниччині, першим спікером стала Вікторія Полосенко, менеджер із координації реєстрації відділу реєстрації аграрного підрозділу «Байєр». Вона представила детальний огляд переходу України до нормативів Європейського Союзу у сфері засобів захисту рослин та окреслила можливі сценарії розвитку подій.
Адаптація законодавства: що вже зроблено
Як наголосила спікерка, Україна розпочала гармонізацію законодавства з нормами ЄС ще у 2004 році.
— Україна продовжує розвивати економічний і політичний діалог з Європейським Союзом та виконувати зобов’язання відповідно до підписаної угоди. Станом на сьогодні адаптивних змін зазнали основні нормативно-правові акти, — зазначила Вікторія Полосенко.
Йдеться про:
- Закон України «Про пестициди та агрохімікати»,
- постанову Кабінету Міністрів №290 щодо порядку реєстрації та перереєстрації ЗЗР,
- державні санітарні правила.
Водночас в Україні досі немає основного гармонізаційного закону про засоби захисту рослин, який би повністю наблизив регуляторну систему до європейської моделі. Робота над новим законопроєктом активізувалася наприкінці 2025 року, а його розробка та затвердження плануються у 2026–2027 роках.
Два можливі сценарії переходу
За словами представниці Bayer, наразі розглядаються два сценарії.
1. Швидкий перехід до 2028 року
Передбачає повну гармонізацію без перехідних періодів для діючих речовин і препаратів.
2. Поступовий перехід до 2035 року
Більш плавний сценарій із тривалим перехідним періодом.
— Для діючих речовин, які схвалені в Європейському Союзі, їхній рівень повинен дорівнювати нашим вимогам до МДР. Якщо ж діюча речовина не схвалена в ЄС, рівень залишків має дорівнювати фактично нулю, а препарати з такими речовинами поступово виводитимуться до 2035 року, — пояснила спікерка.
Вона підкреслила, що бізнес-спільнота разом із науковцями та міжнародними консультантами провели дослідження ризиків швидкого переходу.
— Висновок однозначний: різкий перехід може мати негативний вплив не лише на Україну, а й на глобальний аграрний ринок, — зазначила Вікторія Полосенко.
Як працює система в ЄС
У Європейському Союзі діючі речовини схвалює Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA), а держави-члени реєструють препарати на національному рівні.
Серед статусів діючих речовин:
- Схвалені — із визначеним МРЛ та терміном дії.
- Кандидати на заміщення — речовини зі специфічними властивостями, які можуть бути замінені при перегляді.
- Несхвалені — із завершеним строком або в перехідному періоді.
- На етапі оцінки — нові речовини в процесі оцінки.
Цікавим інструментом у ЄС є дозволи на ввезення препаратів із несхваленими діючими речовинами.
— Рекордсменом за ввезенням таких препаратів є Франція — країна, яка водночас активно ініціює заборони, — звернула увагу спікерка.
Тенденції в ЄС: спрощення та біопестициди
Стратегія «Від ферми до виделки», яка передбачала скорочення використання ЗЗР на 50%, була скасована у 2024 році.
У грудні 2025 року Європейська комісія оприлюднила пакет спрощень у сфері безпеки харчових продуктів, який передбачає:
- пришвидшену реєстрацію біопестицидів,
- уточнення підходів до встановлення МРЛ,
- розширення можливостей імпортних дозволів.
МДР і МРЛ: чи є різниця?
Вікторія Полосенко наголосила, що українські МДР (максимально допустимі рівні) та європейські MRL часто збігаються.
— Це означає, що ми гармонізацію почали давно. Всі нові препарати вже мають гармонізовані рівні залишків, — підкреслила вона.
Водночас:
- деякі українські МДР є вищими за МРЛ — у таких випадках можливе коригування строків, норм або кратності внесення;
- у окремих випадках МРЛ у ЄС значно вищі за українські МДР — питання гармонізації потребує додаткових експертних рішень.
— Були випадки, коли європейські рівні опускалися до українських, — зазначила спікерка.
Тарні етикетки та безпечність
Компанія Bayer протягом кількох років гармонізує тарні етикетки відповідно до європейських стандартів.
— Вони містять повну класифікацію токсичності та безпечності, включно з впливом на бджіл, птахів, ґрунтові та водні організми, — зазначила Вікторія Полосенко.
Головні висновки:
- Перехід до повної гармонізації можливий не раніше ніж через п’ять років.
- Гармонізаційний закон перебуває в розробці.
- У 2026–2027 роках заборони діючих речовин не передбачаються.
- Висока культура застосування ЗЗР є ключовою умовою відповідності вимогам.
— Дотримання затверджених регламентів гарантує отримання допустимих залишків або навіть їх відсутність у продукції, — підсумувала Вікторія Полосенко.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
