Строк сівби озимого ріпаку має відповідати темпам осіннього розвитку гібрида. Це засвідчив дослід, закладений на «Байєр Агро Арені» в Умані, де рослини порівнювали за раннього, оптимально пізнього та ультрапізнього висіву.
Оптимальною для входження ріпаку в зиму є фаза 8–10 листків, тоді як 4–5 листків — лише мінімум, за якого рослина здатна перезимувати. Повільні гібриди потребують більше тепла для формування кожного листка, тому їх радять висівати раніше. Швидкорослі, навпаки, можна залишати для пізніших строків.
Середньостиглий ДК Ексайтед відзначається швидким осіннім розвитком і пластичністю щодо строків сівби. За ультрапізнього висіву рослини були нижчими, проте зона плодоношення, кількість і маса стручків на відібраних типових рослинах залишалися близькими до показників пізнішого серпневого посіву.
Подібну реакцію продемонстрував ДК Ексцентрик — середньопізня новинка, яка, на відміну від більшості гібридів цієї групи, восени розвивається швидко. Зі зміщенням строків сівби його стебло помітно вкорочувалося, однак зона плодоношення змінювалася незначно. Тому гібрид можна розглядати для пізньої та ультрапізньої сівби.
Натомість середньопізній ДК Експоз восени розвивається повільно. Він призначений насамперед для ранніх строків: за наявності вологи сівбу можна розпочинати наприкінці липня. Для ультрапізнього висіву цей гібрид не рекомендують, оскільки рослинам може забракнути тепла й часу для формування оптимальної фази перед зимівлею.
Водночас у Bayer наголошують: підрахунок і зважування стручків на окремих рослинах дають змогу оцінити реакцію гібридів, однак остаточну врожайність ріпаку визначають лише прямим комбайнуванням.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
