Цинк для рослин: невидимий герой росту й розвитку рослин

29 Жовтня, 2024

Цинк хоч і менш відомий, ніж бор, але є одним із найважливіших мікроелементів для рослин. Навіть за невеликої потреби цей елемент відіграє значну роль у багатьох фізіологічних процесах, таких як синтез ферментів, регуляція гормонального балансу та білковий обмін. Завдяки цинку рослини краще засвоюють поживні речовини, мають вищу стійкість до хвороб, що позитивно впливає на їхній ріст і врожайність. Від його наявності залежить також стійкість до стресів, що робить цинк критичним для здорового розвитку рослин і забезпечення високоякісних урожаїв.

В Україні, попри те, що деякі ґрунти можуть забезпечувати рослини достатньою кількістю потрібних поживних речовин, більшість земель, на жаль, мають недостатній уміст цинку для повноцінного розвитку сільськогосподарських культур. Це створює потребу в систематичному застосуванні цинковмісних добрив, які відіграють головну роль у підвищенні врожайності та якості продукції. Внесення таких добрив не лише покращує здоров’я ґрунту, а й сприяє стійкому розвитку агровиробництва, що стає дедалі важливішим у сучасних умовах підвищення попиту на сільськогосподарську продукцію. Необхідні консультації та продукти завжди можна отримати у компанії Makosh, яка забезпечує аграріїв якісними добривами та рекомендаціями щодо їх застосування.

NB: Цинк є одним із ключових мікроелементів, рекомендованих для програм удобрення у вирощуванні таких культур, як кукурудза та бобові. Його внесення підвищує врожайність і стійкість рослин до стресових умов. Багато дослідницьких проєктів зосереджено саме на вивченні ролі цинку, зокрема, на його впливі на ферментативні процеси й ефективне засвоєння інших поживних елементів, таких як азот і фосфор. Завдяки дослідженням було встановлено, що дефіцит цинку може суттєво знижувати продуктивність культур, особливо в регіонах із лужними ґрунтами, де його засвоєння обмежене.

Автор статті: Тимофій Косой, керівник агрономічного відділу Makosh.

Природні джерела цинку

Цинк є природним компонентом гірських порід, і його вміст у ґрунті безпосередньо залежить від типу материнської породи. Піщані та сильно вилужені кислі ґрунти часто мають низький рівень доступного для рослин цинку, як і ті, що містять мало органічної речовини. З іншого боку, ґрунти, які утворилися з магматичних порід, зазвичай містять більшу кількість цього елемента.

Рослини поглинають цинк переважно у формі двовалентного іона Zn²⁺ або у вигляді хелатних сполук, що полегшує його засвоєння. Дефіцит цинку в ґрунті може суттєво вплинути на ріст і розвиток рослин, що робить його додавання через добрива важливим аспектом агротехнічних заходів, особливо на бідних або кислих ґрунтах.

Роль цинку в рослинах

Цинк є важливим компонентом різноманітних ферментів, які відповідають за здійснення багатьох метаболічних реакцій у всіх культурах. Ріст і розвиток зупинилися б, якби в рослинній тканині не було специфічних ферментів. У рослинах із дефіцитом цинку значно знижується утворення вуглеводів, білків і хлорофілу. Тому для оптимального росту й максимального врожаю цинк має надходити постійно й безперервно.

Основні функції, на які впливає цинк:

Ферментативна активність: цинк є кофактором багатьох ферментів (понад 300), які беруть участь у синтезі білків, вуглеводів й інших важливих сполук. Він також впливає на дихання рослин та обмін речовин;
Розвиток кореневої системи: цинк стимулює ріст коренів, покращує їх поглинальну здатність і допомагає рослинам ефективніше засвоювати воду й поживні речовини з ґрунту;
Фотосинтез: цинк бере участь у синтезі хлорофілу й інших пігментів, потрібних для фотосинтезу. Він також впливає на структуру хлоропластів і їх функціональність;
Стійкість до стресів: рослини, які отримують достатню кількість цинку, краще протистоять посухам, засоленню ґрунту, низьким температурам та іншим несприятливим чинникам;
Якість продукції: цинк впливає на вміст поживних речовин у рослинах, таких як білки, вітаміни та мінерали. Він також покращує смакові якості плодів і ягід.

Дефіцит цинку

Дослідження в багатьох країнах виявили умови ґрунту, де очікується висока потреба на внесення цинку. До цих умов належать:

Температура ґрунту: низька температура ґрунту ранньою весною може збільшити потребу в цинку. Коли температура ґрунту низька, мінералізація органічної речовини ґрунту сповільнюється, у результаті чого в ґрунтовий розчин виділяється менша кількість цинку. Ріст коренів також сповільнюється низькими температурами та зменшує здатність рослини находити нові джерела цинку в ґрунтовому профілі;
Структура ґрунту: позитивна реакція культур на підживлення цинком відбувається переважно на ґрунтах із дрібною структурою. Недавні дослідження показують, що потреба в цинку може виникнути, коли високоврожайні культури вирощують на піщаних ґрунтах із низьким умістом органічних речовин. Рекомендується перевірка ґрунту на вміст цинку, щоб визначити, чи потрібно проводити додаткове живлення цим елементом;
Ерозія ґрунту: ймовірність підвищеної потреби на внесення цинкових добрив підвищується, якщо верхній шар ґрунту було видалено або зруйновано. За ерозії ґрунтів кількість вільного карбонату кальцію на поверхні ґрунту збільшується. Потреба в цинку у живлені підвищується пропорційно до вмісту вільного карбонату кальцію в ґрунті;
Попередник: потреба в додатковому внесенні цинкових добрив зростає, якщо кукурудзу або сою сіють після цукрових буряків (немікоризної рослини). Цей стан називається «синдром пару» і є результатом поганої колонізації кореня рослини арбускулярними мікоризними грибами, що підвищує здатність рослини поглинати фосфор і цинк;
Рівень фосфору: існує відомий зв’язок між фосфором і цинком у ґрунті. Попередні дослідження в Америці показали, що надмірне внесення фосфорних добрив спричинило дефіцит цинку в кукурудзі, що призвело до зниження врожаю зерна. Це зниження врожайності відбулося в основному на вапнякових ґрунтах із високим pH (pH>8,3) і низьким умістом фосфору й цинку в ґрунті. Дефіцит цинку, спричинений фосфором, викликає занепокоєння й може виникнути тільки в тому разі, якщо використовують дуже високі норми фосфорних добрив, тоді як аналіз ґрунту на цинк — у діапазоні від низького до дуже низького.

Симптоми дефіциту

Дефіцит цинку на сільськогосподарських культурах може проявлятися різними симптомами, які залежать від їх виду й умов вирощування. Найчастішими ознаками є:

хлороз: пожовтіння листя між жилками, особливо на молодих листках;
карликовість: уповільнення росту рослин, зменшення міжвузлів;
розеточність: укорочення міжвузлів у прикореневій зоні, що призводить до утворення розетки листків;
відмирання точок росту;
зменшення розміру листків і плодів.

Як забезпечити рослини цинком

Існує кілька джерел, які можуть постачати цинк рослинам у разі потреби:

оксид цинку (78–80% цинку) може виправити дефіцит цинку, але він повільно розчинний і неефективний у формі гранул;
хелат цинку можна застосувати для забезпечення цинком під час позакореневих підживлень. Легко змішується зі стартовими рідкими добривами (РКД) й можна вносити безпосередньо під час сівби;
мінеральні добрива — багато сучасних формуляцій міндобрив мають у складі мікроелементи, зокрема й цинк, у легкодоступних для рослин сполуках. Це є хорошим джерелом цього мікроелемента для молодих рослин, проте працюють вони тільки один сезон;
обробка насіння: перед сівбою насіння можна обробляти розчинами цинку для стимуляції проростання й початкового росту рослин;
органічні добрива: деякі органічні добрива, такі як компост і перегній ВРХ, містять невелику кількість цинку. Недоліком є те, що доступним цинк стає тільки за відповідних умов — за мінералізації органіки;
сульфат цинку — мабуть, одне з найкращих рішень для забезпечення ґрунтів цинком для рослин на кілька років наперед. Містить потрібну кількість у доступній формі цього елемента, проте треба розібратись, як його краще застосовувати. На ринку представлено різні його форми: семиводний (близько 22% цинку) та одноводний (37% цинку). Кожна з них має свої особливості.

Проблема рівномірного внесення

Одним із головних викликів у застосуванні сульфату цинку є забезпечення рівномірного розподілення добрива по полю. Особливо це стосується низьких норм внесення (5–7 кг/га д.р.), які часто рекомендують для більшості культур.

Сульфат цинку під час сівби. Внесення сульфату цинку під час сівби спеціальними аплікаторами має свої обмеження. Семиводний сульфат цинку внаслідок своєї гігроскопічності створює труднощі в дотриманні точної норми внесення.

Гранульований сульфат цинку. Попри зручність гранульованої форми, внесення низьких норм розкидачами є технічно складним завданням і часто призводить до нерівномірного розподілення добрива по полю.

Після численних досліджень агрономи дійшли висновку, що одним із найефективніших способів внесення сульфату цинку є обприскування ґрунту розчином перед обробітком.

Таким чином ми отримуємо низку переваг:

рівномірне розподілення: обприскування забезпечує рівномірне покриття ґрунту робочим розчином, що дозволяє уникнути передозування або недостатнього внесення добрива в окремих зонах поля;
швидке поглинання: рослини швидко поглинають поживні речовини через молоду кореневу систему, а також підвищують засвоєння інших елементів живлення (азоту, фосфору), що особливо важливо в періоди інтенсивного росту;
економія: ґрунтове внесення дозволяє оптимізувати норму внесення добрива, а також зекономити час на проведення посівної кампанії.