Ціна кукурудзи тішить аграріїв, її підтримати нам допомогла азійська країна з найбільшим населенням. Чи триватиме це далі? Можливо, вітчизняні аграрії «перепросять» качанисту та повернуться до неї знову? Що означає лідерська позиція України з експорту кукурудзи — економічну привабливість, зростання обсягів виробництва чи нові незрозумілі поки що очікування? Про все це розповідає партнер та генеральний директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк.
— Пане Юрію, чи варто очікувати ще кращої ціни на кукурудзу?
— Ціна досягла свого піка, тому що (нагадаю) в листопаді ми мали 157–158 доларів у порту, при цьому вартість логістики була вдвічі більша, ніж зараз. Йдеться насамперед про залізничну логістику, оскільки автомобільна має свої особливості. Але саме залізницею ми перевозимо основну масу зерна до портів.
Зараз ціна на піку, подекуди досягаючи 160 доларів у порту за відсутності цієї дорогої логістики. Таким чином, виробник має можливість отримати максимальну ціну у цьому сезоні.
NB: Враховуючи, що через 2–3 місяці наступає новий врожай озимини у нас, а в Латинській Америці у червні буде доступний врожай в Бразилії, виробникам краще уникати великих запасів кукурудзи, очікуючи нових рекордів цін, оскільки їх вже досягнуто. Хоча гіпотетично можливе подорожчання кукурудзи внаслідок погодних умов у травні в Бразилії, проте немає чіткого фактора, який так суттєво вплине на ціну, щоб та збільшилася на 20 доларів.
Розуміючи, що кожен аграрій має свої особливості у використанні коштів, слід зазначити, що ті, хто здійснює експорт самостійно, можуть зберігати свої гроші у доларах і не витрачати їх. Тому я на цьому етапі не рекомендував би вичікувати. Цього року Китай неждано-негадано зацікавився нашою кукурудзою, дуже допоміг своїм попитом і підтримав ціну. Якщо цей покупець надалі не проявлятиме інтересу, а такі чутки ходять ринком, і додатковий попит, який сприяв встановленню доброї ціни, зникне. Закупівля ж із боку Єгипту чи Європи, на яку ми очікувати, звісно, зможемо, тому що вони завжди в нас купують, не перекриє відсутність китайського попиту на ринку.
NB: Щодо експорту: ми прекрасно впоралися з програмою в умовах обмежених можливостей без доступу до західного кордону, без портів Миколаєва. В лютому-березні навіть вдалося перевищити попередні рекорди експорту, що дуже обнадійливо. Тому ми не очікуємо великих перехідних залишків кукурудзи. Однак дорога технологія, вартість логістики та сушіння насіння змушують виробників звертати увагу на інші культури.
— Як це може вплинути на загальну посівну площу кукурудзи в Україні?
— Ми спостерігаємо масову відмову від висіву кукурудзи, й серед таких підприємств багато великих холдингів, деякі сільгоспвиробники переходять до сої або пари пшениця — ріпак. Таким чином, очікується загальне зниження посівних площ.
NB: Не можна стверджувати абсолютно, що це сприятиме підвищенню ціни, оскільки сумарний урожай Аргентини й Бразилії у цьому сезоні буде більший, ніж минулого року. Також треба пам’ятати, що перехідні залишки в США є надзвичайно великими — на рівні 50 млн тонн.
Американським фермерам не вистачало попиту протягом року, і частина врожаю кукурудзи залишається непроданою. Аграрії США знову планують посівну кампанію, але поки неясно, що саме вони будуть сіяти: кукурудзу у звичних обсягах чи інші культури, такі як бавовна.
Наша кукурудза важлива на міжнародному ринку, й ми завжди в п’ятірці найбільших експортерів. Проте війна створює певний дисконт для української кукурудзи, й деякі покупці відмовляються від неї на користь інших країн. Китай, який торік акредитував Бразилію та Аргентину для постачань, проте поки стримує відвантаження з Аргентини. Ринок змінюється і пристосовується до нових умов.
Розмовляла Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
