Минулого тижня з портів Великої Одеси вийшло 13 суден, ще 42 кораблі зібралися у черзі на вхід через Босфор під завантаження. Реєстрацію нових суден зараз фактично призупинено. Це вдарило по цінах на українське зерно. Новий урожай можна буде продати, вважає Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», але ціна залежить від можливості експорту. Про культури, ціни та перспективи — в експрес-інтерв’ю GrowHow з аналітиком аграрного ринку.
GH: Пане Денисе, як після продовження Чорноморської зернової ініціативи ще на 60 днів відбувається експорт українського збіжжя морем?
Денис Марчук, ВАР: Дуже повільно. Де-юре ми маємо угоду, яка функціонує в рамках підписаних договорів, а де-факто вона гальмується з боку росії. Тільки минулого тижня — фактично через місяць після пролонгації дії Зернової угоди — частково відбулися відвантаження, але далі процес зупинився. росія продовжує робити все для уповільнення дії Зернової ініціативи. Для нас це погано, адже маємо ще досить великі перехідні залишки вирощеного, вони не такі великі, як, наприклад, минулого сезону, але є. Це значить, що українські товаровиробники, які не мали можливості реалізувати врожай минулого року, продовжують «сидіти» на своїй продукції, а, отже, недоотримувати кошти.
NB: Із настільки млявим експортом, зважаючи на дуже низький, як порівняти з ринковими показниками рівень цін, формувати майбутнє збирання чи осінню польову кампанію складно. Нам потрібно думати й говорити про певні збільшення лімітів кредитування для українських товаровиробників.
GH: Які потреби в кредитних ресурсах для аграрної сфери?
Денис Марчук, ВАР: Якщо йдеться про середній і малий бізнес, то програма 5-7-9 працює непогано, особливо для господарств із 1–2 тис. га землі. Для ФГ встановлений ліміт на рівні 90 млн грн (раніше — 60 млн грн). Але ціни на всі складові зросли ще напередодні посівної, збиральна кампанія також винесе дорожче. Багато виробників використали лімітовані кредитні кошти ще в попередні сезони, тому сьогодні обговорюється розширення меж до 120-150 млн. Оптимально, звичайно, удвічі — цього достатньо. Всі сторони зацікавлені: держава, видавши кредити, поверне їх з відсотками, аграрій зуміє провести кампанію, продати своє зерно, отримати кошти для функціонування, принести валютний виторг в Україну та — сплатити податки, але поки що це питання пригальмувало.
GH: Якими альтернативними шляхами нарощування експорту може рухатися Україна, оминаючи заблокований росією зерновий коридор, щоб аграрії таки отримали зароблене?
Денис Марчук, ВАР: Найперше — маємо розвивати єдиний для нас Коридор солідарності й знаходити можливості домовлятися з нашими партнерами в Європейській зоні, попри труднощі, які виникли з імпортом 4-х найменувань товарів до п’яти країн. Транзит зберігається, і є великий сенс поглиблювати співпрацю у цьому напрямі. Але варто думати, як наростити обсяги, щоб у пік збирального сезону, коли наші східні партнери — та ж Румунія, Польща — теж входитимуть в активну фазу жнив, не виникало труднощів.
NB: Експорт Дунаєм до порту Рені засвідчив неабиякий потенціал: перевалка вантажів за травень сягнула майже 3 млн тонн. На часі — збільшення пропускної спроможності суден через Сулінський судноплавний канал (Румунія) та гирло Бистре (Україна) річки Дунай — тут йдеться про якнайшвидшу координацію зусиль України, Румунії, Молдови та Європейського Союзу.
На мою думку, один із варіантів — поглиблення гирла Бистре — його частково поглибили минулого року, рух на цьому відрізку експортного шляху пожвавився, і обсяги перевалки можна було б ще збільшити. Наступний важливий момент: минулого сезону, коли почався інтенсивний експорт, у морі біля порту Констанца очікувало дуже багато суден та барж, які через великий наплив зернових не могли вчасно розвантажити. Для розв’язання проблеми є смисл обговорити можливість здійснення рейдових перевалок (з корабля на корабель), щоб ці баржі не заходили в порт, не відвантажувалися в терміналах і не перенасичували їхні зернові сховища. Так ми б пришвидшили процес, здешевили логістику й уникнули додаткового перевантаження зернових на території Румунії. Це ті кроки, які можна робити вже зараз, щоб, усупереч незадовільній роботі Зернового коридору, рухатися і розвиватися.
Алан Барон, представник Генерального директорату мобільності та транспорту Європейської Комісії:
— Дунайські порти залишаються єдиним стабільним шляхом для експорту української продукції на світовий ринок, тому необхідний подальший розвиток шляхом оптимізації роботи всіх сторін, залучених у логістичному ланцюгу транспортування вантажів.
Політично нам потрібно вимагати на рівні Єврокомісії, щоб наші партнери виконували прийняті правила спільних торговельних відносин. Нагадаю, 25 травня Рада ЄС схвалила регламент щодо пролонгації режиму безмитної торгівлі між ЄС та Україною, який продовжує призупинення всіх митних зборів, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС ще на рік, до червня 2024 року. Ці регуляторні правила набували чинності з 6 червня поточного року. Такі угоди означають, що та чи інша країна не повинна припиняти експорт визначених нею товарів. На основі цього — якщо ми говоримо про виплати європейським фермерам, зокрема, польським, котрі час від часу блокують митниці проти українських товарів — з боку Єврокомісії важливо було б наголосити, що свої субвенції, дотації, які обіцяє Єврокомісія, вони могли б отримати лише після того, як відновиться нормальний імпорт та транзит, який існував до травневої заборони. Тоді б європейські фермери просто розуміли, за що отримують кошти.
GH: Як, на Вашу думку, на тлі помірного попиту та наближення жнив розвиватимуться ціни на зернові в Україні?
Денис Марчук, ВАР: Вони в нас не розвиваються — за відсутності нормального експорту, із дорогою логістикою та покриттям страхування, ціни на вітчизняну агропродукцію, на жаль, значно нижчі від світових. Проблеми із Зерновим коридором спрацювали на пониження цін: нові судна не заходили, це зменшувало попит трейдерів на закупівлю, тисне на просідання цін і очікування нового врожаю — експортери переформатовуються на нові показники, тому зараз немає сплеску цін — будемо слідкувати. Це основні чинники, які впливають на те, що ціна не є досить високою.
GH: Будемо сподіватися, що експортні можливості зростатимуть. Ви могли б назвати ТОП-5 культур, які товаровиробники точно зможуть продати?
Денис Марчук, ВАР: Звичайно, попит буде на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою. Важливо — продати максимально дорожче.
Розмовляла Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
