На ринку фундука відбуваються трансформації, які необхідно враховувати, якщо українські виробники хочуть успішно, а головне дорого продавати свій урожай у Європі. Про це під час практичного вебінару «Дослідження та аналіз ринку горіхів» розповів експерт із 30-річним досвідом у галузі торгівлі горіхами, сухофруктами, міжнародний консультант International Trade Centre (ІТС) Джим Фітцпатрік.
Виробники та нові тренди
Найбільшим виробником фундука у світі багато років поспіль продовжує залишатись Туреччина і українським виробникам слід дуже добре розуміти, що відбувається на цьому ринку, аби побудувати свій ланцюжок постачання.
Фундук на сьогодні вирощується у 13 провінціях Туреччини: Трабзоні, Орду, Гіресуні, Дюзджі, Сакар’ї, Зонгулдаку, Артвіні, Бартині, Коджаелі, Синопі, Гюмюшхані, Кастамону та Різе. Найбільші обсяги виробництва та, відповідно експортери, зафіксовані у провінції, у Орду в чорноморській смузі Анатолії.
Тож саме на ситуацію у Туреччині, та на ціни у цій країні слід звертати увагу якщо фермер з України планує розпочинати чи продовжує міжнародну торгівлю.
На сьогодні Туреччина не є країною зі стабільною економікою, що дуже впливає на торгівлю цим видом продукції по всьому світу, а також на світову вартість цього горіха.
А проте, якщо раніше виробництво рік від року було нестабільним, і були як злети, так і падіння, то останні роки ця модель змінилась: і у Туреччині відбувається стабільне зростання виробництва фундука. Якщо порівняти виробництво, то щороку воно зростає на 4,66% впродовж останніх 5 років. Тож ця тенденція буде впливати на горіховий бізнес у довгостроковій перспективі, і українським виробникам, які мають під боком великого гравця не слід про це забувати.
NB: У Туреччині, за останній час, суттєво впала місцева валюта, турецька ліра порівняно із доларом та євро, і це впливає на ринок. Тут в основному дрібні виробники фундука, це невеликі ферми, але загалом під промислове вирощування фундука відведено 700 тисяч гектарів, але вони застосовують не надто хороші й сучасні сорти, тож врожайність не така висока як могла б бути. Але є й інша проблема, яку часто згадують у зв’язку з вирощуванням горіхів у цій країні. Річ у тому, що турки часто залучають до збирання горіхів та робіт на плантаціях дитячу силу, а також нелегальних мігрантів із Сирії, Афганістану та інших країн. І за це країну часто критикують, і не рідко через цю причину виникають проблеми із покупцями.
На відміну від США, Італії та Китаю у країні все ще застарілі технології. Ще одна проблема фундукового бізнесу у цій країні — Туреччина вразлива до пізніх заморозків. Ідеальне місце для вирощування — у долинах біля моря, але вони вирощують на пагорбах, де навіть у квітні-травні можуть бути дуже сильні заморозки. Також у Туреччині, як і по всьому світі, активно змінюється клімат, що може стати загрозою для виробництва фундука.
Що стосується плюсів Туреччини як продавця, то у них є дуже гарна система контролю ціни, а також спеціальна організація ТМО, яка постійно відстежує вартість фундука та інших видів продукції. Також у Туреччини ідеальне розташування — турки можуть постачати продукцію як на європейський ринок, так і на ринки Близького Сходу. Також у країні останнім часом дуже непогано розвивається глибока переробка — відкриваються все нові й нові потужності та застосовують передову практику на більшості виробництв. Слід також сказати, що у Туреччині є свій потужний внутрішній ринок, який здебільшого залежить від ціни на продукт: якщо ціна підвищується, то споживання дещо спадає, і навпаки.
Якщо подивитись на те, які ще країни зараз вирощують фундук, то на Туреччину припадає 68%, на Італію — 7% та на США — 6%. Також дещо зросла частка Чилі — зараз це 4% (а 10 років тому лише 2%), Грузія та Азербайджан також останнім часом додали по 1% виробництва фундука. Тобто можна зробити висновок, що хоча зростання і є, але воно доволі повільне, а Туреччину з фундукового п’єдесталу буде посунути важко.
Якщо подивитись на шість країн, у яких найбільше вирощується фундук, то можна простежити фактори, які впливають на конкурентоспроможність виробників. Це може бути як якість продукції, її розмір, використання технологій, післязбиральна доробка, а також соціальна та корпоративна відповідальність.
Наприклад, Туреччина отримує низьку оцінку серед наших країн саме за останнім показником, але тут добра переробка та посередня якість. Якщо взяти Італію, то масштаб не такий великий, але якість висока, добре розвинені технології та переробка. А Грузії та Азербайджані є велике питання щодо переробки та технології.
Щодо України, то масштаб вирощування не такий великий, але якість хороша, над переробкою виробники також працюють, також це стосується технологій післязбиральної доробки, але водночас все це дає дуже високі можливості для зростання. Тож Україна могла б отримати високі оцінки за низкою факторів. Україна може стати потужним конкурентом, але необхідно продовжувати розвивати виробництва. Переробка та технології означають додану вартість.
Як слід конкурувати?
Втім, це абсолютно не означає, що в українців нема шансів скласти конкуренцію Туреччині чи іншим країнам які вирощують фундук, а навіть навпаки. Слід просто більш уважно проаналізувати ринок і знайти на ньому можливості для розвитку і конкуренції.
Найбільше серед покупців популярні натуральні, цілі ядра фундука, сортовані за якістю та за розміром. Доданої вартості додає бланшування ядер фундука, за це можна отримати від 2 до 6% доданої вартості. Що стосується подрібненого фундука, то найбільший попит має серед покупців в Європі розмір 2-4 мм. Крім того, може бути обсмажений фундук, або борошно з обсмаженого чи свіжого фундука. Це цікавий продукт, але визначальне значення має помел.
Якщо виробник хоче перейти на вищий рівень і використовувати всі залишки виробництва, то можна виробляти пасту з фундука як інгредієнт для горіхових праліне, випічки тощо. Попри те, що додаткова переробка — це серйозні інвестиції, які можуть дати навіть 18% до базової ціни горіха.
NB: Що стосується ринку споживання фундука, то на Європу припадає 80% споживання і 79% світового імпорту, і це цільовий ринок для України.Там, як правило, використовують фундук як інгредієнт для шоколадної продукції.
Що стосується основних споживачів фундука, то це Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Туреччина. А от Китай та Північна Америка є відносно невеликими ринками для експорту.
Попит зростатиме. Це однозначно
Прогнози оптимістичні. Щороку ринок «додає» 4,69%, що стосується лущеного фундука. А от не лущений фундук продати важко, тому, як і було сказано вище, робити акцент на переробку горіха. І наступні роки прогнози експертів свідчать, що ринку збуту для не лущеного фундука ставатиме все менше.
Серед країн, які можуть бути потенційно зацікавлені у горіхах з України, — Італія, Німеччина, Франція, Іспанія, Польща, Бельгія, Австрія. Тут найбільше цікаво працювати як із дистриб’юторами, так і самостійно. Найбільш цікаво працювати із виробниками випічки, снеків, готових сніданків, різної іншої харчової продукції. Як експортер українські виробники можуть обирати працювати із брокером, імпортером, спробувати об’єднуватися з іншими виробниками й виходити із пропозицією разом.
Потрібно готуватись до того, що брокери візьмуть з вас 2-3%, імпортери 5-7% чи більше, вартість перевезення забере у вас ще 5-7% вартості, і звичайно найбільше зароблять ритейлери — аж 30%. Але якщо ви приберете брокера, ви можете зекономити ці декілька відсотків прибутку, якщо імпортера — ще більше. Але якщо ви відчуваєте, що можете вийти напряму і вести бізнес напряму із виробником харчових продуктів, то варто використати цей шанс. Якщо виробник хоче працювати напряму із роздрібною мережею, то це також добрий варіант, але це складніший процес, який потребуватиме часу.
Структура ринку і вартість
Також потрібно дуже добре розуміти структуру, і хто є основними гравцями ринку, на який ви виходите. Є низка компаній, яким можуть бути цікаві виробники фундука з України.
Також важливо розуміти ціноутворення і тенденції вартості. У середині минулого десятиліття було значне зростання, але зараз ситуація із цінами більш-менш стабільна. Коли ми вивчаємо попит на продукт потрібно дуже добре розуміти як формувалась ціна історично: приміром, подивитись на 2014 рік, коли ціна на фундук була піковою і потім суттєво просіла. А от якщо подивитись на ситуацію зараз, то дуже складно спрогнозувати майбутні ціни, бо зараз вони на середньому рівні, і може бути як просідання, так і стрибок.
Замість висновків
Основне, що потрібно знати, що на торгівлю фундуком впливає як війна в Україні, так і економічна ситуація у країні-лідері — Туреччині та курс турецької ліри — стимулюють купівельний інтерес. Наприкінці червня турецький експорт був на 15% менший, ніж минулого року, але на 3% вищим, ніж роком раніше. Запаси на кінець періоду оцінюються на 11% вище, ніж минулоріч. Що стосується загалом попиту на цей вид горіха, то він стабільний.
Ціни зараз уже повернулися до найнижчої позначки у сезоні, і вони приблизно на 2% нижче від торішніх, і це означає, що ціна у наступний період зростатиме.
Однозначно наступні роки відбуватиметься збільшення врожаю фундука по всьому світі. Інтерес до нього підігріває як ціна, так і попит.
Записала Ірина ОЗТУРК
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
