На світовому ринку яловичини формується стійкий дефіцит пропозиції, який утримує високі ціни та стимулює виробників активніше виходити на зовнішні ринки. За словами аналітика Асоціації виробників молока Георгія Кухалейшвілі, саме цей глобальний тренд став ключовим чинником зростання українського експорту у другій половині 2025 року.
За даними Держмитслужби, у жовтні Україна різко наростила продажі живої великої рогатої худоби — обсяги експорту досягли 1,65 тис. тонн, що майже у три рази більше, ніж у вересні. Хоча до рівня минулого року відставання зберігається (–31% до показника жовтня 2024 року), валютна виручка продемонструвала суттєвий ривок, сягнувши 5,39 млн доларів — у сім разів більше, ніж місяцем раніше. Загалом за січень–жовтень Україна експортувала майже 15 тис. тонн живої ВРХ, що на 16% більше, ніж роком раніше. Основними ринками збуту залишаються країни Близького Сходу: 84% поставок припало на Ліван, 9% — на Казахстан і 6,4% — на Лівію.
Після довготривалої стагнації активно пожвавився й сегмент свіжої та охолодженої яловичини. У жовтні виробники відвантажили за кордон 251 тонну продукції — у 1,4 раза більше, ніж місяцем раніше, і в рази більше порівняно з жовтнем минулого року. Виручка від цього напрямку також зросла більш ніж утричі — до 1,88 млн доларів. Проте в річному вимірі експорт охолодженої яловичини поки залишається нижчим: за 10 місяців 2025 року Україна продала 475 тонн, що майже на половину менше, ніж торік. Головними покупцями українського м’яса є Туреччина, Грузія, Йорданія, Азербайджан та Молдова.
Наймасштабніший за обсягами напрямок — морожена яловичина. У жовтні експорт цієї продукції зріс на 30% до 1,53 тис. тонн із виручкою понад 7,2 млн доларів. Попри зниження річних показників, загальний результат за 10 місяців демонструє позитивну динаміку: Україна експортувала 15,33 тис. тонн (+4%), отримавши 64 млн доларів (+8%). Найбільшими імпортерами традиційно є Азербайджан, Китай, Узбекистан, Казахстан і Молдова, що свідчить про стійкий попит на українську продукцію в Азії та на Кавказі.
Світовий ринок лише підсилює ці тенденції. За оцінками AHDB, дефіцит червоного м’яса у світі збережеться принаймні у середньостроковій перспективі. Свою роль відіграє і зниження поставок із Нової Зеландії, яка відновлює поголів’я, і скорочення виробництва в США та Китаї, які компенсують падіння активним імпортом. Натомість Бразилія у 2025 році наростила експорт майже на 17%, а Австралія взагалі вийшла на рекордні показники виробництва, хоча вже у 2026–2027 роках експерти прогнозують сповільнення.
На цьому тлі Україна не лише збільшує експорт, а й нарощує імпорт. У жовтні було закуплено 42 тонни живої ВРХ (торік імпорту не було), а також зросли поставки як охолодженої, так і мороженої яловичини порівняно з вереснем. Водночас у річному вимірі імпорт залишається нижчим: за 10 місяців закупівлі охолодженої яловичини скоротилися на 3%, а мороженої — майже на 45%.
Попри коливання експорту й імпорту, зовнішньоторговельне сальдо України у жовтні залишилося впевнено позитивним і склало 12,86 млн доларів. Експерти відзначають, що у світових умовах дефіциту українська яловичина продовжує знаходити попит на різних ринках, а нарощення поставок може стати одним із напрямів зміцнення позицій аграрного експорту держави у найближчі роки.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
