Погодні перепади змусили цього року багатьох агровиробників гадати: що буде, як перезимують озимі посіви? Задля проведення моніторингу варто знати, як саме формується морозо- та зимостійкість пшениці озимої та на що варто звернути увагу при обстеженні посівів?
Як формується морозостійкість озимини?
Під морозостійкістю рослин пшениці озимої розуміють їх стійкість проти низьких негативних температур. Зимостійкість — це стійкість зимуючих рослин проти комплексу несприятливих умов зимівлі в осінній, зимовий і весняний періоди їх життя. Морозо- і зимостійкість — складні фізіологічні стани озимих рослин, які постійно змінюються залежно від їх віку та умов вирощування.
Формуються морозо- і зимостійкість у рослин восени під час їх загартування.
Загартування відбувається у дві фази:
- за температури вдень близько 8-10 °С, а вночі — від нуля до 4 °С;
- за середньої температури від нуля до мінус 5 °С.
Тривалість проходження першої і другої фаз загартування становить 20-25 днів. Проте навіть добре загартовані рослини (при вчасному висіванні добірного насіння в добре підготовлений ґрунт, внесенні потрібних добрив) не забезпечують 100 % гарантії від вимерзання при переході температури через критичний поріг вимерзання.
Більшість сортів пшениці озимої, районованих в Україні, відносно стійкі проти понижених температур в осінній, зимовий та ранньовесняний періоди. При доброму загартуванні восени вони витримують зниження температури на глибині вузла кущення до 15-18 °С морозу, а деякі з них — навіть до мінус 19-20 °С.
NB: Найвищою холодостійкістю пшениця озима відзначається на початку зими, коли вузли кущення містять максимум захисних речовин — цукрів. Навесні, внаслідок зимового виснаження, вона часто гине при морозах усього близько 10 °С. Особливо знижується її морозостійкість при різких коливаннях температури, коли вдень повітря прогрівається до 8-12 °С, а вночі, навпаки, знижується до мінус 8-10°С.
Високою морозо- і зимостійкістю відзначається пшениця озима, яка утворює восени 2-4 пагони і нагромаджує у вузлах кущення до 33-35 % цукру на суху речовину, що досягається при тривалості осінньої вегетації рослин 45-50 днів з сумою температур близько 520-670 °С. Перерослі рослини, які утворили восени 5-6 пагонів, втрачають стійкість проти низьких температур, часто гинуть або сильно зріджуються, і площі доводиться пересівати або підсівати інші культури.
Вузол кущення — найважливіший орган озимини
Кущення починається після утворення рослиною 3-4 листків, приблизно через 23-27 днів після появи сходів (ІІ-ІІІ етапи органогенезу) завдяки активному фотосинтезу та притоку мінеральних поживних речовин. На підземних стеблових вузлах, особливо на вузлі, який розташований ближче до поверхні ґрунту, закладаються вторинні, або вузлові, корені та бічні пагони.
NB: Вузол кущення є найголовнішим органом рослини, з його відмиранням відмирає рослина. Залягає він у ґрунті на глибині 1,5-3 см, цей показник залежить від факторів життя, індивідуальних особливостей рослин, способів їх вирощування. Глибина залягання вузла кущення відіграє важливу роль у житті рослин: чим глибше він залягає, тим рослини озимини морозовитриваліші.
Отже, перезимівля є однією з найважливіших агрономічних проблем у виробництві зерна, яку потрібно завжди враховувати, а тому для володіння інформацією про життєздатність рослин в певному регіоні, необхідно проводити постійний контроль за станом зимівлі озимих культур. Основним методом контролю є відбір на посівах монолітів, у яких після відростання рослин визначають їх життєздатність. Моноліти відбирають протягом зими не менше трьох разів (у січні, лютому та березні). Якщо взимку виникають сильні і тривалі відлиги або, навпаки, сильні морози, моноліти відбирають додатково. Для прискорення результатів визначення життєздатності рослин використовують додаткові методи (Донський, водний, цукровий та ін.).
Назар Умрихін
завідувач лабораторії біоадаптивних технологій в АПВ,
канд. с.-г. наук
Юрій Мащенко
заступник директора з науково-інноваційної діяльності
та розвитку експериментальної бази,
завідувач науково-технологічним відділом
збереження родючості ґрунтів
та контролю якості продукції,
канд. с.-г. наук
Олег Гайденко
вчений секретар, завідувач науково-технологічним
відділом селекції, насінництва і трансферу інновацій
Кіровоградської ДСГДС НААН,
канд. техн. наук, с.н.с.
