Зернова культура №5 у світі за виробництвом, безглютенова альтернатива традиційним злакам, стійкість до 40-градусної спеки — головні козирі сорго. Українські степи наче створені для цієї рослини, китайський ринок чекає на імпорт, європейський попит зростає. Залишається головне питання: чи зможе Україна перетворити природні переваги в конкурентні? Про це розповідає Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ, у статті далі.
Сорго на тлі змін клімату
До 2050 року половина українських сільгоспугідь ризикує потрапити в зону посухи. За наступні 25 років, згідно з даними дослідження, зміна клімату знизить глобальну врожайність на 8% навіть попри всі зусилля фермерів.
Посухи та спека роблять традиційні культури (кукурудза, ячмінь, пшениця) ризикованими у степових і південних регіонах. Через це альтернативою для цих зон стають більш стійкі культури, серед яких і сорго.
Ця культура витримує температури до +40°C та тривалі періоди без опадів. Завдяки потужній кореневій системі, що проникає на глибину до двох метрів, рослина використовує вологу з нижніх шарів ґрунту.
Порівняно з кукурудзою сорго потребує на 30-50% менше води. Культура добре росте на легких, слабких ґрунтах з низькою родючістю та дозволяє широку механізацію сівби та збирання. Також сорго може використовуватись у змішаних сівозмінах для збереження вологи в ґрунті та боротьби з ерозією.
Світовий ринок сорго
Глобальний ринок сорго оцінюється в 1,21 млрд дол. з прогнозом зростання до 1,61 млрд дол. до 2030-го. Щорічний приріст у 4% відображає стабільний розвиток сегменту.
Глобальними лідерами з виробництва сорго сьогодні є Нігерія, Ефіопія і Судан. Серед інших великих виробників — США, Китай, Бразилія, Індія та Мексика, які разом забезпечують близько чверті світового виробництва.
Американці “підхопили” цю культуру в середині 1800-х років, коли переселенці освоювали Великі рівнини. Тепер штати Техас, Небраска і Канзас вирощують сорго мільйонами тонн, розуміючи його незамінність у посушливих умовах. Хоча за прогнозами очікується значне зниження врожайності сорго в США саме через посуху, і це вплине на торгівлю і виробництво кормів.
Європа довго не вважала сорго актуальним. Помірний клімат і достатня кількість опадів робили цю зернову не надто потрібною для європейців. Але за останні роки ситуація змінилася: площі зросли вдвічі і у 2024 році становили 250 тис.га.
Зростання площ під зерновим сорго фіксується у Франції (попри виклики з озимими), Італії, Угорщині, Іспанії. Це ще не революція, але вже початок серйозних змін у вирощуванні зернових в регіоні.
Динаміка площ сорго в Україні
У 80-ті роки площі під сорго в Україні сягали близько 100 тисяч гектарів. Тоді культура використовувалась переважно як кормова база для тваринництва. Після скорочення тваринництва, в 90-ті, сорго в Україні майже перестали сіяти.
Інтерес до цієї культури повернувся приблизно десять років тому, коли вітчизняні аграрії почали шукати більш посухостійкі альтернативи традиційним зерновим. У 2018 році площі під сорго займали майже 50 тисяч гектарів, відновивши помірну, але стабільну присутність цієї культури в сівозмінах. Початок повномасштабної війни призвів до нового скорочення площ, адже основні регіони вирощування — південь і схід країни — опинилися під обстрілами та окупацією.
Але вже у 2024 року площі під сорго зросли на 39% порівняно з попереднім періодом. Прогнози на 2025 та 2026 роки залишаються теж помірно оптимістичними.
В Україні середня врожайність сорго нині тримається на рівні 2,5-3 т/га, що майже вдвічі поступається показникам інших європейських країн. Для прикладу, у Франції та Іспанії фермери збирають близько 5 т/га, в Італії — понад 6, а в окремих регіонах Австрії врожайність сягає 7-8 тонн.
Водночас в Україні є господарства, які вже продемонстрували інший рівень результатів. ПП «Тимбай» (Маківка, Київська область) у 2018 році встановило рекорд урожайності зернового сорго — 14,43 т/га, застосувавши передовий гібрид і технологію вузькорядного висіву з концентрованим внесенням добрив.
Загалом сьогодні використання сучасних гібридів, оптимізація агротехнічних прийомів та диференційоване внесення добрив можуть забезпечити середню врожайність в Україні на рівні 4-5 тонн з гектара.
Насіння — це завжди вибір
Для стабільних врожаїв сорго ключовим залишається якісний посівний матеріал. Сьогодні українські аграрії використовують переважно гібриди європейської та американської селекції таких компаній, як Nuseed, Euralis, RAGT, Syngenta, Dekalb (Bayer) та також є продукти від Інституту зернових культур НААН, НВТ «Укрсорго».
Виробництво насіння сорго в Україні частково локалізоване: кілька великих міжнародних гравців мають власні або партнерські насіннєві заводи на території країни. Зокрема, Syngenta та Nuseed проводять частину доробки та калібрування насіння саме в Україні, що дозволяє оперативно забезпечувати фермерів сертифікованим посівним матеріалом і знижувати витрати на імпорт.
Перспективи та бар’єри
Сорго має реальні перспективи для розвитку в Україні, насамперед завдяки кліматичним умовам. Наші степи півдня і сходу з їх спекотним літом і дефіцитом дощів — сприятливе середовище для культури.
На внутрішньому ринку залишається потреба у сорго для годівлі тварин, виробництва круп та технічних цілей. Однак основний потенціал розвитку культури пов’язаний з експортом.
Найбільш перспективним ринком для українського сорго є Китай, який активно імпортує його для кормових потреб і виробництва спирту. Культура також затребувана у країнах Північної Африки та Близького Сходу, де його використовують як харчовий продукт. В Європі зростає попит на сорго для безглютенових продуктів та біоенергетики.
Крім експорту зерна, Україна має всі передумови, щоб розвивати виробництво насіння сорго. У країні вже працюють виробничі потужності міжнародних насіннєвих компаній, що дозволяє налагодити виробництво гібридного насіння як для внутрішнього ринку, так і на експорт. Це напрямок, який формує додану вартість, адже насіння — це не сировина, а високотехнологічний продукт, що дає фермерському бізнесу значно вищу маржинальність порівняно з експортом зерна.
Разом з тим швидкому поширенню сорго в Україні заважають кілька факторів. Попри багаторічну історію вирощування, більшість аграріїв мають обмежений досвід роботи з цією культурою. Їм потрібен час, щоб випробувати нові підходи, знайти підходящі гібриди та відпрацювати технології для своїх умов.
Серйозною проблемою залишається збут, особливо на експорт. Фермери часто не можуть знайти надійних покупців або організувати доставку. Також для закріплення на світових ринках українському сорго знадобиться системна підтримка держави в питаннях просування продукції та налагодження логістики. Якщо держава, бізнес та аграрії об’єднають зусилля, сорго цілком може стати не лише відповіддю на виклики зміни клімату, а й новою точкою зростання.
Сюзана ГРИГОРЕНКО, виконавча директорка НАУ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
