Цьогорічна збиральна кампанія соняшнику в Україні проходить непросто: дощі сповільнюють темпи, а врожайність у багатьох регіонах виявилася нижчою за очікування. Особливо постраждали господарства на Півдні, де окремі господарства збирали з гектара лише по 600 кг насіння — рівень, який не покриває витрат виробників. Однак, чи означає це, що загальну картину теж варто описувати у таких самих темних тонах? Для аграріїв нині постає стратегічне питання: продавати врожай зараз чи притримати його до кращих часів?
Дощі й посуха переписують плани
Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest, пояснює, що нинішню ситуацію на ринку визначає дефіцит сировини та недозавантаженість заводів.
NB: Підприємства, які спеціалізуються лише на соняшнику, мають у середньому лише місячний запас, тоді як раніше могли працювати з двомісячним покриттям. Це змусить переробників уже незабаром конкурувати за сировину, жертвуючи власною маржею.
— Зібрано приблизно 4,2 млн тонн соняшнику з середньою врожайністю 1,9 т з гектара. Поточна ціна тримається на рівні 650–660 дол./т з ПДВ на умовах СРТ, що є недостатнім для покриття витрат у господарствах, які втратили врожай через посуху. Тому вони не дуже поспішають його продавати. Якщо підсумувати, ринок соняшнику перебуває зараз у сировинно-дефіцитному режимі, — резюмує поточний стан ринку Богдан Костецький.
Водночас за словами експерта, у середньостроковій перспективі ситуація дещо оптимістичніша. Очікується врожай у межах 12,4 млн тонн, що більше, ніж торік (11,4 млн тонн).
NB: Центральні, східні та більшість західних областей показують кращі результати, і врожайність у процесі збирання ще може зрости. Та навіть за такого обсягу ринок соняшнику залишиться «ринком продавця» — через надлишок переробних потужностей в Україні.
Цінові гойдалки: від осіннього просідання до весняного злету
Богдан Костецький прогнозує, що протягом наступних 5–6 тижнів ціни можуть скоригуватися вниз, оскільки жнива просуваються в регіони з урожайністю понад 3 т/га. Але вже у другій половині сезону очікують новий виток зростання.
— Соняшник варто продавати або найближчими тижнями, або вже готуватися тримати його до весни — за умови наявності власних сушарок і складів, — радить експерт. — Цікаві тенденції фіксують на ринку високоолеїнового соняшнику. За останні два тижні зросли ціни на високоолеїнову соняшникову олію, премія піднялася до 280–300 дол./т, що підвищило додаткову надбавку за сировину до 130-140 дол./т проти 90–100 дол. ще у вересні. Це створює додаткові можливості для виробників, які обрали нішеву спеціалізацію.
Однак, впевнений експерт, нарощувати площі під високоолеїновим соняшником навряд чи будуть: зазвичай вони становлять 10% від «загального соняшникового поля» і потребують особливих технологій, та й маржа, як кажуть, «плаває».
NB: Щодо традиційного соняшнику, то у кооперативі ПУСК теж вважають, що аграріям не варто поспішати з масовим продажем. У спілці радять перечекати корекцію цін на зниження і відкласти частину реалізації на січень — березень, коли за соняшник знову платитимуть більше, щоб збалансувати постачання впродовж сезону.
Глобальний пазл: конкуренти тиснуть, але Україна тримає позиції
Світовий ринок олійних культур нині демонструє відносну стабільність. Ціни на соняшникову олію утримуються без чіткого тренду, адже падіння вартості соєвої олії зупинило зростання котирувань.
NB: Водночас експерти застерігають, що варто стежити за зовнішнім ринком, адже Аргентина активно нарощує виробництво соняшнику. Зроблені Аргентиною буквально за два дні значні продажі сої, соєвої олії та шроту на суму понад 7 млрд доларів поки суттєво не вплинули на ринки, хоча мають відчутно знизити попит. Тиск на ринок збережеться й восени. Жовтень обіцяє ще складнішу цінову ситуацію: пропозиція зростатиме завдяки рекордним врожаям соняшнику в рф та Казахстані, ріпаку в Канаді та сої у США.
Попри труднощі й конкуренцію на глобальному ринку, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів соняшнику у світі. Однак конкуренція зростає: у 2024/25 маркетинговому році Туреччина суттєво зменшила імпорт української соняшникової олії — понад удвічі, до 311 тис. тонн. Основна причина — агресивна конкуренція з боку дешевшої російської продукції.
Попри кліматичні та економічні виклики, для більшості виробників, які не постраждали від погодних факторів, економіка вирощування цієї культури залишається вигідною. За оцінками Богдана Костецького, наступного року посівні площі під соняшником залишаться сталими, тоді як певна частина сої може поступитися місцем кукурудзі.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
