Торік соняшник вибився у коло експортних культур, хоча зазвичай до великої війни за кордон українці продавали вже вироблену з нього олію. Що ж цьогоріч? Попит на соняшник буде, бо потужності треба чимось завантажувати. Чому ж він дешевшатиме, чи відчують це виробники? Що заважає фермерам продати вирощене насіння соняху за найкращими цінами? Отримуйте інформацію з перших уст. Про перспективи вітчизняного соняшнику розповідає GrowHow партнер і генеральний директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк. Аналітик переконаний, що цьогоріч більшість зібраного соняшнику знову перероблять на українських олійноекстракційних заводах. Прогноз на весну допоможе не прогадати з цінами.
— Пане Юрію, як у ці святкові дні на ринку почувається соняшник?
— Початок сезону трішки відрізнявся попитом на інші олійні культури, тому що це було вигідно з погляду перероблення для ОЕЗів, але на цьому етапі вони всі включаться в боротьбу, тому що соняшнику — достатньо, переробних потужностей — профіцит, і їх потрібно завантажувати. Ми бачили, яким активним є попит на внутрішньому ринку щодо сої — думаю, із соняшником ситуація ідентична.
Читайте також: Стабільно висока ціна на сою: коли продавати залишки
На жаль, такий макроекономічний чинник як макрофон, а саме вартість нафти й геополітичні аспекти, не дають можливості для зростання цін на олії.
NB: Доки нафта дорожчала, олійні культури практично не реагували, як тільки нафта почала дешевшати, почали падати ціни на всі олії, і за ними — на олійні культури. Тому особливої надії, що ціни на олійні раптом злетять, немає, оскільки відсутні об’єктивні фактори для цього. Зате в перспективі найближчого місяця соняшник перебуватиме в площині пікових цін. Звісно, ми трохи відійшли від максимальної ціни, але не так суттєво, як порівняти з початком сезону.
На ринку з’явився ще один чинник, який суттєво заважає будь-якому підвищенню цін — як плановому, так і позаплановому. Йдеться про логістичні обмеження. З одного боку, спостерігаємо не надто активний попит від кінцевих покупців олії, з іншого — не маємо можливості нормально логістично вивантажувати шроти. У польському керунку діє Конвенція про міжнародні залізничні перевезення, і ми розуміємо, що відбувається нині з автомобільною логістикою (теж на польській стороні). Це стримує переробників від реалізації шроту, а, як знаємо, виробники залежать від обсягу складу, де перебуває цей шрот. Зазвичай місткість складів дозволяє підприємствам протриматися, умовно кажучи, тиждень часу. Лишається ймовірність, чим довше логістика буде такою складною, тим довше частина виробників пригальмовуватиме перероблення. Їм просто не буде куди подіти шрот.
— Чи не зіграє така зупинка ринку на зниження ціни на соняшник?
— Ні, це не створює дисонансу на внутрішньому ринку. В країні вже відчувається наближення різдвяно-новорічних свят і зменшення бізнес-активності аграріїв, та й до закупівлі добрив чи іншої сільгоспсировини ще можна трошки зачекати — хоча б до січня. Не підганяють фермерів із продажем і переробні підприємства. Сформувавши оптимальні запаси соняшнику й не спостерігаючи великого попиту на олію, плюс та обставина, що ціни на неї знизилися, ОЕЗи просто вичікують.
Період активних продажів цілком збігся з бажанням переробників купити собі на склад, щоб спокійно пережити, так би мовити, період зимових свят. Тому запаси сировини забезпечують роботу переробних підприємств у середньому протягом місяця.
Наступна потреба знов закуповувати соняшник настане не раніше, як у середині січня. З іншого боку, думаю, багато сільгоспвиробників чекатимуть до січня, щоб увійти в новий податковий період — тоді простіше буде продавати, та й з’явиться потреба закуповувати добрива, ЗЗР на весняну посівну кампанію.
— Питання в тому, чи зможуть аграрії продати всю продукцію, вирощену на соняшникових полях тоді, коли їм знадобляться гроші, і, звісно, яку ціну за товар отримають?
— Чи будуть мати можливість продати? — Так, 100% гарантії, тому що маємо профіцит майданчиків із перероблення. Проте чи за максимально високими цінами? — Ні.
NB: Наші виробники не схильні продавати в певні пікові моменти, вони все ж більше орієнтуються на потребу в коштах. Це насправді нормальний процес, але хочу нагадати, що навесні постане питання нового врожаю сої в Латинській Америці, і цей великий ринок безумовно вплине на ринок олійних культур. У той період в Україні є велика ймовірність просідання ціни на соняшник, на відміну від інших класичних сезонів, коли навесні ціни тільки зростали.
Наголошую, йдеться насамперед про ціну в доларах США, тому що гривнева ціна залежить напряму від валютного курсу, а фінансисти прогнозують девальвацію гривні. Тобто сільгоспвиробники, продаючи вирощене в гривневому еквіваленті, можуть і не помітити цього просідання цін.
Невже ситуація з українським соняхом розвивається за протилежним звичайному сценарієм? Пригадаймо, як торік польські фермери притримували зерно в очікуванні найвигідніших цін… Закінчилося все пікетами на кордонах з Україною, додатковими дотаціями з кишені ЄС та подовженням блокування експорту українського збіжжя. Будьмо дуже уважними, щоб не вскочити в таку саму халепу… Гаманець Євросоюзу нам не допоможе.
Розмовляла Галина Шепель
