Соєво-ріпакові зміни дали відчутний ефект для переробки — Олексій Соболев

Запроваджені соєво-ріпакові зміни вже дали вимірюваний результат для української економіки — завантаження переробних потужностей зросло до максимальних показників за останні роки. Про це заявив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев в інтерв’ю Latifundist.com.

За його словами, рішення було спрямоване на те, щоб внутрішня переробка отримала прогнозований ресурс і могла стабільно працювати, поступово відходячи від сировинної моделі розвитку.

— Ефект для переробки є — і він чітко фіксується. Потужності завантажені, переробка олійних культур працює на максимальних рівнях за кілька останніх років. Це означає, що ринок відреагував саме так, як і передбачала логіка змін. Наш підхід — щоб культури, вирощені в Україні, було вигідніше переробляти всередині країни, а вже потім експортувати продукцію з доданою вартістю, — наголосив Міністр.

Він також зазначив, що наразі немає потреби в додаткових стимулах саме для сої та ріпаку. У 2025 році виробництво цих культур сягнуло близько 8 млн тонн, тоді як у 2021-му воно становило 6,4 млн тонн. Зростання відбувається без окремих програм підтримки. Водночас запровадження аналогічних мит для інших культур поки не розглядається, оскільки суттєвих ринкових дисбалансів не зафіксовано.

Перспективними напрямами для розвитку переробки в Україні Олексій Соболев назвав льон, промислові коноплі та горох. Потужності з переробки конопель і виробництва біоклею з гороху вже створюються в індустріальних парках. Держава підтримує такі проєкти в межах політики «Зроблено в Україні», зокрема через програми індустріальних парків, кредити 5–7–9, підтримку інвестиційних проєктів та інструменти ЕКА.

Окрему увагу Міністр приділив практичній імплементації законодавчих змін. Після запровадження експортного мита на сою та ріпак Кабмін ухвалив підзаконні акти, які визначають порядок підтвердження права на звільнення від мита та процедури верифікації.

Фокус на 2026 рік — забезпечення єдиної та стабільної практики для всіх учасників ринку, мінімізація транзакційних бар’єрів для добросовісних експортерів і водночас запобігання можливим зловживанням.

Процедура передбачає реєстрацію виробника в Державному аграрному реєстрі, подання заявки на експорт, фіксацію посівних площ і обсягів власного врожаю. На підставі цих даних формується перелік для застосування пільг, а під час експорту право на звільнення від мита проходить встановлену верифікацію з подальшою перевіркою даних між митницею, ТПП та ДАР.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram