Світовий ринок сої переживає непростий період, перебуваючи під впливом надлишкової пропозиції, кліматичних викликів та змін у торговельних відносинах. Актуальна ситуація торкається як глобальних гравців, так і українських аграріїв, які змушені адаптуватися до нових умов. Які ж ключові фактори, що впливають на ціни та обсяги сої, — про це поговоримо сьогодні, будуть також практичні рекомендації для виробників, які, сподіваємося, допоможуть ефективно планувати свою діяльність.
Ринок тріщить і тисне на ціни
NB: До новорічних свят світовий ринок сої залишався в депресивному стані. Ця проблема досі актуальна. США отримали великий врожай, а Бразилія лише цього року може збільшити виробництво на 20 млн тонн. Ринки перенасичені надлишковою пропозицією сої, і так відбувається вже третій рік поспіль.
— Очікування рекордного врожаю в Бразилії (до 173 млн тонн у 2024/2025 МР) створює тиск на світові ціни, збільшуючи конкуренцію на ринку, — пояснює Андрій Новосьолов, старший аналітик компанії Barva Invest. — Експортний потенціал цієї країни 107‒108 млн тонн. Коли цей товар буде з’являтися на ринку, він дійсно створюватиме великі проблеми, його не так просто розмістити, і це змушуватиме бразильських фермерів до жвавих продажів, в тому числі навіть з початку збиральної кампанії.
NB: Ситуація у Південній Америці також викликає занепокоєння. В Аргентині розрив у прогнозах посівних площ між місцевими оцінками та прогнозами USDA становить понад 1 млн гектарів, що може змінити показник валового збору на 3,5 млн тонн. До того ж погодні умови в Аргентині залишаються складними.
— З 25 грудня в багатьох регіонах Аргентини майже не було опадів, а температура сягала 38‒40 °C. Тому урожайність сої та кукурудзи може бути знижена, — зазначає Новосьолов і додає: — але на це не потрібно розраховувати. Через 7‒10 днів в Аргентині прогнозують дощі. Тобто існує ймовірність, що Аргентина отримає добрий урожай, чим спричинить додатковий тиск на ціну.
З іншого боку, прогноз може і не справдитися. Словом, подальший розвиток подій дуже сильно залежить від погоди.
Олійна має шанси подорожчати
NB: Однак на противагу такій поки що невизначеності є й однозначно позитивні новини. За словами Андрія Новосьолова, після публікації звіту USDA ситуація на ринку дещо змінилася. В документі знижено оцінку площ до збирання сої та показники врожайності, завдяки чому прогнозований валовий збір у США зменшився на 2,6 млн тонн. Це сприяло зростанню цін на Чиказькій товарній біржі.
— Невеличка підтримка для ринку дійсно є, хоча фундаментальні фактори залишаються важкими, — додає аналітик.
Наступна добра новина із Китаю, який у цьому сезоні залишається найбільшим імпортером сої з рекордними 105 млн тонн (2024 рік), перевищивши попередній максимум (2023 року) у 102 млн тонн.
— Можна сказати, що загальний попит з боку Китаю був класним і сильним. Проте є нюанси: в липні ― вересні імпорт був надзвичайно високим, у серпні він досяг рекордного показника у 12 млн тонн. Але значно менші показники китайського імпорту у листопаді-грудні та січні свідчать про те, що Китай охоче купував бразильську сою і зараз намагається уникати урожаю зі Сполучених Штатів. Ймовірно, щойно на ринку знову з’явиться товар із Бразилії, обсяги імпорту олійної до Китаю відновлюватимуться, а це частково розвантажить світовий і бразильський баланс.
Що ще додає привабливості
Інтерес до сої з боку фондів також змінюється. Як зазначає аналітик, фонди почали закривати короткі позиції, що свідчить про певний оптимізм цін.
NB: Щодо продуктів перероблення, ситуація залишається неоднозначною. Аргентина як найбільший експортер шроту активно насичує ринок, створюючи опір для зростання цін. Однак соєва олія демонструє кращі результати. За останній тиждень її вартість на фізичному ринку Індії зросла на 80 дол. за тонну, а на європейському — на 70 дол.
— Наприклад, Індія показово в грудні зменшила імпорт усіх рослинних олій, за винятком соєвої, бо вона найдешевша. Тому насправді певна підтримка завдяки тому, що цей товар дешевий, також надходить. Плюс це опосередковано, але також можна звернути увагу на ринок енергоносіїв, оскільки, наприклад, нафта марки Brent піднялася до рівня 80 дол. за барель, і це найвищий рівень за останні 5 місяців. Ми вже трохи відвикли від того, що нафта може створювати підтримку для олійних культур, оскільки попередньо до цього зростання нафта майже 4 місяці знаходилась на flat-рівні й взагалі не створювала якогось важливого впливу на вартість у рослинних олій чи олійних культур.
NB: Тому короткостроково навіть український внутрішній ринок при певною мірою надлишкової пропозиції може знайти цю додаткову підтримку. На фізичному ринку з боку Пакистану можемо побачити додатковий попит, і це може дозволити сої показати зростання. Однак насправді в перспективі місяць-два цей ринок залишається важким.
Ймовірно, на ринку може виникнути підтримка. Наприклад, можливо, у квітні з’являться новини про те, що в США посіяли значно менше сої. Це створить певну підтримку, але не розв’яже проблему надлишкової пропозиції.
— Ринок любить торгувати очікуваннями. Очікування менших площ у США — значить, менший урожай і менша пропозиція в наступному сезоні. На таких новинах соя в моменті ситуативно може підстрибнути.
Внутрішній ринок України
NB: Однак об’єктивно зрозуміло, що український ринок також перенасичений соєю. Станом на кінець грудня на складах було 4,3 млн тонн, що є рекордним показником. Внутрішнє перероблення може частково розвантажити баланс. У цьому сезоні очікують перероблення на рівні 2,5–3 млн тонн, що значно більше, ніж у попередні роки.
— Я б сказав, що найближчого тижня слід почекати. Можливо, і я підкреслюю — можливо ― ми побачимо зростання ціни на внутрішньому ринку України завдяки вже переліченим факторам, які я згадував, зокрема погодним ризикам в Аргентині та відновленню попиту на фізичному ринку. Якщо це зростання відбудеться, слід ним скористатися і зафіксувати частину свого врожаю, тобто зробити продажі.
Щодо планування посівів, експерт радить зважати на баланс між попитом і пропозицією.
— Посівна кампанія наступного сезону — це дуже складне і комплексне питання. З погляду світового балансу, соя залишається важкою культурою, і розвантажити цей баланс буде непросто. Тому наступний сезон, швидше за все, буде для сої також складним. Що стосується інших культур, кукурудза є цікавою. Але американці, ймовірно, наступного сезону також вибиратимуть кукурудзу, адже співвідношення цін між соєю та кукурудзою зараз найгірше за останні десять років. Сьогодні американцям треба сіяти кукурудзу і відмовлятися від сої. І, швидше за все, уже в другій половині лютого чи березні ми почуємо про це, тому і кукурудзу не так просто сіяти. Що ж до соняшнику, то цього сезону він показав себе дуже добре. Думаю, в Україні, ЄС та росії захочуть збільшити його посіви. Тож пропозиція соняшнику в наступному сезоні може значно зрости.
Насправді ніхто не може сказати, що повинен сіяти аграрій, щоб бути у виграші. У кожного свої поля, сівозміни, ґрунтово-кліматичні умови й, врешті-решт, фінансові можливості. Найкраще правило всіх часів — розкладати яйця у різні кошики. Не зайве також тримати все під контролем, аналізуючи, як політичні вподобання позначаються на світових продажах сої, що відбувається на перенасиченому світовому ринку, чи можливе внутрішнє перероблення як рятівна ниточка. І ловити шанс ускочити у вагон, що стрімко рухається, щоб виручити більше. Це все, власне, вже впродовж багатьох років і роблять українські сільгоспвиробники.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
