Минулого сезону соя була на підйомі. Протягом п’яти місяців ціна на неї трималася 400–500 доларів за тонну. Аграрії, що мали олійну до продажу, вчасно зорієнтувалися в тенденціях ринку й продали її вигідно, задоволені культурою. Цьогоріч, переконаний партнер і генеральний директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк, сою сіятимуть не менш охоче. Більше деталей щодо цінових перспектив на боби врожаю цього року — далі в інтерв’ю.
— Пане Юрію, добра тогорічна ціна на сою вселяє у фермерів надію, що все добре з культурою буде й цьогоріч: і врожай, і прибуток. Як гадаєте, передчуття не обманюють аграріїв?
— Зрозуміло, що вдалий рік, який дав і високі ціни, і вищу від очікуваної врожайність, мотивує фермерів знову сіяти рекордні площі. Ми не можемо нині говорити в абсолютних цифрах, але передбачаємо, що посівні площі будуть ще більшими, ніж попереднього сезону. Чи варто фермеру очікувати такого ж хорошого року, як був минулий? Щодо врожайності нічого сказати не можу — тут усе в руках природи. З погляду ціни вже нині є величезна ймовірність, що такої ціни, як торік, не буде. Хіба що станеться щось екстра особливе — чи погодні умови раптом підведуть, чи відбудуться неочікувані геополітичні події.
Чому ж ціна вже не сягне торішніх показників? Причиною зростання цін на сою урожаю 2023 року став її дефіцит на світовому ринку. Через неврожай в Аргентині у квітні минулого року у світі відчували нестачу соєвого шроту. Відповідно, ринок одразу відреагував на відсутність пропозицій і почав терміново шукати заміну — раптово злетіли ціни на весь шрот — не тільки соєвий, а й ріпаковий та соняшниковий. Хоча вони не взаємозамінні, проте ринку потрібно було хоч чимось замістити. «Соєвий голод» плавно призвів до активного попиту на олійну, зокрема й у нас, попри те, що в Україні посіяли рекордні площі.
NB: Цього року гравець, завдяки якому ми торік мали добрі ціни, отримає високий урожай, який, фактично вже на підході. Через два місяці боби будуть на ринку і насичуватимуть попит. Ситуація хороша в Латинській Америці, крім Аргентини й у Бразилії, і у світі загалом. Поки що не бачимо причини, що призвела б до суттєвого підвищення попиту. Помічаємо певні локальні історії, які можуть збільшити його на кілька мільйонів тонн, але глобально це не змінить картину ринку. Тому очікуємо, що просідання буде. Вже нині ціни на внутрішньому ринку, які перед тим трималися на піку — орієнтовно 18 тис. гривень, впали до 17 тис. гривень і нижче. Це можна пояснити тим, що ціна на соєву олію є сталою, а шрот в очікуванні аргентинського товару постійно дешевшає.
Плюс ціна на саму сою вже зменшилася на 30–40 доларів, і потенціал до просідання ще на 20–30 доларів точно є. З кожним місяцем попит все меншає і меншає, і країни все більше чекають продукції з Латинської Америки.
— Як свідчить практика, здебільшого вітчизняний ринок пропонує генетично модифіковану сою. Проте до великої війни в країні активно обговорювали тему вільної від генних модифікацій продукції. І острівці не-ГМО сої таки збереглися. Велике питання — чи цікава вона виробникам…
— Україна дуже непогано працює в цьому сегменті, але, на жаль, ми матимемо все більше сої ГМО і все менше не-ГМО. Хоча довший час в Україну приходив попит за вільною від генних модифікацій соєю. Однак хочу нагадати, що до повномасштабної війни основним ринком її збуту була Білорусь. Наразі значної диверсифікації між покупцями ГМО чи не-ГМО немає, дуже часто траплялося, коли купували будь-яку без обмежень, і ринок, мабуть, до цього йде, тому цього сезону виробники не-ГМО сої отримали доволі невелику премію. Можливо, вона максимально сягала 25–30 доларів, а у більшості випадків становила 10–15 доларів на тонні — це несуттєво за ціни сої 400–500 доларів за тонну.
— У деяких регіонах, як от останнього місяця траплялося на Житомирщині, Рівненщині, Полтавщині чи Харківщині, раптом платили за сою дорожче. Це лише ситуативне підвищення ціни?
— Ми не бачили такого подорожчання. Якщо воно і було, то можна говорити тільки про локальні історії — якийсь покупець мав власні зобов’язання, що їх потрібно було якнайшвидше виконати, тому закуповував агресивніше. Іншого пояснення не маю, тому що зовнішній ринок штовхає ціну тільки вниз.
Читайте також: Порівняння гібридів соняшнику української та іноземної селекції в умовах Степу: які результати
— Зважаючи, як тяжко українські фермери вирощують і збирають врожаї, глибоке обурення українського суспільства викликала ситуація з українським зерном, яке висипали на кордоні з Польщею. Як не болісно бачити вистражданий хліб на трасі, переважна більшість із нас розуміє, чим пахне ця історія та як вона може позначитися на українсько-польських відносинах. Проте, чи відіб’ється вона загалом на обсягах експорту?
— Якщо подивитися на кількість застосованого автотранспорту в загальній логістиці, то його все меншає і меншає. Чи це радикально б’є по українському експорту? Ні. Все-таки море — основний напрямок, яким експортуватимемо продукцію. Але це однозначно псує наші відносини, тому що ми розуміємо, що такі витівки не проходять безслідно, по-друге, це просто кримінал, організований кимось, хто хоче нас посварити з поляками, які дуже багато нам допомагають.
Розмовляла Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
