Внесення азоту для ріпаку ранньою весною, а точніше норма, залежить як від запланованої врожайності, так і від осіннього засвоєння цього елемента.
Високий урожай — не випадковість
Оцінки потреби ріпаку в азоті свідчать, що рослинам необхідно близько 50–60 кг N на кожну тонну насіння. Таким чином, при врожаї 4 т/га потрібно внести 200–240 кг N/га, а за високих результатів на рівні 5 т/га — 250–300 кг N/га.
Однак такі результати можливі лише на дуже якісних ґрунтах та за відповідних погодних умов як восени, так і навесні. Також агротехніка має бути на найвищому рівні, адже максимальні врожаї не беруться випадково.
Звернемо увагу, що ріпак часто висівають на мозаїчних та слабких ґрунтах. Для таких ділянок результат у 3,5 т/га є досить хорошим. Враховуючи поточний сезон, коли врожайність часто не перевищувала 3 т/га, усі показники вище можна вважати задовільними.
Серед багатьох чинників низької врожайності однією з причин став дефіцит азоту. Минулої осені рослини активно засвоювали азот, вегетація почалася рано, вже у лютому. Проте через надмірні опади та застої води на полях, внесення азоту стало неможливим. У результаті на початку весни ріпак сильно відчував нестачу цього елемента.
Вплив осіннього поглинання азоту на весняні потреби
Восени ріпак міг поглинути значну кількість азоту з ґрунту. Посіви, здійснені у ранні строки, восени могли засвоїти до 100 кг N/га. Рослини з розеткою, що сформувала понад 10 листків, могли засвоїти близько 80 кг/га і більше. А на найпотужніших посівах, висіяних у серпні, показник міг наблизитися до 120 кг N/га.
Дозу азоту під ріпак розраховують, враховуючи загальну потребу рослини у цьому елементі за весь період — як восени, так і навесні. Наприклад, при врожаї 4 т/га рослини повинні отримати 200–240 кг N/га з усіх джерел (мінеральне, органічне живлення та запаси ґрунту).
Якщо перед сівбою вносили комплексний добривний склад NPK 6-20-30 у кількості 300 кг/га, це дало 18 кг N. Важливо врахувати, скільки азоту містить сам ґрунт. Найкраще мати результати аналізів ґрунту, адже лише такі дані є точними. За їх відсутності слід орієнтуватися на середні показники.
На середніх і важких ґрунтах вміст N може становити менше 50 кг/га, а на слабких ґрунтах — 25 кг/га або менше. Добре забезпечені ґрунти можуть містити до 100 кг N/га.
За умови, що восени ріпак поглинув 100 кг N/га, а мінеральний азот у ґрунті становить 80 кг/га, дефіциту не буде. Однак за сильного дефіциту восени навесні потрібно внести 140 кг N/га, щоб досягти врожайності у 4 т/га.
Форма азоту має значення
Щодо форми азоту, то при внесенні сечовини (амідна форма) важливо це зробити дуже рано, на початку лютого. З кожним днем ефективність сечовини зменшується. У такому випадку краще обрати амонійну чи нітратну форму, які діють швидше. Особливо нітратна форма азоту відрізняється високою динамікою дії.
Підготувала Валентина КРАВЕЦЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
