Згідно із даними огляду Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute, проведеного спільно з Міністерством агрополітики, непрямі втрати українського агросектору з лютого поточного року через війну — зокрема, через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів перевищують 23,3 млрд доларів. Втім, ці цифри втрат є достатньо приблизними й у разі продовження бойових дій на території нашої держави будуть пропорційно зростати. Яку ж на разі реальну ситуацію із цьогорічними врожаями, перехідними залишками та зберігальними потужностями в Україні маємо та які прогнози на наступний сезон?
На початку, спробуємо максимально наочно уявити у яких саме умовах аграрії здійснювали весняну посівну кампанію, догляд за посівами й уже збирають урожай ранніх зернових. Це чітко прослідковується на картах тимчасово окупованих територій Крим, Херсонщина, територія навколо Маріуполя, схід і північ Луганщини та Харківщини.
Також можемо побачити, ситуацію щодо ескалації бойових дій, і як це відображається на роботі аграріїв. Так, червона і чорна лінії на карті вказують на стабільність фронту: за останні майже 4 тижні, ворог не просувається вглиб держави. Якщо ескалація конфлікту триватиме і буде погіршуватись, то і ситуація із польовими роботами теж буде не найкращою.
Ще одна цікава мапа, що була розроблена Асоціацією саперів України спільно із Міністерством оборони та іншими силовими структурами — це оцінка площ мінувань і забруднень у результаті ведення бойових дій.
NB: Так, за даними саперів, близько 73 тисяч кілометрів українських земель в 10 областях є замінованими й забрудненими боєприпасами та вибухонебезпечними речовинами та пристроями.
Якщо порахувати, які це області та скільки у них, згідно з коефіцієнтом господарського використання та розорення земель с/г призначення, то можемо стверджувати, що із врахуванням сіножатей, пасовищ та багаторічні насадження близько 4 млн сільгоспугідь можуть бути потенційно забрудненими. Зокрема, дуже багато таких територій у Харківській області, де озима пшениця стоїть не зібрана.
Зважаючи на це можна сказати, що до звичних площ Україна цьогоріч не дорахує 3,5 млн ярих культур — ярого ячменю, гороху, цукрових буряків, соняшнику тощо. При цьому втрачено не лише потенційні площі під культурами, а й уже засіяні через забруднення, мінування, нарізку військово-польових доріг, створення бліндажів, окопів тощо.
Крім того, на жаль, досить багато випадків, коли комбайнери підриваються і травмуються на мінах під час польових робіт.
NB: У військових є така цифра — 1 рік війни означає 8 років розмінування території.
Український ворог веде гібридну війну із застосуванням різних видів зброї зокрема, установки дистанційного замінування під назвою «Земледелие» і ніхто не знає, куди саме потрапляють ці міни, а тому частина врожаю так і не буде зібрана. Найбільше зі звільнених областей є забрудненою мінами Сумщина — 47% території забруднено вибухонебезпечними пристроями.
Якщо говорити про поточні урожаї, то на сьогодні в Україні змолочено близько 18 млн тонн озимої та ярої пшениці. При цьому зараз 4 області офіційна статистика в Україні не включає у фуражний баланс. Це Луганська, Запорізька, Херсонська та Донецька області. Але потрібно розуміти, що близько 20% Запорізької області не окуповані, а це чи не найбільша область за площею посівів, тільки озимої пшениці у цьому році було висіяно 700 тис. га, тобто мінімум 140 тис. га з яких реально буде отримати врожай та включити до валового збору, десь 35% неокупованої Донеччини також можуть дати непоганий врожай, а от на Луганщині українська армія контролює лише 2 села, і вся висіяна озимина – під окупацією, але українські військові роблять все можливе аби незабаром повернути ці території.
Так, приміром, враховуючи, що урожайність по Луганщині у середньому складає 28 ц/га, то потенційно втраченими можуть бути 740 тис. тонн збіжжя, подібна ситуація на Херсонщині — маючи середню урожайність у 30 ц/га, втрати можуть становити до 1,5 млн зерна пшениці.
Якщо подивитись на загальну ситуацію у розрізі конкретних культур, то, приміром, озимого ячменю в Україні було близько 350 тис. га, — спочатку трохи втратили через погану перезимівлю, і також були зменшені посіви ярого ячменю. Таким чином на сьогодні разом і озимого, і ярого ячменю було зібрано близько 5 млн тонн, плюс 250 тис. тонн зібрано гороху, а до цього слід додати перехідні залишки по культурах. Таким чином, навіть спостерігаючи за фіналом збирання ранніх зернових можна зробити висновок, що ні про яку продовольчу безпеку в Україні не йтиметься. Так, за різними оцінками, перехідні залишки пшениці від 3,5 до 10 млн тонн. Йдеться і про ті території, які на сьогодні є непідконтрольними, і завантажені у 86 кораблів, які на початок вторгнення стояли у портах, і у 10 тисячах вагонів-зерновозів, і по елеваторах та складах підприємств тощо. Однак, загалом перехідні залишки агропродукції в Україні це близько 21 млн тонн, велика частка з яких це кукурудза та соняшник.
Ще на початку березня агроексперти намагались підрахувати, скільки може Україна втратити ріллі для посіву культур, і виходило, що по озимих культурах — це потенційно 1 млн га, а зараз Державна служба статистики прогнозує, що буде зібрано врожай озимої та ярої пшениці на площі 4,7 млн га. Однак, аналізуючи те, що було посіяно і зібрано, можна констатувати, що 2 млн посівів озимої та ярої пшениці було втрачено. Враховуючи урожайність 40 ц/га, виходить 8 млн тонн пшениці втрачено.
До того ж частину нового врожаю було вкрадено, іншу частину знищено на полі, а ще пожежі. Найбільше їх було зафіксовано у Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях та на Харківщині. Були випадки, коли одночасно згорали поля по 250, і більше гектарів, — їх просто не встигали врятувати.
Якщо говорити про стан завершення збиральної кампанії, то вже найближчими днями можна буде побачити повну картину. Традиційно вищі урожай у західних та північних регіонах — на Тернопільщині, Львівщині, Хмельниччині та Сумщині.
Проблеми є не тільки зі збиранням, а й з подальшим зберіганням зерна.
NB: Станом на лютий цього року в Україні було 57 млн тонн потужностей елеваторних господарств, на сьогодні в результаті пожеж та руйнувань ми маємо 43-44 млн тонн елеваторних потужностей.
Якщо врахувати перехідні залишки у 20 млн тонн і те, що уже зібрано — 25-26 млн тонн нового врожаю, то зрозуміло що проблема зберігання збіжжя є дуже гострою. Як чинитимуть аграрії? Якщо експорт не активізується, то під час збирання соняшнику доведеться минулорічну кукурудзу завантажувати у полімерні рукави й зберігати її таким чином.
Щодо логістичних можливостей, то підприємці активно працюють у чотирьох напрямках — один із найбільших — залізниця. Використовуємо 11 із 13 залізничних переходів. У березні розпочали експорт із 380 тис. тонн, на сьогодні вийшли на експорт у 5-6 млн тонн, але включились і перевезення автомобільним транспортом, і річковим — по Дунаю. Крім того, вирушив 21 корабель, які були завантажені у трьох портах, таким чином за останні 10 днів було відвантажено 600 тис. тонн збіжжя. При цьому оборотність вагонів іноді складає 120, і навіть 200 днів. Є 700 вагонів, які стоять завантаженими з третьої декади квітня.
У половини українських аграріїв спостерігається нестача оборотних коштів. Якщо держава не втрутиться і не запрацюють програми підтримки й пільгового кредитування, можна буде очікувати скорочення площ посіву озимих культур на 25-30%. Найскладніша ситуація — із мінеральними добривами: тонна карбаміду коштує понад 40 тис. грн, при цьому аграрії переконують, що купити міндобрива нереально, а хіміки кажуть, що добрива на складах є.
Україна є глобальним гравцем, і наші проблеми уже відобразились на світових цінах на зерно та продовольство. Відкриття зернових коридорів уже вплинуло на зниження цін на світових майданчиках на 8%. Якщо говорити про продовольчу безпеку в Україні, то тут потрібно мати на увазі два аспекти: перше — це фізична наявність продукції, друге — фінансова доступність. Якщо говорити про фізичну наявність та доступність, то аграрії можуть сказати, що наступний маркетинговий рік в Україні буде як то кажуть — «і хліб, і до хліба», а от із фінансовою доступністю складніше. Так, базова інфляція в країні становить 18,1%, а продовольча — 24%. Навіть, якщо урожай буде цьогоріч, продукти харчування продовжать дорожчати.
Взято з доповіді генерального директора ВГО «Українська аграрна конфедерація», члена ВАФ Павла Коваля під час онлайн-заходу «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві».
Записала Ірина ОЗТУРК
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
