Що посіємо — не пожнемо: скільки втратив агросектор через війну?

Згідно із даними огляду Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute, проведеного спільно з Міністерством агрополітики, непрямі втрати українського агросектору з лютого поточного року через війну зокрема, через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів перевищують 23,3 млрд доларів. Втім, ці цифри втрат є достатньо приблизними й у разі продовження бойових дій на території нашої держави будуть пропорційно зростати. Яку ж на разі реальну ситуацію із цьогорічними врожаями, перехідними залишками та зберігальними потужностями в Україні маємо та які прогнози на наступний сезон?

На початку, спробуємо максимально наочно уявити у яких саме умовах аграрії здійснювали весняну посівну кампанію, догляд за посівами й уже збирають урожай ранніх зернових. Це чітко прослідковується на картах тимчасово окупованих територій Крим, Херсонщина, територія навколо Маріуполя, схід і північ Луганщини та Харківщини.

Також можемо побачити, ситуацію щодо ескалації бойових дій, і як це відображається на роботі аграріїв. Так, червона і чорна лінії на карті вказують на стабільність фронту:  за останні майже 4 тижні, ворог не просувається вглиб держави. Якщо ескалація конфлікту триватиме і буде погіршуватись, то і ситуація із польовими роботами теж буде не найкращою.

Ще одна цікава мапа, що була розроблена Асоціацією саперів України спільно із  Міністерством оборони та іншими силовими структурами це оцінка площ мінувань і забруднень у результаті ведення бойових дій.

NB: Так, за даними саперів, близько 73 тисяч кілометрів українських земель в 10 областях є замінованими й забрудненими боєприпасами та вибухонебезпечними речовинами та пристроями.

Якщо порахувати, які це області та скільки у них, згідно з коефіцієнтом господарського використання та розорення земель с/г призначення, то можемо стверджувати, що із врахуванням сіножатей, пасовищ та багаторічні насадження близько 4 млн сільгоспугідь можуть бути потенційно забрудненими. Зокрема, дуже багато таких територій у Харківській області, де озима пшениця стоїть не зібрана.

Зважаючи на це можна сказати, що до звичних площ Україна цьогоріч не дорахує 3,5 млн ярих культур ярого ячменю, гороху, цукрових буряків, соняшнику тощо. При цьому втрачено не лише потенційні площі під культурами, а й уже засіяні через забруднення, мінування, нарізку військово-польових доріг, створення бліндажів, окопів тощо.

Крім того, на жаль, досить багато випадків, коли комбайнери підриваються і травмуються на мінах під час польових робіт.

NB: У військових є така цифра 1 рік війни означає 8 років розмінування території. 

Український ворог веде гібридну війну із застосуванням різних видів зброї зокрема, установки дистанційного замінування під назвою «Земледелие» і ніхто не знає, куди саме потрапляють ці міни, а тому частина врожаю так і не буде зібрана. Найбільше зі звільнених областей є забрудненою мінами Сумщина 47% території забруднено вибухонебезпечними пристроями.

Якщо говорити про поточні урожаї, то на сьогодні в Україні змолочено близько 18 млн тонн озимої та ярої пшениці. При цьому зараз 4 області офіційна статистика в Україні не включає у фуражний баланс. Це Луганська, Запорізька, Херсонська та Донецька області. Але потрібно розуміти, що близько 20% Запорізької області  не окуповані, а це чи не найбільша область за площею посівів, тільки озимої пшениці у цьому році було висіяно 700 тис. га, тобто мінімум 140 тис. га з яких реально буде отримати врожай та включити до валового збору, десь 35% неокупованої Донеччини також можуть дати непоганий врожай, а от на Луганщині українська армія контролює лише 2 села, і вся висіяна озимина – під окупацією, але українські військові роблять все можливе аби  незабаром повернути ці території.

Так, приміром, враховуючи, що урожайність по Луганщині у середньому складає 28 ц/га, то потенційно втраченими можуть бути 740 тис. тонн збіжжя, подібна ситуація на Херсонщині маючи середню урожайність у 30 ц/га, втрати можуть становити до 1,5 млн зерна пшениці.

Якщо подивитись на загальну ситуацію у розрізі конкретних культур, то, приміром, озимого ячменю в Україні було близько 350 тис. га, спочатку трохи втратили через  погану перезимівлю, і також були зменшені посіви ярого ячменю. Таким чином на сьогодні разом і озимого, і ярого ячменю було зібрано близько 5 млн тонн, плюс 250 тис. тонн зібрано гороху, а до цього слід додати перехідні залишки по культурах. Таким чином, навіть спостерігаючи за фіналом збирання ранніх зернових можна зробити висновок, що ні про яку продовольчу безпеку в Україні не йтиметься. Так, за різними оцінками, перехідні залишки пшениці від 3,5 до 10 млн тонн. Йдеться і про ті території, які на сьогодні є непідконтрольними, і завантажені у 86 кораблів, які на початок вторгнення стояли у портах, і у 10 тисячах вагонів-зерновозів, і по елеваторах та складах підприємств тощо. Однак, загалом перехідні залишки агропродукції в Україні це близько 21 млн тонн, велика частка з яких це кукурудза та соняшник.

Ще на початку березня агроексперти намагались підрахувати, скільки може Україна втратити ріллі для посіву культур, і виходило, що по озимих культурах це потенційно 1 млн га, а зараз Державна служба статистики прогнозує, що буде зібрано врожай озимої та ярої пшениці на площі 4,7 млн га. Однак, аналізуючи те, що було посіяно і зібрано, можна констатувати, що 2 млн посівів озимої та ярої пшениці було втрачено. Враховуючи урожайність 40 ц/га, виходить 8 млн тонн пшениці втрачено.

До того ж частину нового врожаю було вкрадено, іншу частину знищено на полі, а ще пожежі.  Найбільше їх було зафіксовано у Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях та на Харківщині. Були випадки, коли одночасно згорали поля по 250, і більше гектарів, їх просто не встигали врятувати.

Якщо говорити про стан завершення збиральної кампанії, то вже найближчими днями можна буде побачити повну картину. Традиційно вищі урожай у західних та північних регіонах на Тернопільщині, Львівщині, Хмельниччині та Сумщині.

Проблеми є не тільки зі збиранням, а й з подальшим зберіганням зерна.

NB: Станом на лютий цього року в Україні було 57 млн тонн потужностей елеваторних господарств, на сьогодні в результаті пожеж та руйнувань ми маємо 43-44 млн тонн елеваторних потужностей.

Якщо врахувати перехідні залишки у 20 млн тонн і те, що уже зібрано 25-26 млн тонн нового врожаю, то зрозуміло що проблема зберігання збіжжя є дуже гострою. Як чинитимуть аграрії? Якщо експорт не активізується, то під час збирання соняшнику доведеться минулорічну кукурудзу завантажувати у полімерні рукави й зберігати її таким чином.

Щодо логістичних можливостей, то підприємці активно працюють у чотирьох напрямках один із найбільших залізниця. Використовуємо 11 із 13 залізничних переходів. У березні розпочали експорт із 380 тис. тонн, на сьогодні вийшли на експорт у 5-6 млн тонн, але включились і перевезення автомобільним транспортом, і річковим по Дунаю. Крім того, вирушив 21 корабель, які були завантажені у трьох портах, таким чином за останні 10 днів було відвантажено 600 тис. тонн збіжжя. При цьому оборотність вагонів іноді складає 120, і навіть 200 днів. Є 700 вагонів, які стоять завантаженими з третьої  декади квітня.

У половини українських аграріїв спостерігається нестача оборотних коштів. Якщо держава не втрутиться і не запрацюють програми підтримки й пільгового кредитування, можна буде очікувати скорочення площ посіву озимих культур на 25-30%. Найскладніша ситуація із мінеральними добривами: тонна карбаміду коштує понад 40 тис. грн, при цьому аграрії переконують, що купити міндобрива нереально, а хіміки кажуть, що добрива на складах є.

Україна є глобальним гравцем, і наші проблеми уже відобразились на світових цінах на зерно та продовольство. Відкриття зернових коридорів уже вплинуло на зниження цін на світових майданчиках на 8%. Якщо говорити про продовольчу безпеку в Україні, то тут потрібно мати на увазі два аспекти: перше це фізична наявність продукції, друге фінансова доступність. Якщо говорити про фізичну наявність та доступність, то аграрії можуть сказати, що наступний маркетинговий рік в Україні буде як то кажуть «і хліб, і до хліба», а от із фінансовою доступністю складніше. Так, базова інфляція в країні становить 18,1%, а продовольча 24%. Навіть, якщо  урожай буде цьогоріч, продукти харчування продовжать дорожчати.

Взято з доповіді генерального директора ВГО «Українська аграрна конфедерація», члена ВАФ Павла Коваля під час онлайн-заходу «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві».

Записала Ірина ОЗТУРК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram