Розібратися з паями: нерозподілений, розподілений, але невитребуваний

Поняття «нерозподілений (невитребуваний) пай» при судовому розгляді справи трактується не завжди вірно. Аби правильно визначитись коли пай є розподіленим чи нерозподіленим або витребуваним чи невитребуваним потрібно здійснити детальний аналіз Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Так чим же відрізняються ці категорії пояснив адвокат Ян Білоголовий у своєму блозі на ЛІГА.Блоги.

Нерозподілені земельні ділянки

Відповідно до ст. 1 Закону, це земельні ділянки, які знаходяться в землях, що належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам; сільськогосподарським кооперативам; та сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

Розподілення ділянок

Власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) можуть забажати отримати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості). Для цього вони повинні подати до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю). Для цього місцеві органи управління в межах їх повноважень повинні:

• розглянути заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;
• прийняти рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
• уточнити списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) та місце розташування, межі і площі угідь, які підлягають розподілу;
• укласти із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
• сприяти в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на пай, або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки.
• надати землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
• розглянути та погодити проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
• організувати проведення розподілу земельних ділянок в порядку, визначеному Законом;
• оформити матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку;
• прийняти рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Якщо розподіл земельних ділянок відбувається у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних паїв, які подали заяви про виділення належних їм земельних часток у натурі, то він проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних паїв згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.



Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток у натурі та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток та в районному відділі земельних ресурсів.

Після прийняття рішення відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією, земельні ділянки вважаються розподіленими.

Розподілений, але невитребуваний

З моменту розподілення земельної частки власник має право оформити державний акт на право власності на земельну ділянку. Отже, з моменту розподілення і до моменту оформлення Витягу ділянка класифікується як невитребувана. Після отримання власником Витягу земельна ділянка є приватною власністю, право якої є непорушним відповідно до Конституції України.

На практиці органи місцевого самоврядування передають в оренду нерозподілені та невитребувані земельні ділянки, включаючи до цього переліку, всупереч ст. 321 Цивільного кодексу України, і приватні землі, власники по яким померли. Проте використання таких земельних ділянок  повинно відбуватись в порядку ст. ст 1283 – 1285 ЦК України. Власник земельної ділянки, право приватної власності якого порушено, має право визнати недійсним такий договір «оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок» на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram