Резистентність бур’янів до гербіцидів: як зменшити ризик виникнення

У вас були ситуації, коли провели обприскування гліфосатами (гербіцидами суцільної дії), а на полі й далі зеленіли деякі бур’яни: осоти види, щириця види, ромашка види, берізка польова, хвощ польовий?

Причини такої ситуації можна розділити на дві групи:

1. Неякісне та невчасне оброблення (низька норма препарату, жорстка вода або з часточками глини, обприскування за високих температур або коли багато роси, восковий наліт на деяких культурах, перерослі бур’яни та бур’яни з недостатньою листковою поверхнею, недотримання норми виливу та величини краплі тощо). Це саме стосується й інших діючих речовин гербіцидів.
2. Наявні бур’яни, які мають природну або набуту стійкість до гліфосатів.

Природна стійкість до гліфосатів

Гліфосати за своїм призначенням не гарантують контролю повного видового складу бур’янів. Є бур’яни, які мають природну стійкість до гліфосатів: берізка польова, лядвенець рогатий, лобода біла, канатник Теофраста, хвощ польовий, щириця звичайна, злинка канадська, амброзія полинолиста, осот рожевий, редька дика, сорго алепське (фото 1).

Набута стійкість до гліфосатів

З другої половини 1970-х років у сільському господарстві для боротьби з бур’янами почали застосовувати гліфосати, а з 1994 року за допомогою генної інженерії появилися культурні рослини, які мають стійкість до гліфосату, і обсяг використання гліфосатів значно підвищився.

Уже з 1996 року почали з’являтися і поширюватися стійкі до гліфосатів бур’яни: 1996-го ― жорсткий райграс, 1997-го ― гусяча трава, 2000-го ― злинка канадська, 2001-го ― італійський райграс, 2003-го ― подорожник ланцетолистий, злинка волосиста, 2004-го ― амброзія полинолиста та трироздільна, партеніум, 2005-го ― сорго алепське, хедіотіс вертикальний, пальчатка острівна, 2007-го ― кохія вінична, плоскуха селянська, 2008-го ― урохола, багаторічний райграс, свинорий щетинистий, 2009-го ― злинка суматранська, 2010-го ― редька дика, тонконіг однорічний, хлоріс усічена, лептохлоа прутовидна, 2011-го ― стоколос двотичинковий, 2012-го ― амарант колючий, 2013-го ― амарант гібридний, 2014-го ― осот жовтий городній, хлоріс елата, стоколос червоний, череда волосиста, ветвянка гусенеподібна, 2015-го ― хлоріс прутовидна, латук дикий, або компасний, курай сміттєвий, 2016-го ― трідакс лежачий.

Найбільше зафіксовано резистентних видів бур’янів у США ― 159, в Австралії ― 84, в Канаді ― 65, у Франції ― 48, у Бразилії ― 44, в Китаї ― 41.

Не всі зазначені вище види бур’янів мають поширення в Україні. Нам найбільшу увагу потрібно звернути на бур’яни, як-от: злинка види, райграс види, амброзія полинолиста, редька дика, тонконіг однорічний (фото 2).

Бур’яни, здатні утворювати стійкі види до діючих речовин гербіцидів в умовах України

В Україні виявлено процеси формування резистентності бур’янів до інших поширених діючих речовин гербіцидів:

• плоскуха звичайна ― виявлена стійкість до гербіцидів з класу інгібіторів синтезу амінокислот: імазамоксу, імазапіру, нікосульфурону й пеноксуламу.
• злинка канадська, рутка лікарська, види повитиць, вовчок соняшниковий, гречка дика ― до 2,4-Д.
• щириця звичайна, амброзія полинолиста, вівсюг звичайний, мишій зелений, куряче просо, мак самосійка, злинка канадська, редька дика, зірочник середній, гірчиця польова, талабан польовий ― до інгібіторів ацетолактатсинтази.
• щириця звичайна, амброзія полинолиста, мишій зелений, куряче просо, редька дика, зірочник середній, гірчиця польова, талабан польовий, осот рожевий, лобода біла ― до інгібіторів фотосистем ІІ.
• вівсюг звичайний, мишій зелений, куряче просо, сорго алепське ― до інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази.
• амброзія полинолиста, злинка канадська ― до інгібіторів біосинтезу амінокислот.
• куряче просо, мак самосійка, осот рожевий, гірчиця польова ― до синтетичних ауксинів.

Як розвивається стійкість до гербіцидів

Стійкість бур’янів до гербіцидів розвивається поступово: спочатку з’являються одна або кілька рослин, випадкові генетичні зміни в яких дають їм вижити, незважаючи на застосування гербіцидів. Завдяки генетичним змінам популяції, організми краще пристосовуються до умов довкілля, зокрема й до несприятливих. А гербіциди є одним з нових антропогенних чинників, що впливають на популяцію рослин.

Поки не буде застосовано певну діючу речовину, рослини з мутацією, що забезпечує стійкість до неї, перебувають у популяції в дуже невеликій кількості. Після оброблення більшість рослин цього виду гине, залишаються лише екземпляри, які мають стійкість до гербіциду. Насіння тепер продукують тільки ті рослини, які вижили завдяки мутації. Оскільки мутація передається у спадок, то рослини, що виросли з цього насіння, матимуть стійкість до цього гербіциду.

Читайте також: Лобода біла в посівах сої: стійкість до гербіцидів, практичні рекомендації контролю

 Економічні наслідки резистентності бур’янів

Поширення бур’янів з резистентністю до гербіцидів знижує продуктивність сільського господарства. Уже на сьогодні бур’яни щороку знищують кількість урожаю, достатню, щоб прогодувати мільярд людей на планеті. Зважаючи на те, що резистентність бур’янів зростає, у майбутньому ці втрати можуть бути ще вищими. А оскільки тенденція до зростання резистентності є постійною, то кількість резистентних видів бур’янів, резистентних популяцій бур’янів і популяцій з множинною резистентністю теж постійно збільшуються. Отже, втрата ефективності застосування гербіцидів призводить до серйозних економічних наслідків.

Як запобігти резистентності:

• дотримання сівозміни, у якій застосовують гербіциди різних хімічних груп;
• ведення комбінованої системи вирощування (агротехнічні + хімічні способи контролю): агротехнічні заходи обмежують поширення стійких до гербіциду біотипів бур’янів;
• уникнення використання єдиного виду гербіцидів з однаковою діючою речовиною протягом вегетації та кілька років поспіль.

З огляду на складну економічну ситуацію у сільському господарстві в Україні, не просто дотримуватися цих порад і вести прибутковий бізнес. Однак ми не можемо нехтувати світовими тенденціями у швидкому поширенні резистентності видів бур’янів, бо, як кажуть, попереджений ― отже, озброєний, а тому маємо шукати дієві шляхи боротьби.

BERTHOUD дає надію

Важливий інструмент контролю резистентності бур’янів до гербіцидів пропонує французька компанія-виробник обприскувачів BERTHOUD. Інноваційна технологія точкового обприскування SNIPER («Снайпер») передбачає розпізнавання бур’янів за кольором, формою, текстурою і бачить бур’яни, заховані серед культури в умовах динамічних тіней. Технологія розпізнає «цілі» за допомогою гіперспектрального аналізу зображення з камер, установлених на штанзі обприскувача з кроком у три метри. Камери оснащено GPS-приймачем, тож вони передають інформацію про наявність бур’янів для створення мапи. Також камери мають усередині гіроскоп, щоб точно відкалібрувати розташування бур’янів у русі та в разі розгойдування штанги.

Завдяки цьому є дуже низька ймовірність, що якийсь бур’ян залишиться необробленим і виживе та дасть резистентне потомство.

Технологія SNIPER забезпечує використання значно меншої кількості гербіцидів, оскільки вони потрапляють тільки на бур’ян. Менше гербіциду на полі ― менше залишкових речовин у ґрунті. Тож ми сповільнюємо процес розвитку резистентності до кращих часів, коли вчені придумають, що з цим робити. Р

Агроексперт Галина ДЗЯБ’ЯК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram