Оптимізація виробничих процесів та зменшення собівартості вирощування соняшнику на сьогодні є основним завданням для кожного аграрія. Як цього досягти, яких помилок варто уникати при сівбі соняшнику і при цьому не зашкодити урожаю під час інтенсиву «PRO. Ефективні технології: соняшник, соя, цукровий буряк» від програми «АгроКебети» розповів кандидат с/г наук, заступник директора з виробництв СТОВ «Інтер» Владислав Тютюник.
Погодний фактор, як основа
Минулого року було посіяно 4,7 млн га соняшника, тоді як роком раніше 6,55 млн га, але це цілком зрозуміло адже не було гарної ціни на нього, та й умов для вирощування.
Що стосується погоди, то це безумовно, для аграрія ― основа розуміння того, що відбувається насправді. Аграрій працює не у теплицях, а під відкритим небом. Якщо взяти у розрізі минулих сезонів то, приміром 2015, 2016 роки були дуже посушливими, а от 2017-18 були хоча і посушливими, проте дуже вдалими для кукурудзи, оскільки вчасно пішли дощі. Що стосується сезону 2021, то там все було класно з цвітінням соняшнику, а у 2022 році (кінець липня та початок серпня) Україна отримала мінімум 2 тижні потужних дощів, було холодно. Соняшник цвів, і якщо господарство не запрошувало на поля пасіки, то взагалі проблема була досить вагомою. Адже погодні умови склались максимально несприятливими.
Визначення якості матеріалу Cold Test/Холодовий тест
Є ті елементи технології, які можуть аграріям суттєво допомогти у дотриманні процесу вирощування. Це американська технологія, яку на жаль в Україн майже ніхто не проводить, і ДСУ немає. Вона полягає у тому, що потрібно проростити насіння соняшнику, кукурудзи, або сої. І помісити його у спеціальний холодильник від 6 градусів. Цей тест симулює пророщення насіння у холодних, вологих умовах весни. Так, приміром, у сертифікатах на насіння пророщування відбувається за температури 22-25 градусів. А якщо тепло, то вологе насіння проросте без проблем. Але якщо сіяти кукурудзу, соняшник, та сою якомога раніше, то можна потрапити у халепу. Тому що насіння не пройшло Cold Test. Фактично, Cold Test це моделювання несприятливих для насіння умов. І за його результатами буде така ж ситуація у вас на полі, а може і гірше.
Визначення кількості азоту в ґрунті та його потреби під запланований врожай
Я постійно намагаюсь знайти моменти, на яких можна економити, але без втрат для поля. Як під кукурудзу, так і під соняшник ми третій рік поспіль проводимо визначення нітратного азоту у ґрунті. Зрозуміло, що поля господарства часто не рівні по зонах продуктивності. Зони, які знаходяться біля ставків, зазвичай, більш вологі, там більші врожаї, можна дати більше густоту, і отримати класний результат. Але потрібно врахувати, що там більша потреба у азоті, може бути більше гумусу, який може мінералізувати.
Аби не робити все це на око, ми спеціально по зонах відправляємо машину яка робить масовий скринінг, та відбирає проби ґрунту. Ці 7-10 кілограмів азоту, на внесенні яких ви може зекономити, на декількох тисячах гектарів господарства покажуть непогану економію.
Повертаючись до питань вологи у метровому ґрунті, у нас є власна лабораторія, де ми аналізуємо показники. Якщо накопичення вологи у метровому шарі більше 160-200 мл, то є можливість більших врожаїв, можна більше загустити, адже запас вологи уже є.
Основний обробіток ґрунту
У 2019 році ми проводили аналізи аби визначити залежність урожайності від способу проведення обробітку ґрунту. Виявилось, що по оранці на соняшнику ситуація краще, і від Степу до Полісся глибоке рихлення дає кращий результат.
Деякі проблеми на полі, бур’яни та хвороби можна вирішити просто нормально виоравши поле. Задача агронома ― контролювати не менше 28 см вглиб ґрунту. Водночас, найкраще рихлення виходить при застосуванні плугів Lemken. У них найвища ціна на ринку, але й найкращий результат ― легкий, потужній апарат, витримує навантаження, приміром пізню оранку, та й затрати на обслуговування та запчастини цілком прийнятні.
Основна проблема, аби коренева система гарно розвинулась, а чим ви будете зрихлювати ― це інше питання. Потрібно розуміти, що треба внести приміром аміачну воду, без обробітку ґрунту ми не внесемо азотні добрива, але таким чином ми економимо на добривах, а 40-50% в структурі витрат ― це добрива.
Внесення мінеральних добрив
На мій погляд, у технології точного землеробства працювати по сітці відбору ґрунту недоцільно. Це класно для тих, хто прив’язується до гектару щоб рахувати гроші, але у практичній площині це працює не надто вдало.
Вносити потрібно дипозитарно, адже більше кореневих волосків буде розвиватись там, де внесено більше добрив. Якщо внесення відбувається в рядок, то на глибині 5 см, буде утворюватись більше кореневих волосків, але якщо прийде посуха, зберегти рослини буде важко.
Якщо є внесення диференційовано і в рядок, а основні добрива у вас зароблені на глибину 18 см, шансів у рослини пережити несприятливі умови суттєво більше. Таким чином ефективність внесення добрив збільшується у 2-4 рази, якщо вони розташовані і у рядку, і на глибині. Навіть старі культиватори можна дообладнати та вносити аналогічним чином.
Внесення безводного аміаку дифметодом
Якщо спочатку ми планували внесення 70 кг на 1 га, то по факту в рядку ми внесли 67 кг/га, таким чином, і ви можете ці декілька кілограмів в рядку економити.
Що стосується КАС, то його вносимо на тих полях, котрі були розліснені, щоб не мати проблем із відірваними лапами агрегатів. На ранніх етапах надто використовувати КАС під соняшник непотрібно, його часто цілком вистачає у ґрунті. А от на тих розліснених площах, які використовуються перший рік, робити це варто. Внесення ми також диференціюємо згідно із картами, аби теж мати додатковий ресурс для економії коштів.
Вибір насіння
Особливо хочу наголосити, що вибір насіння ― дуже відповідальна справа. Непотрібно бігти за дешевим насінням, а використати те, яке перевірене у вашому господарстві, у польових умовах.
Хочу також порекомендувати не оминати калібрування сівників посівних апаратів. Запрошуйте представників компаній, у яких ви берете насіння, щоб вони допомогли вам відкалібрувати посівні апарати. Після весни дуже багато проблем із механікою, потрібно щось замінити, скоригувати, передивитися на резинки. Цьому потрібно приділити особливу увагу, адже від виконання цих робіт залежатиме якість посіву.
Вибір густоти посіву
Якщо подивитись на карту, то все що зображено червоним ― це піщані ґрунти. Тому потрібно диференціювати посів, та зменшувати густоту, аби дати можливість рослинам розвинутися, особливо на узбіччях полів. Диференційований посів теж дасть економію насіння на гектар ― 1-2 тисячі, що уже в розрізі одного поля виглядає непогано..
Старт посіву соняшнику
Всі ми знаємо, що потрібно взяти градусник, та піти на поле. Якщо протягом трьох діб температура на глибині заробляння насіння буде 8-10 градусів,то буде у вас все добре. Проте якщо господарство розташоване у Лісостеповій зоні, то нічого хорошого, навіть при цій температурі, там точно очікувати не варто.
Як на мене, набагато доцільніше спостерігати за температурами повітря у квітні. Перша декада квітня майже завжди тепла, і багато господарств розпочинають посів соняшника. Якщо південь це зрозуміло, але на півночі та на Поліссі це неправильно.За тиждень до Великодня завжди відбувається похолодання, а уже 24-25-27 квітня розпочинається підняття температури. Тож той хто розпочинає сіяти, приміром 10 квітня якраз і потрапляє на холоди чи навіть заморозки.
Зрозуміло, що у багатьох господарств не вистачає ресурсів на посівну техніку, тож доводиться сіяти раніше, хоча господарі чудово розуміють, з якими наслідками можуть зіштовхнутись. То ґрунтовий гербіцид не спрацює як потрібно, то зі схожістю насіння проблема випливає, і потрібно пересівати. Якщо уже зібрались рано сіяти, то починайте з кукурудзи, а соняшником закінчуйте. Приміром американці планують посів за 3 дні до старту, а хотіли б іще швидше. Коли у наших господарств з’явиться можливість посіяти за тиждень 30 тис. га землі, тоді Україна збільшить врожайність фактично, з нічого.
Зараз ми також придбали маніпулятори, які привозять добрива на поле камазом, і самі завантажують. Тобто машина приїздить уже з добривом, і не треба палити солярку, оскільки раніше доводилося вночі палити солярку підігрівати кабіну, і платити двом людям. Два таких маніпулятори для добрив у нас вже є, і хочемо придбати ще один.
Посів соняшнику із РКД
У нас буди сівалки переобладнані перед РКД, але ми їх продали. РКД класна штука, працююча. Метод pop up або нанесення рідкого добрива на насінину, але рекомендую брати 1:1 та розбавляти водою. Звичайно, різні умови є, у когось воно дає підпал коріння, а у когось ― ні. Якщо змішувати РКД з водою та вносити в рядок ― це працює, живлення відбувається непогано. До того ж, трохи більше води потрапляє у рядок, і сходи з’являються швидше. Проте потрібно рахувати вартість діючої речовини РКД. Також врахуйте, що не всі РКД однаково якісні. Приміром, якщо купуєте безкалійне добриво, то на ньому може утворюватись типу льоду, який треба розмішувати спеціальним обладнанням. Якщо візьмете з калієм, то вони краще витримують температури, або хай привозять бочки у квітні, коли менший ризик низьких температур.
Визначення якості посіву
Я дуже прискіпливий до цього. Хочу максимально відійти від стосів паперів, і всю статистику бачити у електронному вигляді, та зберігати її у електронному архіві. Тому ми попрацювали із компанією Агроконтроль, платформу якої ми використовуємо, і фахівці зробили нам відповідні форми. Тобто, уже навіть на початку робіт ми можемо розкопати один рядок і подивитись з якою якістю ми посіємо поле, при заданій швидкості та налаштуваннях. Таким чином система все обчислює у електронному вигляді, і це такий собі моніторинг агронома. Так само робиться скаутинг, телефон у ліву руку, рулетку у праву, і одна людина рахує якість посіву. Завдяки цій методології ми визначили якість посіву у просапних сівалок залежно від швидкості посіву.
Що стосується гербіцидного захисту соняшника, то зараз в Україні велика проблема із оригінальними препаратами. Якщо на початку вони всі були завезені якісні, то зараз є непогані і українські препарати, які на полі показують себе цілком задовільно. Є частина препаратів від яких не можеш відмовитись на полі, а щодо інших треба рахувати економіку господарства.
Система RowVision
Цією системою можна дообладнати самохідні обприскувачі, агрегат працює і ви отримаєте рівний рядок на соняшнику. На слайді є інформація по кукурудзі, але економіка при використанні на соняшнику щонайменше у 2-3 рази краща.
Диференційований посів і припосівне внесення міндобрив
За рахунок диференційованого внесення тільки за минулий рік ми зекономили на кукурудзі 27 тис. доларів, а зараз буде ще більше. Тож якщо ви прагнете економити якісна сівалка вам допоможе це зробити. Відключення секцій також дало нам по 0,5 доларів економії, адже ми маємо прямокутні поля. Припосівне внесення міндобрив дало можливість нам зекономити у середньому 2,2 долари на гектар, або 26,4 тис. доларів. А якщо взяти і кукурудзу і соняшник разом то це аж 42 тис. доларів економії, і це на старті, коли всі роботи ще попереду.
Головні проблеми вирощування соняшнику
Основні проблеми з якими зіштовхнуться господарства цього року, якщо надумали сіяти соняшник по соняшнику ― це біла гниль, падалиця соняшнику в посівах соняшнику, відсутність природних запилювачів соняшнику. На жаль, 100% працюючого рішення проти білої гнилі на соняшнику немає.
Внесення фунгіцидів та десикантів дронами
Минулий рік важкий, але ми вирішили використовувати дрони і купили їх. Адже будь-яка техніка яка заходить на поле травмує дорослі рослини,які перехрещуються між собою, кліренс обприскувача 1,75 метри, і частину рослин він просто збиває. Незважаючи на низку проблем при внесенні дроном, ця технологія працює, на частину поля ми не внесли дроном фунгіциди і була різниця і по врожайності, і по вигляду рослин. Зауважу тільки, що якщо ви плануєте вносити ще й мікродобрива, то через невелику кількість води не всі препарати добре працюють, можуть утворювати гелі, і забивати форсунки дрона. Тому змішування потрібно робити у малих ємностях, щоб розуміти, чи та чи інша комбінація спрацює. Приміром, комбінація фунгіцид+бор спрацьовує при внесенні дроном ідеально.
Записала Ірина ОЗТУРК
*Ілюстрація використано з презентації Владислава Тютюника, кандидата с/г наук, заступника директора з виробництв СТОВ «Інтер».
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
