Рівень температури повітря протягом минулого тижня був дещо вищим норми. Активізувався ріст та розвиток теплолюбних культур, які були посіяні в ранні строки. Такі умови сприяли розповсюдженню хвороб та шкідників. Про це повідомляють спеціалісти Держпродспоживслужби.
Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за чисельності 1-5 екз. на кв.м (Вінницька, Харківська, Черкаська обл.) пошкодили 5-12% рослин культури. Розпочалось активне заселення та пошкодження гороховим зерноїдом, попелицями, трипсами осередково піщаним мідляком. 3% рослин культури у Чернігівській області уражені кореневими гнилями. Захищають горох від шкідливих організмів рекомендованими препаратами. Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк.
Багаторічним травам повсюди завдають шкоди бульбочкові, листковий люцерновий довгоносики, клопи сліпняки, горохова попелиця та піщаний мідляк. Насінники багаторічних трав захищають шляхом підкосу рослин та вивезенням зеленої маси з полів у фазах стеблування-бутонізація.
Посіви цукрових буряків заселяють та пошкоджують звичайний та сірий бурякові довгоносики, де вони по краю поля за щільності 0,3-5 екз. на кв.м пошкодили 2-8, осередково до 12% рослин у слабкому та середньому ступенях (Вінницька, Волинська, Київська, Полтавська, Черкаська обл.). Відмічається пошкодження до 3% рослин амарантовим стеблоїдом (Полтавська обл.). На 2-11% рослин харчуються бурякові блішки, щитоноски, осередково крихітка, піщаний мідляк (Полтавська, Чернігівська обл.). Крайові смуги посівів заселяє бурякова листкова попелиця (Полтавська, Тернопільська, Хмельницька обл.), мінуюча муха (Івано-Франківська, Тернопільська обл.). Коренеїдом уражено 1-4% рослин (Київська обл.), поширення якого в посівах обмежують через міжрядні рихлення. За втрати дії токсикації рослини культури необхідно захищати за надпорогової чисельності шкідників.
Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.
У посівах озимого ріпаку (масове цвітіння), на 5-35% рослин (Полтавська, Миколаївська, Сумська обл.) розвиваються ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, подекуди оленка волохата, капустяна попелиця, в господарствах Волинської області відмічається шкідливість капустяної стручкової галиці. До 4% рослин ярого ріпаку пошкодили хрестоцвіті блішки, клопи, чисельність яких контролюють рекомендованими препаратами. 1-7, макс. 20% рослин у Львівській області хворі на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, осередково виявлено циліндроспоріоз. Надалі уражене листя відмиратиме, а патогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскування стручків. Для попередження розвитку хвороб ріпаків в областях проведені захисні обробки.
Переважно у Степу та Ліостепу на соняшнику розвиваються геліхрізові попелиці, піщаний мідляк, сірий, чорний, південний довгоносики та піщаний мідляк, де вони пошкодили 2-13% рослин. У господарствах Запорізької області рослини соняшнику пошкоджують гусениці листогризучих совок, якими заселено від 5 до 30% обстежених площ, пошкоджено 2-8% рослин. Осередково гусениці підгризаючих совок за чисельності 3 екз. на кв.м пошкодили до 17% рослин. Вогнища підвищеної чисельності гусениць локалізовано шляхом проведення захисних заходів. У господарствах Миколаївської області надмірне зволоження та помірна температура повітря призвели до ураження рослин соняшника несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом). Захищають посіви соняшнику від сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка (за ЕПШ понад 2 екз. на кв.м) сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат.
У Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Херсонській інших областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-2, в осередках Херсонської області до 15 екз. на 10 кроків. Погодні умови сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.
Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок, на технічних культурах і овочах відроджуються та живляться їх гусениці. Скрізь відбувається масовий літ чортополохівки, за 10 хв. в полі зору налічувалось 1-5, в осередках Івано-Франківської області — 30-50 штук.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
