Порівняння гібридів соняшнику української та іноземної селекції в умовах Степу: які результати

Соняшник — основна олійна культура в Україні. Порівнюючи з іншими олійними культурами, соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні). На соняшникову олію припадає 98% загального виробництва олії в Україні.

Соняшник наразі є і, безперечно, надалі буде провідною олійною культурою, що належить до стратегічних сільськогосподарських культур України, завдяки високій рентабельності його виробництва. Для цього потрібно оптимізувати посівні площі під соняшником особливо в зоні Степу та постійно вдосконалювати елементи технології вирощування з метою отримання високих показників урожайності та виходу олії з одиниці площі.

У сучасних умовах, коли аграрне виробництво стає на шлях ринкових реформ поряд з агротехнічною, не менш важливого значення набуває економічна ефективність агротехнологій. За даними модельних досліджень, економічна ефективність вирощування соняшнику українських гібридів, як порівняти із закордонними, за запровадження ресурсоощадної технології є набагато вищою, тоді як за інтенсивної технології ця різниця є незначною.Вирощуючи соняшник за ресурсоощадною технологією, спостерігаємо економію витрат близько 821 грн/га.

Вибравши високопродуктивні гібриди, можна забезпечити краще використання вологи, ефективнішу боротьбу з бур’янами, покращення водно-фізичних властивостей ґрунту й отримання високих урожаїв соняшнику за економного використання коштів. Особливо це актуально у зв’язку з появою нових гібридів, які відрізняються від попередніх морфо-біологічними ознаками, та визначення оптимальних умов їх вирощування.

Умови проведення досліджень

Метою досліджень було визначення впливу підбору гібридів соняшнику вітчизняної селекції на їх урожайність.

Об’єктом досліджень були п’ять гібридів соняшнику української селекції та контрольного варіанта — гібрид соняшнику іноземної селекції, які вирощували за загальноприйнятою для зони Степу агротехнологією.

Дослідження проводили на науково-інноваційному полігоні Інституту сільського господарства Степу НААН. Отримані експериментальним шляхом результати обробляли методом дисперсійного аналізу.

Застосовували польовий метод досліджень — для спостережень і математично-статистичний — для встановлення вірогідності отриманих результатів. Також у досліді застосовували загальноприйняту агротехніку та методику державного сортовипробування.

Результати дослідження

Погодні умови в роки проведення досліджень були не достатньо сприятливими для отримання високих показників урожайності гібридів соняшнику.

Установлено, що значних розбіжностей у настанні фенологічних фаз розвитку гібридів соняшнику не відбувалося.

Виживаність рослин залежала від чинника, що вивчали в досліді. Найбільшу виживаність мав гібрид Ярило, у якому не встановлено втрат рослин за період від формування густоти стояння рослин до сходів.

Аналіз урожайності соняшнику протягом 2022–2023 рр. досліджень за різними гібридами дозволив виявити різницю між ними. Проведеними дослідженнями встановлено, що найвищу врожайність соняшнику мав гібрид Вирій, яка становила 2,59 т/га й істотно перевищувала показник контрольного гібрида Фортера на 0,48 т/га, або на 22,9%.

За результатами врожайності встановлено, що гібрид української селекції Ярило мав показник суттєво вищий, ніж контрольний гібрид, а різниця була на рівні 0,26 т/га, або 12,1%. Експериментально встановлено, що гібриди соняшнику української селекції Златсон і Добродій формували врожайність, яка була не істотно більшою, ніж у контрольного гібрида Фортера, а різниця становила 0,21 та 0,09 т/га відповідно.

Спостережено вірогідно нижчу врожайність у гібрида Гусляр проти контрольного гібрида Фортера, яка була на 0,27 т/га меншою.

Висновки

Встановлено істотні прибавки врожайності гібридів соняшнику Вирій і Ярило до контрольного гібрида Фортера, які становили 0,48 та 0,26 т/га.

Більшу врожайність соняшнику за роки проведення досліджень отримали у гібрида української селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН Вирій, яка становила 2,59 т/га.

Юрій МАЩЕНКО, канд. с.-г. наук, завідувач науково-технологічного відділу збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва

Микола КОВАЛЬОВ, канд. с.-г. наук, керівник наукових лабораторій «Промислового грибівництва та технологій захисту культивованих грибів» та «Гідропонного вирощування овочів в купольній теплиці», старший викладач кафедри загального землеробства ЦНТУ, доцент

Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, учений секретар, завідувач науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram