Польські аграрії вимагають повернення заборонених пестицидів: чи допоможе це врятувати врожай?

Польські фермери закликають уряд переглянути заборону на використання двох важливих препаратів — хлорпірифосу та тріфлусульфурон-метилу, які раніше ефективно захищали посіви ріпаку та цукрового буряку. Про це пише Farmer.pl.

Європейський Союз щороку скорочує перелік дозволених засобів захисту рослин. За останні роки кількість діючих речовин зменшилася майже на 1000, і нині їх залишилося лише 272. Це створює серйозні виклики для фермерів, адже:

  • Скорочується вибір ефективних препаратів
  • Патогени швидше набувають стійкості через неможливість чергування засобів із різними механізмами дії.

Водночас у країнах, які конкурують з ЄС на аграрному ринку — таких як Україна чи країни Mercosur — багато заборонених у Європі препаратів досі активно використовуються.

Одним із ключових препаратів, які фермери просять повернути, є гербіцид, що містить тріфлусульфурон-метил. Його востаннє дозволили використовувати в сезоні 2024 року, після чого ЄС не продовжив реєстрацію.

Друга діюча речовина — хлорпірифос, була заборонена ще у 2020 році. Препарати з цією д.р. ефективно захищали ріпак від ріпакових шкідників.

Стеблового прихованохоботника
Ріпакового квіткоїда
Фермери наголошують, що комахи не встигли виробити стійкість до хлорпірифосу, на відміну від інших інсектицидів.

А що зі шкідливими наслідками?
Окремо польські аграрії згадують і неонікотиноїдні протруйники, які раніше захищали насіння ріпаку від шкідників, не контактуючи з бджолами. Через їхню заборону доводиться використовувати більші дози менш ефективних препаратів, що збільшує витрати та ризики для врожаю.

Фермери закликають до компромісу
Польські сільгоспорганізації вимагають від уряду перегляду політики щодо пестицидів:

Відновлення дозволу на використання ефективних речовин за умов дотримання безпечних норм
Впровадження точного дозування та контролю
Поєднання захисту довкілля та стабільного врожаю
Поки що міністерство сільського господарства Польщі не дало офіційної відповіді.

Чи стане цей прецедент сигналом і для інших країн ЄС, зокрема України? — питання залишається відкритим.