Чинні захисні механізми Європейського Союзу щодо імпорту української агропродукції є недостатніми, а повернення мит має відбуватися автоматично у разі перевищення середніх показників попередніх років. Про це заявив міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський під час засідання Ради міністрів сільського господарства ЄС (Agrifish) у Брюсселі, передає Інтерфакс-Україна.
За його словами, ініціатива Польщі щодо посилення контролю над агроімпортом із третіх країн уже отримала підтримку низки держав-членів ЄС, передусім сусідніх з Україною, а також Австрії.
— Ми вимагаємо більшого контролю над імпортом з третіх країн. Часто така продукція не відповідає стандартам, яких зобов’язані дотримуватися європейські фермери. Це створює нерівні умови конкуренції, — наголосив польський міністр.
Три ключові вимоги Польщі
Як пояснив Краєвський, Польща наполягає на трьох основних кроках з боку Європейської Комісії:
- Посилення прикордонного контролю — зокрема щодо якості та безпечності агропродукції.
- Регулярний моніторинг імпорту — щомісячне відстеження не лише загальноєвропейських показників, а й впливу імпорту на ринки окремих країн.
Створення компенсаційного фонду — для підтримки фермерів, які зазнають збитків через надмірний імпорт у межах угод про вільну торгівлю.
— Це стосується не лише України, а й майбутніх торговельних угод, зокрема з країнами Меркосур. Ми не можемо допустити, щоб європейське сільське господарство стало жертвою торговельної лібералізації, — зазначив Краєвський.
Автоматичне «гальмування» імпорту
Польща наполягає, що механізм повернення мит має працювати без додаткових політичних рішень.
— Якщо обсяг імпорту певного продукту перевищує середні показники за минулі роки, мита повинні повертатися автоматично. Це єдиний спосіб дати фермерам відчуття стабільності, — заявив польський міністр.
Він додав, що занепокоєння Польщі поділяють країни, які вже відчувають тиск імпорту на ринки зерна, цукру та м’яса птиці.
Контекст: як змінився режим торгівлі з Україною
Нагадаємо, з червня 2022 року торгівля між Україною та ЄС здійснювалася в межах режиму автономних торговельних заходів (ATM), який фактично надав українському експорту «торговельний безвіз».
Однак із 5 червня 2025 року повну лібералізацію було замінено системою тарифних квот та механізмом «екстреного гальмування», що дозволяє автоматично повертати мита на чутливі товари — зокрема цукор, м’ясо птиці, яйця та кукурудзу — у разі перевищення середніх обсягів імпорту за 2021–2023 роки.
Новий етап двостороннього торговельного режиму стартував 29 жовтня 2025 року після набрання чинності рішенням №3/2025 у межах Угоди про асоціацію. Попри суттєве розширення квот порівняно з довоєнним періодом (зокрема на цукор і мед — у п’ять разів), країни-сусіди України продовжують вимагати жорсткішого контролю та уніфікації стандартів виробництва.
Чинний режим торгівлі діятиме до 2028 року й передбачає поступове зниження мит. До цього часу Україна має проходити щорічний моніторинг та повністю гармонізувати законодавство з нормами ЄС, зокрема щодо використання пестицидів і добробуту тварин. У 2028 році сторони проведуть фінальну оцінку, яка може стати підставою для повної лібералізації торгівлі.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
