Польща може не скористатися однією з найбільших економічних можливостей останніх десятиліть — участю у відбудові України після війни. Про це, як пише Farmer.pl, заявив президент Польсько-Азійської торгово-промислової палати Януш Пєхоцінський, наголосивши, що за попри політичну підтримку Києва, Варшава досі не створила дієвих механізмів для залучення польського бізнесу до процесу відновлення України.
За словами експерта, з початку повномасштабної агресії РФ відбулося сотні конференцій, форумів і зустрічей, присвячених темі відбудови України, однак вони здебільшого обмежилися деклараціями. Натомість чітких інструкцій і практичних рішень для компаній, готових інвестувати або працювати в Україні в умовах війни, так і не з’явилося.
— Було багато слів і обіцянок, але я не чув про жодну закриту зустріч, де польському капіталу, який працює в Україні, дали б чіткі сигнали, як діяти далі, — зазначив Пєхоцінський.
Український капітал активніший у Польщі, ніж польський — в Україні
Особливе занепокоєння у представників польського бізнесу викликає структура руху капіталу. За словами Пєхоцінського, наразі в Польщі працює більше компаній з українським капіталом, ніж польських підприємств — в Україні. Це, на його думку, свідчить про відсутність у Польщі цілісної державної стратегії, яка поєднувала б політику, дипломатію та реальну підтримку бізнесу.
Попри географічну близькість, культурні зв’язки та логістичні переваги, Польща програє конкуренцію за контракти на відбудову України іншим країнам регіону.
Бізнес працює в умовах невизначеності
Пєхоцінський також звертає увагу на високий рівень невизначеності для підприємців, які вже працюють або планують працювати в Україні. Йдеться про питання санкцій, логістики, страхування ризиків, безпеки перевезень і платіжних механізмів.
На його думку, обговорення відбудови України часто зводиться до загальних заяв, тоді як бізнес потребує конкретних правил гри для ухвалення інвестиційних рішень у складних умовах.
Аграрний сектор: зіткнення двох моделей
Окрему увагу експерт приділив аграрній співпраці між Польщею та Україною. Він наголосив, що агросектори двох країн мають принципово різну структуру: в Польщі переважають малі та середні фермерські господарства, тоді як в Україні сотні великих агрохолдингів обробляють десятки тисяч гектарів землі.
Саме нерозуміння цієї різниці, за його словами, призвело до напруження після лібералізації торгівлі, зокрема на початковому етапі, коли потоки агропродукції були недостатньо врегульовані.
Відбудова — це не загроза, а ринок
Водночас Пєхоцінський підкреслює: Україну в Польщі надто часто сприймають виключно як конкурента, а не як величезний ринок для експорту, технологій та інвестицій.
— Сьогодні недостатньо просто вийти на ринок і хотіти продавати. Потрібно пропонувати вищу якість, сучасні технології та ефективні рішення, — зазначає він.
На його думку, замість торговельних обмежень і блокад кордонів слід інвестувати у підвищення конкурентоспроможності та шукати спільні можливості.
Спільні проєкти та стратегічна безпека
Польща, за словами експерта, має розглядати Україну не лише як ринок збуту, а й як партнера для реалізації спільних проєктів на третіх ринках. Він навів приклад Румунії, яка ефективніше використала транзит українського зерна та олії через власну портову інфраструктуру.
Окрім економічного виміру, співпраця з Україною має й стратегічне значення.
— Вільна, суверенна Україна — це елемент безпеки для Польщі. Чим далі агресор від Варшави, тим безпечніше для всіх поляків, — наголосив Пєхоцінський.
Ризик втраченої можливості
Експерт застерігає: зволікання з ухваленням практичних рішень може призвести до того, що ключові ролі у відбудові України займуть інші країни та транснаціональні корпорації.
На його думку, Польщі необхідний новий, системний підхід до співпраці з Україною, із залученням державних фінансових інституцій та чіткою координацією дій.
— Багато зустрічей і заяв, але надто мало конкретних бізнес-рішень, — підсумував він.
Якщо ситуація не зміниться, Польща ризикує втратити одну з найважливіших економічних можливостей сучасності — у сфері аграрного сектору, промисловості та масштабної післявоєнної відбудови України.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
