Покладіть калій глибше

З цієї статті ви довідаєтесь:
– Як часто в сівозміні варто вносити калійні добрива;
– Коли локальне внесення ефективніше за суцільне;
– Як збільшити контакт кореневої системи з калієм;
– У яких випадках варто вносити калійні добрива глибоко, а коли достатньо поверхневого внесення;
– За якого рівня опадів локальне внесення буде ефективніше.

Усі методи внесення добрив можна умовно розділити на два види:

• суцільне внесення, за якого добрива рівномірно розміщуються по всьому ґрунтовому профілю від поверхні до глибини заробки,
• локальне внесення вузькими смугами на глибину обробітку.
  

Ефективність кожного методу залежатиме від особливостей генетики сортів, системи обробітку ґрунту та ґрунтово-кліматичних умов. Це є дві різні філософії живлення ― годувати рослину чи годувати ґрунт. Суцільне внесення пов’язано з більшим відсотком зв’язування поживних речовин ґрунтовим комплексом та потребує вищих норм внесення добрив. Водночас «годівля ґрунту» забезпечує більш стабільну врожайність та зниження ризиків. Локальна смужка добрив має мінімальний контакт із ґрунтом, тому поживні речовини більшою мірою доступні рослинам. Філософія «годівлі рослини» забезпечує вищу ефективність внесених добрив в цьому сезоні. Саме точне локальне внесення набуває дедалі більшої популярності.

Під терміном «ефективність унесення калійних добрив» ми будемо розуміти відношення прибавки врожайності до кількості застосованих калійних добрив, скільки кілограмів зерна припадає на кілограм К₂О.

Калійне живлення сівозміни може бути таким самим ефективним, як і щорічне внесення

У процесі дослідження, проведеного групою науковців під керівництвом Маларіно в штаті Айова, в сівозміні кукурудза-соя порівнювали ефективність одноразового внесення 675 кг К₂О зі щорічним внесенням від 54 до 81 кг К₂О. За 10 років загальна кількість внесеного калію на обох дослідних ділянках становила 675 кг К₂О. Ефективність калійних добрив була майже однаковою ― 10,6 та 10,0 кг зерна/кг К₂О.

Одноразовому внесенню великої норми калійних добрив надають перевагу за обробітку землі, що є в приватній власності чи договорі оренди більше як на 10 років. Також це має бути рік зі сприятливими цінами на добрива та мають бути кошти на одноразову велику закупівлю. Щорічне внесення має сенс на полях із короткостроковою орендою чи у разі обмеженості ресурсів. За такого сценарію підприємство більше залежить від коливання цін на ринку добрив.

Що менше калію в ґрунті, то ефективніше стрічкове внесення

Класичне дослідження Паркса та Волкера показує вищу ефективність калійних добрив за стрічкового внесення. При цьому за внесення менших норм отримали вищу ефективність. Це пояснюється граничним впливом добрив ― що більший є брак калію, то більшу прибавку дає один додатковий кілограм добрив. За внесення більшої норми калійних добрив ефективність одного кілограма знижується, але сам врожай зростає. Це варто розуміти у разі визначення оптимальної врожайності, що максимізує рентабельність культури. Наприклад, за локального внесення добрив (34 кг К₂О / га) та низького вмісту калію в ґрунті (50 мг К₂О / кг) ми отримуємо найвищу ефективність калійних добрив (прибавку в 75 кг/га зерна кукурудзи на кожен кг К₂О). Загальна ж врожайність кукурудзи становить при цьому 7,0 т/га. Якщо ж за тих самих умов локально внести 101 кг К₂О/га, то ефективність падає до 45 кг/га прибавки на 1 кг К₂О, але загальна врожайність становить 8,8 т/га.

Ще один важливий висновок із дослідження ― за високого вмісту калію в ґрунті різниця між ефективністю суцільного та локального внесення добрив зменшується, особливо це помітно за високих норм внесення калійних добрив. За певної межі суцільне внесення навіть стає більш ефективним за стрічкове. Це пояснюється більшим простором підживленого ґрунту.

Ефективність калійних добрив зростає зі збільшенням об’єму контакту кореневої системи та простору підживленого ґрунту

Калій ― малорухомий елемент. Щоб змістити калій в глибину на 1 см, має випасти близько 100 мм. Тобто ми маємо дуже мало шансів, що калій пізніше якось добереться до кореневої системи. Для високої ефективності засвоєння калію ми маємо розмістити його там, де насиченість ґрунту кореневою системою буде найвищою. Нам потрібен безпосередній контакт калію з кореневою системою.

Дослід Классена та Барбера на 17-денних рослинах кукурудзи показує, що для максимального розвитку рослин принаймні 50% корінців повинні мати контакт із калієм. Цей дослід говорить, що локальні стрічки внесених добрив повинні бути доволі густо ― відстань між стрічками має становити не більше 30 см. Менша відстань між стрічками важливіша для культур зі стрижневою кореневою системою та за невеликої глибини внесення (до 20 см).

Разом із калієм варто вносити й азот та фосфор. Коли коренева система кукурудзи росте в зоні з високим вмістом азоту та фосфору, то запускаються гормональні процеси гілкування корінців. Загальна вага кореневої системи при цьому не обов’язково має зростати, радше йдеться про перерозподіл розміщення коріння в ґрунтовому просторі. Висока насиченість кореневої системи збільшує споживання калію. Локальна стрічка з високою насиченістю лише калію не запускає активного гілкування корінців. Коріння просто проросте наскрізь через цю зону. Азот добре мігрує в ґрунті, й доставити його до локальної зони високої насиченості фосфору та калію можна навіть за неглибокого внесення. Стрічкове внесення фосфору та калію може створити багаторічну зону високої насиченості, в якій буде розвиватися коріння кількох культур сівозміни.

Калійні добрива варто вносити на глибину, де в липні ще буде волога

За переходу на мінімальну чи нульову систему обробітку ґрунту за 5‒7 років відбувається перерозподіл концентрації калію в ґрунті. Вміст калію в поверхневому шарі зростає у 2‒3 рази, в глибших шарах пропорційно зменшується. Аналогічно змінюється розподіл того, з яких шарів коренева система кукурудзи буде брати калій. В дослідженні групи вчених з Університету Пердью під керівництвом Маккея проведено порівняння того, з яких шарів ґрунту кукурудза бере калій за традиційної системи обробітку (оранка) та мінімальної.

Дослідники роблять висновок, що системи мінімального та нульового обробітку ґрунту можуть бути більш чутливими до засух у періоди високої потреби в калії (кінець червня ― перша половина липня). У цей період ґрунт на глибині 7,5 см часто не має вологи, а отже, споживання калію з нього неможливе. За браку калію в рослині вони більш схильні до теплових стресів. Порушується еластичність продихів, і рослина менш інтенсивно прокачує через себе вологу, що має її охолоджувати. Тобто ми маємо негатив з обох боків ― спека просушує верхній шар ґрунту, що унеможливлює споживання калію, а через брак калію рослина сильніше страждає від спеки. За мінімальної та нульової систем обробітку дослідники рекомендують раз на сівозміну проводити глибоке розпушування з локальним закладанням високих норм калійних добрив із розрахунку на потребу сівозміни.

У посушливі роки ефективність калійних добрив зростає за умови глибокого локального внесення

У досліді, проведеному Бордолі та Маларіно з Університету штату Айова, порівнювали врожайність кукурудзи за глибокого локального внесення калійних добрив та суцільного поверхневого за різного рівня опадів у червні. В більшості дослідів глибоке локальне внесення калійних добрив давало прибавку у врожайності кукурудзи на 0,2‒0,6 т/га. Збільшення врожайності спостерігали навіть на тих полях, де лабораторний аналіз ґрунту показував достатній чи високий рівень доступних форм калію. Дослідники помітили доволі сильну кореляцію між браком вологи в ґрунті та прибавкою врожайності від локального внесення.

Що з цієї статті варто взяти собі на замітку:

• Одноразове внесення калійних добрив із розрахунку потреби всієї сівозміни може бути ефективним, як і щорічне. Важливо підібрати рік, коли ціна на добрива найнижча.
• Локальне глибоке стрічкове внесення калійних добрив майже завжди показує вищу ефективність у порівнянні із суцільним. Виняток ― внесення високих норм калійних добрив на ґрунтах, що вже мають високий уміст цього елемента.
• Для високої ефективності калійних добрив вони повинні бути там, де найбільша концентрація кореневої системи (15‒35 см глибини). Для стимулювання гілкування кореневої системи до калію варто додати фосфору та азоту.
• Щоб калій був однаково доступний кореневій системі всіх рослин, відстань між сусідніми смугами має становити до 30 см.
• Пік потреби в калії припадає на кінець червня ― першу половину липня, тому вносити калійні добрива варто на глибину, де в цей період ще буде волога.
• Що посушливіший рік (чи регіон), то більшою буде прибавка врожайності від глибокого локального внесення добрив.

Володимир МІРНЕНКО,
ТОВ «Пьотінгер Україна»

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram