Не менш важливим етапом, як удобрення ґрунту, є підживлення рослин через листя. Ріпак в першу чергу потребує бору і марганцю. Цьогорічна весна характеризується непростими погодними умовами — різке потепління змінюється приморозками. У таких умовах є низка факторів, яких потрібно дотримуватись, аби здійснити ефективне підживлення.

Цього року ріпак фактично не зупиняв росту впродовж всієї зими. І вже зараз рослини  потребують підтримки мікроелементами через листя. Навесні підживлення рекомендують проводити не один раз, зазвичай 2-3 рази залежно від стану посівів та погодних умов. Бор у позакореневих добривах дається першим. Ріпак також живиться марганцем та іншими мікроелементами: молібденом, міддю, цинком та залізом.

За звичної весни дата підживлення це фаза закінчення формування основних пагонів до початку бутонізації. Це правильний час для подачі чергової порції бору, а також марганцю. Однак за тиждень до цвітіння рослини підгодовують рештою мікроелементами.

Чому бор найважливіший?

Бор необхідний для правильного розвитку кореневої системи та надземних частин рослин. Симптоми дефіциту цього компонента починаються з пригнічення росту і загибелі ростових шишок, як пагонів, так і коренів. При цьому за відсутності бору вже восени можна спостерігати аномальний розвиток коріння ріпаку. На жаль, слабка коренева система означає слабке засвоєння води та поживних речовин, що збільшує ризик недоїдання рослин.

Нестача бору на ріпаку. Фото: polifoska.pl

Характерною ознакою дефіциту бору є порожні проміжки вздовж перерізу кореня (під кореневою шийкою). На їх місці може з’явитися коренева гниль. Однак на початку весни, під час подовження основного пагона, коли компонент є недостатнім, стебла тріскаються. У рослин, які недоїдають бор, листя кучеряве, спочатку з червоною облямівкою, згорнуте вниз, тендітне, вони ламаються і, як стебла, легко лопаються. Дефіцит бору є причиною гальмування утворення стручків та поганого посіву насіння, що призводить до зниження врожаю до 20 відсотків. Нестача бору гальмує проростання пилку на позначці маточки.

NB: Бор у ґрунті перебуває в окисленому вигляді як аніон. Лужна реакція ґрунту знижує його доступність, тобто також (надмірне) вапнування зменшує доступність цього мікроелементу. Тому, вапнуючи ґрунт, слід враховувати, що не надто висока наявність бору в ґрунті ще більше зменшиться.

Навесні доцільно підживлювати ріпак бором у вигляді позакореневого підживлення. Рекомендована доза весняного внесення добрив бором 400-800 г/га.

Цьогоріч ріпак слід використовувати досить більш високу дозу або принаймні наближати до верхньої межі. Бор вводять приблизно через 10-денний інтервал між підживленнями іншими мікроелементами.

Марганець не менш важливий

Ріпак це рослина з інтенсивним азотним споживанням та високим вмістом білка, в якому накопичується відносно велика кількість марганцю. Цей елемент активує ферменти, відповідальні за розщеплення вуглеводів та відновлення нітратів (процес, необхідний для побудови азоту в білкових структурах). Нітрати ріпаку потрібні з початку весняної вегетації у великих кількостях, оскільки серед інших вони позитивно впливають на гормональний баланс рослини.

Так само і марганець повинен бути доступним рослинам з початку весни, у фазі бутонізації, оскільки він бере участь у всіх основних фізіологічних процесах у рослинах, зокрема фотосинтезі, вироблення гормонів. Це також впливає на їх імунологію, підвищуючи стійкість до захворювань. При цьому він стимулює засвоєння фосфору, що побічно впливає на розвиток кореневої системи.

NB: Дефіцит марганцю гальмує подовження коренів. Симптоми дефіциту помітні посередині стебла, у вигляді перетяжок. Великий дефіцит марганцю спричиняє гальмування росту рослин, хлороз молодого листя, смугасті плями між жилками.

Наявність цього мікроелемента обумовлюється активністю мікроорганізмів у кореневій зоні рослин і тісно пов’язана з реакцією ґрунту. Оптимальний діапазон pH 5,8-6,2.

NB: Навесні доцільно постачати марганець  в дозі 200-400 г Mn/га (хелати).

Обирайте правильний час для внесення

Вибираючи добриво, слід враховувати погодні умови, адже ефективність підживлення залежить серед іншого від температури та вологості повітря. При більш низьких температурах використовують солі.
За температури вище 15°С хелати ефективніші рослина забирає з них метали швидше, ніж із солей чи інших сполук.

NB: У весняний період жодного підживлення не слід проводити під час заморозків, незадовго до та невдовзі. Процедуру слід починати принаймні за 2-3 дні до або через 2-3 дні після ночі, в якій вони відбулися. 

Рідкий розчин

На практиці найчастіше використовується рідкий розчин, що складається з декількох компонентів, і, якщо можливо, мікроелементне удобрення поєднують з інсектицидним та/або фунгіцидним захистом. Можливість одночасного застосування варто завжди повинна перевіряти на етикетці препаратів.

Вода також є важливим складником, її температура повинна становити близько 10°C. При нижчих температурах рідини може бути важко розчиняти компоненти, наприклад, бор.

Підготувала Валентина Кравець

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram