Найбільше брак магнію відчутно на легких ґрунтах. Адже внаслідок опадів цей елемент може вимитися з кореневої системи культур. Магнію бракує не тільки в легких і кислих ґрунтах, а також у сильно удобрених калієм і багатих кальцієм.

Магній це елемент, який відіграє ключову роль у фотосинтезі, а також у засвоєнні та транспорті поживних речовин. Тому важливо забезпечити рослини магнієм.

Підживлення магнієм здійснюються на основі: потреби культурної рослини; наявності в ґрунті магнію в абсорбуючих формах; підживлювальна цінність залишків, природних та органічних добрив, внесених безпосередньо перед посівом або під попередній урожай; умови надходження магнію з ґрунту (агрономічна категорія ґрунту, рН тощо); підживлення в передпосівний період.

Потреби рослин у магнії різняться залежно від культури. Наприклад, плануючи врожайність озимого ріпаку 4 т/га, потреба в магнії буде на рівні 20-32 кг/га. Потреби зернових складають близько 20 кг/га, але різнитимуться залежно від культури та запланованого врожаю.

Потреба рослин у магнії найбільша у період максимального росту вегетативної маси. У цей час рослини найбільш чутливі до дефіциту магнію (так звані критичні фази).

NB: Схема удобрення магнієм така: перед посівом (30% від рекомендованої дози), решту (70% від дози) вносимо для підживлення навесні.

Найдешевший спосіб забезпечення магнієм внесення кальцію та магнієвих добрив перед сівбою. Коли у нас є ґрунти з регульованим рН та низьким вмістом магнію, компонент можна доповнити, використовуючи навесні кізерит (він також забезпечить сіркою), який є швидкодіючим добривом.

Магній також присутній у багатокомпонентних добривах. Ранньою весною магній можна застосовувати позакореневим внесенням, наприклад, вносячи магнію сульфат гептагідрат. У цей час добре давати фосфор паралельно та, залежно від потреб, інші мікроелементи.

Досвідчені агрономи радять застосовувати позакореневе підживлення зернових культур від фази кущення до фази колосіння, виконуючи дві обробки.

NB: Після внесення 200-300 л/га 5% розчину магнію сульфат гептагідрату, вносять приблизно 3-4,5 кг MgO та від 2,5 до приблизно 4 кг S/га.

Для зернових культур позакореневе підживлення сульфатом магнію обов’язкове. Пшениця, яка правильно підживлена магнієм і сіркою в кінці стадії колосіння, збільшує вміст азоту в зерні. За відсутності позакореневого підживлення цими компонентами ремобілізація, тобто перенесення азоту із соломи в зерно, проводиться лише до певного рівня, далі інгібується. На ріпаку позакореневе підживлення сульфатом магнію проводиться від розетки до фази цвітіння. Кількість Mg та S, внесена позакореневим методом, недостатня для вимогливого удобрення. Тому на посівах ріпаку підживлення по ґрунту не замінюють листковим.

Підготувала Тетяна Тимошенко

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram