Підмаренник чіпкий: біологічні особливості та методи контролю

Підмаренник чіпкий — поширений бур’ян зернових культур. Цей вид характеризується швидким темпом росту, часто переростає хлібне поле і ефективно заглушає рослину. Також зустрічається на пустирях, осушених торфовищах, узбіччях доріг, берегах річок. Підмаренник чіпкий є проблемним й основним бур’яном у посівах майже усіх культур, зокрема зернових колосових, льону довгунця, гороху, картоплі, овочевих культур. Так, у посівах ріпаку бур’ян спричинятиме вилягання посівів, ускладнюючи збирання врожаю, та підвищуючи вологість рослинної маси. Через вміст великої кількості насіння підмаренника, яке важко відокремлюється під час очищення, буде значно погіршена якість врожаю. Про методи контролю та ефективний захист цього бур’яну читайте далі.

Характеристика бур’яну

Підмаренник чіпкий (Galium aparine L.) однорічний або зимуючий (тобто факультативно дворічний), чіпкий, виткий, грубий та клейкий насіннєвий бур’ян.

Корінь у бур’яну стрижневий. Стебло лежаче або лазяче, розгалужене, висотою до 200 см, чотиригранне, грані вкриті притисненими у бік галуження стебла чіпкими ворсинками, на вузлах потовщене.

Сім’ядольні листки мають м’ясисту, грубо-чіпку видовжено-овальну форму, з сизим нальотом і втягнені верхівки. Листки ланцетної форми, на кінцях широкі до основи — звужені, на вузлах стебла зібрані по 6-8 у кільце, вкриті притисненими у бік росту листка гачкастими ворсинками.

Суцвіття у підмаренника чіпкого — це численні дрібні квітки, білуваті, чотириелементні. Квітки зібрані в пазухах листків у несправжні зонтики, верхні квітконіжки переважно триквіткові. Насіння — горішок, округло-ниркоподібної форми. Розміри насіння становлять: довжина 1,75-3, ширина 1,25-2,25 і товщина 1,5-1,75 мм. Маса 1000 горішків — 3-3,5 г.

Цвіте підмаренник чіпкий з травня по серпень. Продукує насіння у липні-вересні. Сходи з’являються наступної весни у березні-травні та у серпні-вересні. Глибина проростання насіння переважно мала, але інколи може становити до 10 см. Насіннєва продуктивність може досягати 1200 горішків.

Мінімальна температура проростання насіння становить +1,0 — +2,0 °C.

Поширений бур’ян по всій території країни. Особливо добре росте підмаренник чіпкий на суглинкових і глинистих ґрунтах, ґрунтах багатих на поживні речовини і гумус. Росте на полях, не зайнятих під посіви, пасовищах, у садах, і на городах, луках, особливо рясно у вологих місцях.

Бур’ян засвоює азот більш інтенсивно, ніж культурні рослини. Так, якщо у пшениці ярої, льону та проса коефіцієнт засвоєння азоту становить від 36 до 56%, то у підмаренника чіпкого, а також у метлюгу звичайного, ромашки непахучої, лободи білої, гірчиці польової, гірчаку розлогого, він набагато більший і коливається у межах від 56 до 70%.

Читайте також: Боротьба за виживання: бур’яни стійкі до гліфосату

Агротехнічні заходи проти бур’яну підмаренник чіпкий

Закордонні вчені вивчали ефективність агротехнічних заходів у посівах озимих зернових культур, що висівалися на ранніх строках сівби, на фоні мінімального чи ноу-тіл обробітку ґрунту, щодо контролю підмаренника чіпкого.

За результатами досліджень встановлено, що глибока оранка, яку здійснювали послідовно шість років, сприяла відчутному зменшенню «банку насіння» бур’яну у ґрунті. Однак, за їх висновками, не можна вважати, що цей захід забезпечить повне знищення підмаренника чіпкого.

Польові дослідження закордонних вчених підтвердили ефективність боронування для знищення бур’яну. Як доводить практика вітчизняного землеробства, здійснення боронування є також ефективним заходом контролю підмаренника чіпкого і в нашій країні. Досходове боронування забезпечує знищення проростків і сходів бур’яну і руйнування кірки на поверхні ґрунту. Під час досходового боронування для знищення проростків бур’яну у фазі «білої ниточки», необхідно дотримуватися певних інтервалів між боронуваннями, 3-4, 4-5, 5-6 днів, орієнтуючись на появу сходів.

Післясходове боронування здійснюється для обмеження чисельності вегетуючого бур’яну. Раннє весняне боронування створюватиме сприятливий повітряний режим ґрунту і провокуватиме масове проростання насіння бур’яну. Післясходове боронування рекомендовано здійснювати під час розгортання третього і четвертого листків, з метою виривання проростків бур’янів, які слабо укорінилися, бороною або засипання їх землею.

Ефективність як осіннього так і весняного боронування з метою контролю підмаренника чіпкого залежатиме від певних факторів: особливостей росту і розвитку рослин культур і бур’яну (густота, фаза розвитку), механічного складу і вологості поверхневого шару ґрунту, погодних умов тощо. Весняне боронування, наприклад, озимих культур легкими боронами, особливо на середніх і важких суглинках для обмеження чисельності зимуючих бур’янів, укорінених з осені, до яких належить і підмаренник чіпкий, бажаного результату може не забезпечити. Під час весняного боронування будуть ефективніше знищуватися бур’яни, які з’явилися рано навесні і знаходяться у фазі проростків. Для знищення зимуючих бур’янів весняне боронування необхідно здійснювати спеціалізованими боронами. Разом з тим, з метою недопущення укорінення з осені підмаренника чіпкого, необхідно вчасно здійснювати осіннє боронування.

В окремих районах України впроваджуються системи мінімального і безполицевого обробітків ґрунту. На поверхні поля залишають рослинні рештки для захисту ґрунту від водної і вітрової ерозії, створення сприятливих водно-фізичних властивостей, поліпшення структури ґрунту й інших фізичних показників, у т.ч. певною мірою для перешкоджання появі сходів бур’яну. Проте, за допомогою мінімізації обробітку ґрунту без раціонального застосування гербіцидів проблему забур’яненості посівів підмаренником чіпким не вирішити.

Насіння підмаренника чіпкого є шкідливою і важковідокремлюваною домішкою, яка буде засмічувати зібраний врожай та посівний матеріал сільськогосподарських культур. У зв’язку з цим рекомендовано здійснювати очищення зернових мас від домішок насіння бур’яну і забезпечувати його сортування під час закладення на зберігання. Посівний матеріал, засмічений насінням бур’яну, який планується використовувати для сівби, необхідно ретельно очищувати для збереження сортових і посівних якостей насіння культур.

 

Хімічний контроль проти бур’яну підмаренник чіпкий

Застосування гербіцидів для зменшення шкідливості підмаренника чіпкого є актуальним заходом як у міжнародній, так і вітчизняній практиці землеробства.

NB: З метою забезпечення стартових умов для росту і розвитку культур і для контролю підмаренника чіпкого застосовують ґрунтові гербіциди. Обприскування ґрунту здійснюють до висівання, під час висівання, після висівання, але до появи сходів культури. Рішення про застосування таких препаратів приймають з урахуванням даних про забур’яненість і видовий склад бур’янів попередника.

Сходи бур’янів поглинають діючу речовину ґрунтових гербіцидів у процесі проходження проростків через верхній шар ґрунту, в результаті чого пригнічується ріст коренів і стеблової частини їх паростків, і бур’ян гине, не з`являючись на його поверхні.

Грунтові гербіциди застосовують шляхом:

• обприскування поверхні ґрунту або шляхом розсіву на ній гранул, які під дією опадів проникатимуть у ґрунтові шари;
• внесення у ґрунт на певну глибину у вигляді горизонтального екрану;
• внесення на поверхню ґрунту з подальшим зароблянням препарату у ґрунтові шари ґрунтообробними знаряддями.

Найбільш простим і менш трудомістким способом застосування ґрунтових гербіцидів є обприскування поверхні ґрунту. Однак, за посушливих погодних умов гербіциди, які будуть знаходитися на поверхні ґрунту, можуть вивітрюватися або розкладатися під дією сонячних променів. Також окремі препарати не рекомендовано застосовувати у такий спосіб через їх особливість до випаровування. Деякі гербіциди, що знаходитимуться у сухому шарі ґрунту, не проявлятимуть токсичної дії. Тому обприскування поверхні ґрунту доцільно здійснювати за умов наявності достатньої кількості опадів або на зрошуваних землях. В інших випадках необхідно заробляти ґрунтові гербіциди у ґрунт.

Внесення гербіциду на задану глибину у ґрунт у вигляді екрану здійснюється, як правило, під час передпосівного обробітку ґрунту або посівом. При цьому уся кількість препарату зароблятиметься у ґрунт і краще зберігатиметься волога у верхніх шарах ґрунту. Разом з тим, внесення гербіцидів у ґрунт на певну глибину у вигляді горизонтального екрану може бути ускладненим через відсутність можливості слідкувати за роботою робочих органів, які постійно знаходяться під поверхнею ґрунту, відповідно незручно їх замінювати і прочищати. Крім того, за підвищеної вологості ґрунт налипатиме на робочі органи, що ускладнюватиме робочий процес.

Внесення ґрунтових препаратів на поверхню ґрунту з подальшим зароблянням препарату у ґрунтові шари ґрунтообробними знаряддями є найбільш поширеним способом. Разом з тим, під час застосування цього способу, необхідно враховувати можливі недоліки, а саме недостатню рівномірність розподілу препарату по поверхні поля, велику полідисперсність розпилу робочої рідини, знесення її вітром, негативний вплив на навколишнє середовище.

Під час внесення ґрунтових препаратів необхідно використовувати механізми й обладнання, яке буде забезпечувати високу продуктивність заходу.

Досходове застосування гербіцидів доцільніше здійснити на третій-четвертий день після сівби. Однак внесення досходових гербіцидів залежить від погодних умов. За затяжних дощів, втрачатиметься оптимальний строк обприскування, а за умов, коли температура повітря і ґрунту буде вища 20-24 °C, період обприскування ще більше скоротиться. У разі пересихання верхнього шару ґрунту технічна ефективність гербіцидів знизиться.

Технічна ефективність буде знижуватися також через великі грудки на поверхні поля, наявність стерні і велику кількість післяжнивних решток. Відповідно поля необхідно підготувати під застосування ґрунтових гербіцидів. На полях необхідно забезпечити дрібно-грудкувату структуру ґрунту, тоді гербіциди максимально рівномірно розподілятимуться по поверхні. Розмір грудок ґрунту не повинен перевищувати 20 мм у діаметрі.

Вид і тип ґрунту, а також кількість органічних речовин, що містяться в ньому, здатні вплинути як на технічну ефективність ґрунтових гербіцидів, так і на тривалість їх захисної дії. На піщаних і супіщаних ґрунтах з невеликою кількістю гумусу ґрунтові гербіциди можуть використовуватися з мінімальною нормою витрати із рекомендованої. На чорноземах і торф’яниках — з максимальною нормою витрати із рекомендованої.

На ґрунтах з високим вмістом гумусу норма витрати гербіциду повинна бути максимальною із рекомендованої через те, що такий ґрунт має властивість надміру поглинати діючі речовини, а ґрунт з великою кількістю органічних речовин швидко зв’язує і практично повністю їх деактивує. Так, на ґрунтах, що містять більше 6% гумусу, гербіциди інактивуватимуться або адсорбуватимуться, в результаті їх дія щодо контролю бур’янів різко знижуватиметься. У таких випадках краще вносити препарати, які впливають через листя.

Вологість ґрунту повинна бути помірно високою — тільки за таких умов гербіциди можуть почати діяти. У разі низької вологості забезпечити технічну ефективність можливо за допомогою заробляння препаратів у ґрунтові шари ґрунтообробними знаряддями на глибину 3-5 см. Під час внесення гербіцидів ґрунтової дії необхідно чітко дотримуватися рекомендованої норми витрати робочої рідини.

Ефективність ґрунтових гербіцидів залежить від погодних умов. За низької температури повітря і відсутності опадів технічна ефективність гербіцидів буде меншою від задекларованої. Дія ґрунтових гербіцидів найкраща у помірно теплу погоду з температурою повітря 15-20 °C і вологістю ґрунту не менше, ніж 20-22% польової вологоємкості.

В умовах високої температури ґрунтові гербіциди залишатимуться на поверхні ґрунту, і насіння бур’яну почне утворювати проростки нижче цього рівня. Якщо опади відсутні і верхній шар ґрунту залишиться сухим, гербіцид буде неактивним, отже, бур’ян продовжуватиме свій ріст і розвиток безперешкодно.

За помірних опадів складатимуться найбільш сприятливі умови для проявлення технічної ефективності гербіцидів. Верхній шар ґрунту змочується, і насіння бур’яну, що містяться в ньому, починає проростати. У той же час дощ сприяє проникненню гербіциду до цих проростків, гербіцид починає діяти на них до того, як вони зійдуть.

Надмірна волога в ґрунті негативно позначатиметься на технічній ефективності гербіцидів — разом з водою вони вимиваються в нижні шари ґрунту, де у подальшому вони вилуговуватимуться. Отже, проростки бур’яну не зазнаватимуть ушкодження.

NB: У сучасних умовах сільськогосподарські виробники все частіше надають перевагу застосуванню післясходових гербіцидів порівняно з ґрунтовими. Після сходів є можливість ідентифікувати вид бур’яну, його чисельність і здійснити обприскування на ранніх фазах росту бур’яну, тобто на початку активного його розвитку.

Технічна ефективність післясходових гербіцидів залежить від поглинання діючої речовини, фізіологічної активності рослин і від погодних умов, які настають після внесення гербіцидів. Під час обприскування післясходовими гербіцидами рекомендовано враховувати фази стійкості культур, фази росту бур’яну, чутливість до обробок тим чи іншим препаратом, дотримуватися строків внесення препаратів і регламенту застосування обраного гербіциду, враховувати прогноз погодних умов.

Післясходове внесення застосовується також на полях, відведених під пар, для знищення сходів бур’яну, з метою зменшення затрат на обробіток ґрунту і обмеження негативного впливу вітрової й водної ерозії.

Під час обприскування доцільно враховувати черговість розміщення культур у сівозміні, для уникнення проблеми зносу гербіцидів на чутливі культури і негативний вплив залишкових кількостей гербіцидів для сільськогосподарських культур, які пересівалися у випадку знищення їх посівів через негативні погодні явища (вимерзання, травмування градом або в результаті епіфітотій хвороб), дотримуватися вказівок і рекомендацій, передбачених інструкцією фірми-виробника. Обприскування рекомендовано здійснювати з використанням механізмів з відповідними технічними характеристиками, не забруднене гербіцидами, що раніше застосовувалися, обладнання яких забезпечуватиме внесення робочого розчину в кількості, яка рекомендована для обраного препарату.

Таблиця 1. Хімічний контроль Підмаренника чіпкого у посівах сільськогосподарських культур

Найменування сільськогосподарських культур/застосування, норма витрати (грамів, кілограмів, літрів/гектарів, кв. метрів, тонн)
Найменування та вміст діючої речовини*	Пшениця озима	Пшениця яра та озима	Пшениця озима, ячмінь ярий	Ячмінь ярий та озимий	Ячмінь озимий	Жито	Примітка
Трибенурон-метил, 40 г/кг + тифенсульфурон-метил, 40 г/кг + флуроксипір-мептил, 360 г/кг	норма витрати 0,35 кг/га, одноразово, обприскування від фази культури 2-3 листки до фази появи прапорцевого листка,однорічні та багаторічні дводольні бур’яни, в т.ч. стійкі до 2,4-Д
Трибенурон-метил, 102,5 г/кг + дикамба, 659 г/кг	норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку				норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку	норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га  – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку
Трибенурон-метил 500 г/кг + амідосульфурон 250 г/кг	норма витрати 25,0 -30,0 г/га – однократно, обприскування посівів починаючи з фази 2–3 листків до появи прапорцевого листка культури включно			норма витрати 20,0 -25,0 г/га – однократно, обприскування посівів починаючи з фази 2–3 листків до виходу в трубку культури
Трибенурон-метил, 300 г/кг +тифенсульфурон-метил, 300 г/кг + флорасулам, 100 г/кг		норма витрати 30-50 г/га + ПАР “Альфалип” 100 мл/100 л води, одноразово, обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно
Трибенурон-метил, 300 г/кг + флорасулам, 105 г/кг + триасульфурон, 95 г/кг		норма витрати 0,04-0,05 кг/га у суміші с ПАР Талант, одноразово, обприскування від фази 3-х листків до фази формування прапорцевого листка включно		норма витрати 0,04-0,05 кг/га у суміші з ПАР Талант, одноразово, обприскування від фази 3-х листків до фази формування прапорцевого листка включно
Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + мефенпір-диетил, 250 г/л		норма витрати 0,09 – 0,11 л/га (у т.ч. авіаметодом)		норма витрати 0,09 – 0,11 л/га (у т.ч. авіаметодом)			Застереження – може впливати на наступні культури у сівозміні: горох, ріпак, гречка. Соняшник, як наступну культуру, дозволяється вирощувати, але тільки сорти та гібриди, які є стійкими до гербіцидів на основі імідазолінонів та трибенурон-метилу
Амідосульфурон, 750 г/кг	норма витрати 0,02 кг/га, обприскування під час фази кущення і  до появи  прапорцевого листка, одноразово				норма витрати 0,02 кг/га, обприскування під час фази кущення і до прапорцевого листка, одноразово
Піноксаден, 45 г/л + флорасулам, 5 г/л	норма витрати 0,7-0,9 л/га, одноразово, обприскування від 1-3 листків до фази прапорцевого листка включно			норма витрати 0,7-0,9 л/га, одноразово, обприскування від 1-3 листків до фази прапорцевого листка включно
Флуметсулам, 120 г/л + флорасулам, 80 г/л	на зернових колосових культурах з нормою витрати 50-70 мл/га, обприскування від початку фази кущення до прапорцевого листка культур (включно), кратність обробок: одноразово
Галауксифен-метил, 100 г/кг + флорасулам, 100 г/кг + антидот клоквінтосет у формі кислоти, 70,8 г/кг		норма витрати 0,05-0,06 кг/га (одноразово), обприскування від 2-3-х листків до прапорцевого листа включно, наземним та авіаційним методами		норма витрати 0,05-0,06 кг/га (одноразово), обприскування від 2-3-х листків до прапорцевого листа включно, наземним та авіаційним методами			Не застосовувати у бакових сумішах з фосфорорганічними інсектицидами, рівень pH води рекомендовано нейтральний або слаболужний
Флорасулам, 100 г/кг	для застосування у сільському господарстві з нормами витрат 0,05-0,075 л/га, обприскування здійснювати від 2-3 листків до прапорцевого листка, одноразово						Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протягом 3 годин після обробки
2-етилгексиловий ефір 2.4-Д кислоти 615 г/л + флорасулам 7.4 г/л	норма витрати 0,3 – 0,5 л/га, обприскування посівів під час фази кущення культури – виходу в трубку, одноразово						Не рекомендовано застосовувати у дні, коли прогнозують нічні заморозки, і після них, тому що можливе зниження ефективності механізму дії
Флуметсулам, 100 г/л + флорасулам, 75 г/л		норма витрати 0,05-0,07 л/га, обприскування під час вегетації, починаючи від фази кущення до фази прапорцевого листка включно, однократно		норма витрати 0,05-0,07 л/га, обприскування під час вегетації, починаючи від фази кущення до фази прапорцевого листка включно, однократно			Не рекомендовано застосовувати у разі прогнозу заморозків у ніч після обприскування або відразу ж після. Не застосовувати у посівах, які перебувають стані стресу (період тривалої посухи, сильне ураження хворобами і пошкодження шкідниками
Флорасулам, 250 г/кг	норма витрати 20-30 г/га, обприскування посівів, починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно (на раніх фазах розвитку бур’янів)						Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протяном 3 годин після обробки
Амінопіралід, 300 г/кг + флорасулам, 150 г/кг			норма витрати 33 г/га, (однократно), обприскування від фази кущення до фази утворення 1-2 міжвузля у культури включно (наземним та авіаційним методами)	норма витрати 33 г/га, (однократно), обприскування від фази кущення до фази утворення 1-2 міжвузля у культури включно (наземним та авіаційним методами)			У разі застосування є обмеження по сівозміні, яких необхідно дотримуватися, виявляють післядію
Галауксифен-метил, 130,3 г/кг + флорасулам, 125 г/кг + клоквінтосет антидот (у формі кислоти), 88,8 г/кг		норма витрати 0,04 – 0,05  кг/га + ПАР, обприскування від 2-3 листків до прапорцевого листа включно, одноразово		норма витрати 0,04 – 0,05  кг/га + ПАР, обприскування від 2-3 листків до прапорцевого листа включно, одноразово
Дикамба (кислотний еквівалент) в формі діметіламінної солі, 120±7 г/л + 2,4-Д (кислотний еквівалент) в формі диметиламінної солі, 344±17 г/л		пшениця яра та озима –  норма витрати 0,8 л/га, обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, одноразово; пшениця яра – норма витрати 0,5 – 0,7 л/га,  обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, одноразово		норма витрати 0,5 – 0,7 л/га, обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, одноразово			Рекомендовано застосовувати у фази росту:  однорічні бур’яни у фазі 2-4 листки, березки польової –  за довжини 10-15 см, підмаренника чіпкого у фазі 3-5 кілець, осотів у фазі розетки 6–8 листків
Дикамба, 480 г/л у формі диметиламінної солі, в кислотному еквіваленті, 400 г/л	зернові колосові культури норма витрати 0,15-0,3 л/га, обприскування від фази кущення до виходу в трубку, одноразово						Застосовувати рекомендовано під час активної вегетації бур’янів, зокрема на заг. розвитку: однорічні – сім’ядолі-2-4 листки, березка польова – 5-15 см, підмаренник чіпкий – 3-5 кілець, осоти – розетка (4-6 листків). Обприскування посівів кукурудзи (як самостійно, так і в суміші) у фазі 3–5 листків та 15 см висоти у багаторічних бур’янів
Флуроксипір, 250 г/л		норма витрати 0,5-0,7 л/га, обприскування від кущення до фази прапорцевого листка		норма витрати 0,5-0,7 л/га, обприскування від кущення до фази прапорцевого листка			Для контролю підмаренника чіпкого оптимальною є обробка під час фази 2 – 8 мутовок. Не рекомендовано застосовувати одразу після заморозків або у разі очікування заморозків у ніч після обробки. Не використовувати у посівах, які перебувають у стані стресу (посуха, перезволоження ґрунту та ін.)

Найменування сільськогосподарських культур/застосування, норма витрати (грамів, кілограмів, літрів/гектарів, кв. метрів, тонн)
Найменування та вміст діючої речовини*	Кукурудза	Соя	Соняшник	Ріпак	Льон	Мак	Примітка
Тифенсульфурон-метил, 187,5 г/кг + хлоримурон-етил, 187,5 г/кг		норма витрати 25-35 г/га + ПАР Віволт – 200 мл/га, одноразово, фаза внесення – поява першого трійчастого листка у сої
Трибенурон-метил, 750 г/кг			норма витрати 15-25 г/га + 200 мл ПАР Талант; 25-50 г/га + 200 мл ПАР Талант (толерантні гібриди, залежно від стійкості), обприскування від 2 до 6 листків у культури				Для контролю однорічних та багаторічних дводольних бур’янів, у т.ч. стійки до 2,4-Д
Нікосульфурон, 630 г/кг + тифенсульфурон-метил, 120 г/кг	норма витрати 0,06-0,08 кг/га + 0,2-0,25 л/га ПАР Сяйво, одноразово, системний післясходовий гербіцид для контролю однорічних і багаторічних злакових та дводольних бур’янів
Римсульфурон, 250 г/кг + флорасулам, 80 г/кг + тифенсульфурон-метил,150 г/кг	норма витрати 40- 50 г/га  +  ПАР Бустер  50 мл/100 л води, одноразово, обприскування посівів у фазі 3-5 листків культури
Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + мефенпір-диетил, 250 г/л	норма витрати – 0,1 л/га, починаючи з фази 3-х листків до появи 7-го листка (підмаренник – до фази 6-ти кілець)				норма витрати 0,1-0,11 л/га, одноразово		Застереження – може впливати на наступні культури у сівозміні: горох, ріпак, гречка. Соняшник, як наступну культуру, дозволяється вирощувати, але тільки сорти та гібриди, які є стійкими до гербіцидів на основі імідазолінонів та трибенурон-метилу
2-етилгексиловий ефір 2.4-Д кислоти 615 г/л + флорасулам 7.4 г/л	норма витрати  0.3 – 0.5 л/га, обприскування під час фази 3-5 листків у культури для контролю однорічних дводольних, у тому числі стійких до 2,4-Д і МЦПА, і деяких багаторічних дводольних бур’янів, одноразово						Не рекомендовано застосовувати у дні, коли прогнозують нічні заморозки, і після них, тому що можливе зниження ефективності механізму дії
Флорасулам, 250 г/кг	норма витрати 20 г/га, обприскування посівів у фазі 3-7 листків культури						Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протягом 3 годин після обробки
Амінопіралід, 300 г/кг + флорасулам, 150 г/кг	норма витрати 33 г/га, (однократно), обприскування посівів у фазі 3-7 листків у культури (наземним та авіаційним методами)						У разі застосування є обмеження по сівозміні, яких необхідно дотримуватися, виявляють післядію
Галауксифен-метил, 5 г/л + клопіралід, 120 г/л				ріпак озимий норма витрати 0,75-1,0 л/га, обприскування навесні, після відновлення вегетації культури, починаючи від фази початку росту стебла до фази утворення квіткових бутонів у культури, одноразово, наземним методом		Не рекомендовано застосовувати, якщо посіви ріпаку озимого перебувають в стані стресу (внаслідок ушкодження рослин шкідниками, хворобами, нестача живлення, посухи чи спеки, надмірна вологість повітря та ґрунту, а також вплив прохолодних погодних умов тощо). уникати перекриття та знесення робочого розчину на сусідні культури. Опади протягом 1-ї години після внесення, можуть знижувати дію активних речовин
Метолахлор, 315 г/л + тербутилазин, 190 г/л	норма витрати 4,0-4,5 л/га, обприскування посівів до появи сходів або у фазі до 3-5 листків культури, одноразово		норма витрати 4,0-4,5 л/га, обприскування ґрунту до сівби, під час або після сівби, але до появи сходів культури, одноразово
Етаметсульфурон-метил 750 г/кг			норма витрати 25,0 – 30,0 г/га  + ПАР,обприскування під час фажи 2–4 пари справжніх листків культури, на ранніх фазах розвитку бур’янів, одноразово	норма витрати 20,0 – 25,0 г/га  + ПАР, обприскування від фази сім’ядолі до фази 8 листків культури, на ранніх фазах розвитку бур’янів, одноразово			Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протяном 3 годин після обробки, Не застосовувати у посівах, які перебувають стані стресу.  Не слід використовувати з фосфорорганічними інсектицидами
Дикамба (кислотний еквівалент) в формі діметіламінної солі, 120±7 г/л + 2,4-Д (кислотний еквівалент) в формі диметиламінної солі, 344±17 г/л	норма витрати 1,0 – 1,25 л/га, обприскування під час наявності 3–5 листків у культури, одноразово						Рекомендовано застосовувати у фази росту:  однорічні бур’яни у фазі 2-4 листки, березки польової –  за довжини 10-15 см, підмаренника чіпкого у фазі 3-5 кілець, осотів у фазі розетки 6–8 листків
Топрамезон, 50,0 г/л + Дикамба, 160 г/л	норма витрати 0,8-1,25 + 0,8-1,25 + ПАР, обприскування посівів під час фази 3-8 листків культури (ранні фази росту бур’яну)
Дикамба, 480 г/л у формі диметиламінної солі, в кислотному еквіваленті, 400 г/л	норма витрати 0,4-0,8 л/га, обприскування посівів у фазі 3-5 листків, одноразово						Застосовувати рекомендовано під час активної вегетації бур’янів, зокрема на зах розвитку: однорічні – сім’ядолі-2-4 листки, березка польова – 5-15 см, підмаренник чіпкий – 3-5 кілець, осоти – розетка (4-6 листків). Обприскування посівів кукурудзи (як самостійно, так і в суміші) у фазі 3–5 листків та 15 см висоти у багаторічних бур’янів
Флуроксипір, 250 г/л						норма витрати 0,5-0,7 л/га, обприскування посівів під час вегетації у фазу 4-6 справжніх листків культури (до моменту змикання рослин маку в міжряддях)	Для контролю підмаренника чіпкого оптимальною є обробка під час фази 2 – 8 мутовок. Не рекомендовано  застосовувати одразу після заморозків або у разі очікування заморозків у ніч після обробки. Не використовувати у посівах, які перебувають у стані стресу (посуха, перезволоження ґрунту та ін.)
Флуроксипір, 333 г/л	норма витрати 0,5-0,6 л/га, обприскування посівів під час фази 2-5 листків у культури						Застосовується також у посівах сорго (норма витрати  0,3-0,5 л/га), обприскування здійснюють під час вегетації у фазі від 2 до 5 листків.Не рекомендовано  застосовувати одразу після заморозків або у разі очікування заморозків у ніч після обробки. Не використовувати у посівах, які перебувають у стані стресу (посуха, перезволоження ґрунту та ін.)
Флуроксипір-мептил, 110 г/л + нікосульфурон, 40 г/л	норма витрати 1,3-1,5 л/га, обприскування від 3 до 7 листків включно, одноразово
Оксифлуорфен, 240 г/л			норма витрати 0,8-1,0 л/га, обприскування грунту після висівання, але до появи сходів культури, одноразово
Клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л				Ріпак озимий та ярий, норма витрати 0,3-0,35 л/га, обприскування від появи 3-го листка до  появи квіткових бутонів ріпаку			Не рекомендовано обприскування відразу після заморозків та  по підмоклих рослинах
Тієнкарбазон-метил, 90 г/л + ізоксафлютол, 225 г/л + ципросульфамід, 150 г/л	норма витрати до сходів культури – 0,35 – 0,5 л/га, однократно; норма витрати після сходів культури – 0,35 – 0,44 л/га, одноразово.						За посушливих умов на час сівби і після висівання культури, досходове застосування може бути неефективним, за таких обставин обприскування кукурудзи здійснюють під час фази 2-х листків. У цьому випадку злакові бур’яни не повинні перевищувати фазу 2-х листків, а широколистяні 2–4-х листків. За певних умов необхідно враховувати наявність післядії
*- перелік діючих речовин не є вичерпним, повний перелік, наведений у Державному реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який розміщений на сайті Міндовкілля (https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588)

І.М. Сторчоус, канд. с.-г.наук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram