Цьогоріч аграрії масово спостерігають передчасне пожовтіння посівів пшениці — в червні вона місцями виглядає так, ніби вже дозріла. Доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, пояснив, чому це сталося, та які чинники вплинули на прискорене дозрівання.
— Головна причина — весняні приморозки, які пошкодили нижній ярус листя. У результаті вже на початку літа в пшениці залишилися тільки прапорцевий і підпрапорцевий листки, які й забезпечували налив зерна. Але стрімке підвищення температури — до 37–40°C — і відсутність вологи змусили рослину використати навіть ці останні “запаси”, — пояснює Сергій Авраменко у своєму відеоблозі «Український агроном».
За словами науковця, через дефіцит листової маси та води, рослина забирала поживні речовини з верхніх листків і спрямовувала їх у колос для наливу зерна. Це й спричинило стрімке пожовтіння. У результаті очікується менша маса тисячі зерен, щупле та менш якісне зерно.
— Вносити карбамід чи інші препарати на цій стадії безглуздо — зеленої листкової поверхні для їх засвоєння просто немає, — попереджає Авраменко.
Що можна було зробити, аби уникнути втрат? Дослідник називає кілька факторів:
- Густота сівби: надмірне загущення сприяло більшому виснаженню рослин. Там, де пшениця була посіяна рідше (близько 3 млн/га), вона залишилася зеленою довше, мала кращий колос і продовжувала налив зерна;
- Попередники: після соняшнику чи сої рослини в’янули швидше, а після гороху — навпаки, довше трималися зеленими;
- Підбір сортів: різні сорти мають різну стійкість до стресу;
- Грамотне застосування ЗЗР: надмірне або неправильне використання агрохімікатів ще більше виснажувало ослаблені рослини.
— Рік виявив багато помилок, але й дав змогу побачити, що і як треба змінити наступного сезону, — резюмує Сергій Авраменко.
Дивіться повний випуск на YouTube-каналі “Український агроном”
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
