Після набуття чинності соєво-ріпакових правок 4 вересня експорт фактично став на паузу: валютні контракти фактично не їдуть, митниця вимагає перелік підтвердних документів за валютними контрактами й через кооператив, але бізнес не розуміє, що саме подавати. На споті — мінімальна активність: трейдери притихли, вересень — майже тиша; окремі великі партії готові фіксувати на жовтень. Додає нервів логістика: перші судна, яких чекали 12–15 вересня, — під питанням: це створює певний хаос і тисне на рішення продавців. Водночас індикативи переробників тримаються близько 17–18 тис. грн/т із доставленням на завод; якщо швидкого прояснення щодо документів не буде, заводи можуть спробувати просадити ціну щонайменше на 10% (≈1,5–1,8 тис. грн/т).
Баланс підтримує ціну
За оцінками Barva Invest, урожай сої-2025 очікується на рівні 5,5–5,6 млн тонн — на 1 млн тонн менше від торішнього рекорду, але це все ще другий результат за історію вирощування культури в Україні. Внутрішня переробка за нових умов здатна збільшитись до 2,8–2,9 млн тонн (вище від попередніх очікувань близько 2,5 млн тонн), що робить старт балансу напруженішим і загалом підтримує ринок. Додатковий попит очікується з боку ЄС у жовтні-грудні на тлі підготовки до вимог EUDR, які почнуть діяти з 1 січня 2026 року.
— Набуває чинності ця директива з 1 січня 2026 року, тому очікується, що європейські імпортери, в принципі, будуть додатково проявляти апетити, щоб забезпечити собі покриття і свої потреби на триваліший період, перший місяць сезону, жовтень, листопад, грудень. Очікуємо додатковий попит звідти. Ну, загалом по сої, враховуючи, що врожаю на мільйон тонн менше, більший попит на внутрішньому ринку переробки, очікується достатній і активний попит на експортному ринку. Я думаю, що соя матиме підтримку, — резюмує Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest.
Фрагментований виробник — ключ до перерозподілу потоків
Однак українських виробників сої та ріпаку нині більше цікавить, як розв’язати проблеми, що виникають із впровадженням так званих “соєвих правок”, які вступили в дію із 04 вересня цього року.
Що змінили правки та як це працює на практиці? Новий закон запроваджує 10%-е експортне мито для експортерів, які не є виробниками й не входять до кооперативів сільгоспвиробників. На ринку вже закладали цей дисконт у гривневі закупівлі понад місяць; після офіційної публікації закону «покупець за валюту не має додаткових витрат», — пояснює Богдан Костецький. За його словами, спроби відкрити попередню митну декларацію до моменту набуття чинності правками навряд чи допоможуть, адже значення має дата закриття експортної митної декларації. Також він прогнозує, що там, де раніше працювали гривневі договори з трейдерами-резидентами, тепер функціонуватимуть валютні.
NB: Оскільки соя в Україні значною мірою зосереджена в дрібних і середніх господарствах, з упровадженням соєвих правок перед виробниками постає вибір: організовувати власний експорт; об’єднуватися в кооперативи, щоб уникнути 10% мита; або продавати посереднику чи на місцевий завод, погоджуючись на нижчу ціну. За оцінками Богдана Костецького, мінус від мита в такій моделі означатиме для продавця орієнтовно –30–40 дол./т, тож частина невеликих господарств із партіями 500–600 т може вирішити, що додаткові бюрократичні зусилля не виправдовують очікуваної вигоди.
— Коротко про те, що відбувається на ринку зараз: експорт ріпаку повністю зупинився через відсутність інструкцій для митниці від профільних міністерств. Митні органи вимагають сплати експортного мита при експорті ріпаку. Аналогічна ситуація може виникнути і з соєю, збирання якої вже розпочалося, якщо питання не буде врегульовано. Причина — брак у митниці чітких вказівок, як ідентифікувати, що експортер декларує зерно, вироблене на власних потужностях. Частина експортерів-виробників сплачує мито та звертається до суду з позовами. На цьому тлі переробні заводи знизили ціни на 20–30 $/т, щоб поліпшити маржинальність, — чітко окреслює поточну ситуацію Богдан Костецький.
Цінові орієнтири й премії
Загалом, якщо оптимальне рішення буде оперативно знайдено, на старті сезону часовий чинник працює на продавця: в середині вересня під перші судна формується короткий дефіцит пропозиції, тоді як масове збирання — у другій половині місяця. Це створює ризик «пожежі на покриття» в трейдерів і локальне підвищення ціни у вересні-жовтні.
NB: На тлі другого за масштабом урожаю й напруженого балансу ринок додатково підтримують можливості премій: для харчової не-ГМО сої угоди відбувалися з преміями до 450–460 дол./т. Водночас на CPT-базисі для звичайних партій ГМО сої орієнтири фіксували до 395 дол./т із доставлянням у порт, а на внутрішньому ринку сітка закупівель переробників розходиться широко — від ≈16,5 тис. грн/т без торгу до 18 400 грн/т за невеликі партії 100–300 т.
Однак на сьогодні все — під великим знаком питання саме через зміни законодавства.
Як діяти аграрію просто зараз
NB: Позиція кооперативу ПУСК, озвучена під час традиційного брифінгу, — прагматична: кукурудзу доцільно реалізовувати на старті, тоді як соєві партії варто відкласти й продавати хвилями, граючи на дефіциті перших тижнів і преміях за не-ГМО. Вирішальним драйвером стане логістика: хто швидше дістанеться порту та чий товар потрапить на перші судна, той забере кращий куш.
Додатковий простір для тактичного арбітражу дає те, що CPT-індикативи стабільніші за внутрішні закупівлі переробників.
— Порада по сої — скористатися цим попитом у період із жовтня по грудень і потім бути готовими до того, що ринок шукатиме підходи в контексті дії директиви ЕUDR, щоб у січні-лютому не поспішати продавати й мати час і ресурси, аби проходити необхідну сертифікацію за системою EUDR, — радить аграріям аналітик ринків із багаторічним досвідом і партнер компанії Barva Invest Богдан Костецький.
Також він пояснює, що в короткостроковій перспективі діятимуть щонайменше три чинники:
• дзеркальне переформатування гривневих ланцюжків у валютні;
• перерозподіл потоків у бік переробників і кооперативів, якщо частина виробників не захоче або не зможе працювати з валютним експортом самостійно;
• посилена увага до швидкості логістики та чіткої специфікації (не-ГМО) як джерела премій. У середній перспективі — підтримка від балансу (нижчий урожай проти 2024 року, збільшення перероблювання) й очікуваного попиту ЄС у IV кварталі на тлі підготовки до EUDR.
Ризики, що варто врахувати
Поки що немає чіткого спільного алгоритму документообігу для валютного експорту в межах нових правил — це може тимчасово заморожувати угоди й тиснути на внутрішню ціну. На тлі невизначеності окремі заводи можуть пробувати переглядати закупівельні індикативи донизу, що робить важливими гнучкість у збуті (кооператив / валютний контракт / локальне перероблення) і дисциплінує облік.
Сезон стартує з низької ліквідності та змінених правил гри, але саме соя — актив, де часовий чинник і структура попиту дозволяють індивідуально зібрати ринок: відхопити премії на стартовому дефіциті, використати стабільніші CPT-вікна, а далі — підготувати документи й сертифікацію під EUDR. Як наголошує Богдан Костецький, жовтень-грудень — вікно можливостей, а початок року краще зустріти зі зібраною текою й без поспіху.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
