Світові ціни на соняшникову олію цьогоріч, як порівняти з минулим роком, зросли приблизно на 47%. Попри нелегкий сезон дефіцитні олійні — соняшник та ріпак — можуть принести аграріям немалі прибутки. Яку стратегію обрати, щоб максимально використати шанси цих культур? Коментує тему комерційний директор та операційний партнер консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький.
Соняшник: дефіцит & профіцит — разом
Збирання соняшнику триває. У такий час зазвичай ціни падають, але не цьогоріч. Станом на 22 жовтня, за даними сайту Tradomatic, реальні покупці в Україні готові заплатити за тонну насіння від менш як 22 до 24,7 тис. гривень. Проте навіть це не означає, що виробники поспішають збути вирощене.
NB: Із зібраних майже 9,3 млн тонн соняшнику на переробних підприємствах зосереджено менше ніж третина врожаю. ОЕЗи мають небувало низький рівень покриття сировиною — приблизно на два-три тижні, хоча зазвичай до кінця жовтня їх запаси насіння гарантували півтора-два місяці роботи.
Минулий маркетинговий рік, згадаймо, через практично відсутній експорт соняшнику у 2022‒2023 МР відзначився значним зростанням виробництва (6,7 млн тонн) та експорту (6,2 млн тонн) соняшникової олії й досягнув другого результату за роки існування галузі. Більше продукту — 6,9 млн тонн — виробили лише у 2019/2020 МР. Запаси сировини у сезоні-2023 давали можливість переробним підприємствам працювати стабільно та на повну потужність. Утім, нині маємо іншу ситуацію: хоча на ринку соняшнику більше ніж звичайно, попит на нього перевищує пропозицію. І річ не тільки в тому, що посіви соняшнику, як і сої та кукурудзи, постраждали від посухи та спеки.
— Попри те, що Україна є важливим гравцем на світовому ринку, тенденції останнього впливають і на стан справ всередині країни. Що ж бачимо зовні? Менший урожай соняшнику отримали як в росії, так і в країнах європейської спільноти. Багато ключових виробників отримає меншу пропозицію у сезоні 2024‒2025 рр. Чи підуть переробники на підвищені ціни? Звісно, вони підуть з радістю. Але тільки тоді, коли це дозволятимуть продукти перероблювання та маржинальність, — пояснює Богдан Костецький.
NB: На початку сезону рівень валової краш маржі становив 30-40 доларів, а нині став ще меншим. Тоді як зазвичай цей показник на початку сезону не перевищував 50‒90 доларів за тонну. Гравці ринку розуміють, що за потужностей з перероблювання соняшнику у понад 15 млн тонн і виробництва в 12 млн тонн це буде битва за соняшник. У Старокостянтинові з’явився величезний переробний завод компанії «Кернел» на мільйон тонн. Виживе і не зупиниться тільки найефективніший, найсучасніший завод.
Для ОЕЗів, попри те, що на їх продукцію є попит, сезон буде нелегким. А що ж продукти перероблення соняшнику? Соняшниковий шрот, за даними аналітика, залишатиметься під тиском величезної пропозиції на світовому ринку. Тоді як соняшникова олія справді має перспективи для зміцнення. Сьогодні ми вже бачимо, як впродовж минулих тижнів суттєво зросла вартість соняшникової олії на внутрішньому ринку європейської спільноти. Загалом, за даними Trading economics, 22 жовтня ціна соняшникової олії піднялася до 1205,9 долара за тонну і впродовж місяця, як бачимо, ціна зростає.
— Однакіз наближенням до грудня та січня торгова ліквідність на ринку соняшникової олії частково звужується, що змушує частину імпортерів шукати інші доступні альтернативи. У цей період, я б сказав, відчутно збільшується обсяг торгівлі соняшниковою олією в напрямку країн європейської спільноти та за азійським напрямком. Тобто тут питання не в переробниках, а в імпортерах-споживачах. Я думаю, що можна підсумувати так. Ризики для розвалу ціни на соняшник наразі ми не вбачаємо. Потенціал для росту є, але тут треба зважати на те, що ціна історично непогана і, напевно, навіть на фоні гіршої врожайності дозволяє багатьом виробникам досягати основних показників. Тому засиджуватися із соняшником теж не варто.
Якби Богдан Костецький був сільгоспвиробником, то продавав би соняшник порційно, але більшу частину все ж таки залишив би на другу половину сезону, коли очікується найбільший дефіцит насіння олійної.
Ріпакові перспективи
Чому ж ми назвали дефіцитною культурою і ріпак, якщо його зібрано понад 3,6 млн тонн? Якість зібраної продукції бажає бути кращою, до того ж через нестачу осінньої вологи озимі посіви олійної практично наполовину втрачено.
— Вітчизняні експортери показали рівень цін орієнтовно 490 доларів і навіть вище за тонну ріпаку (з умістом олії 42%) з доставлення до порту, який звів калькуляцію внутрішніх переробників ріпаку нанівець. Їм було вигідніше просто зупинитися, а давальцям вигідніше було продати своє збіжжя на експорт. У підсумку, як порівняти з торішнім обсягом перероблення у 1 млн 200 тис. тонн, цього року переробимо орієнтовно 600‒700 тис. тонн ріпаку.
Однак поспішати з продажем, хоч які б добрі ціни не пропонували експортери, теж не варто.
NB: Нині на світовому ринку за тонну ріпаку платять 510,39 євро, і це означає, що з початку року продукція подорожчала на 17%. Ще цікавішим ріпак стає у зв’язку з прогнозом на наступний рік. Оскільки через посуху з великою затримкою аграрії посіяли трошки більше як 1 млн гектарів озимого ріпаку проти очікуваних 1,15 млн гектарів. Через погані сходи 20–30% цих площ під ризиком рекультивації.
— Приблизно 800‒900 тис. гектарів озимого ріпаку залишається зимувати, й він дуже слабкий. Невідомо, як він розвине вегетативно масу і цукри перед входом в зиму, щоб запобігти замерзанню прикореневої шийки. За деякими прогнозами, в наступному сезоні матимемо урожай у кращому випадку 2,5 млн тонн проти 3,6 млн тонн цьогоріч. Гадаю, виробники ріпаку, у яких певний обсяг зерна залишився в коморі, а йдеться загалом про 400-500 тис. тонн, продаватимуть його в останню чергу. Зрозуміло, це не та культура, яку можна довго тримати, але є дуже теплі очікування щодо 2025 року. Думаю, залишки цідитимуть довго, до березня-квітня наступного року. Не вбачаю ризиків в тому, що ціна ріпаку може раптово знизитися. Маємо достатній попит на європейському ринку, і ріпак буде відвантажено в тому напрямку в спокійному, навіть непомітному для учасників ринку темпі.
За даними сайту Tradomatic, попит на ріпак невеликий, але є, а от пропозиція нульова, що свідчить про те, що господарі його таки притримують. Експортні програми щодо ріпаку все ще діють і дають можливість поступово збувати урожай залежно від потреб господарства та пропонованої вигоди. Лишається тільки обрати стратегію максимальної вигоди.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
