У березні 2026 року Україна суттєво наростила експорт великої рогатої худоби (ВРХ) та яловичини. Основними драйверами стали низькі закупівельні ціни на сире молоко на внутрішньому ринку та вигідна кон’юнктура на світових ринках м’яса.
За попередніми даними Держмитслужби, у березні Україна експортувала 2,79 тис. т ВРХ живою вагою, що на 58% більше, ніж у лютому, і на 12% більше у річному вимірі. Виручка від експорту становила $5,26 млн — на 16% більше, ніж місяцем раніше.
Загалом у січні–березні 2026 року експорт живої худоби досяг 5,53 тис. т (+6,1%) на суму $11,61 млн (+10%).
Експорт яловичини різко зріс
Особливо динамічно зростав експорт свіжої яловичини. У березні поставки становили 467,2 т — це більш ніж удвічі (+102%) більше, ніж у лютому. Виручка зросла на 118% — до $3,69 млн.
За підсумками першого кварталу Україна експортувала 991 т свіжої яловичини на $7,61 млн — майже у 23 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Експорт мороженої яловичини також демонстрував зростання: у березні — 1,67 тис. т (+31% до лютого і +10% у річному вимірі) на суму $7,37 млн (+27% і +31% відповідно). Водночас за квартал обсяги скоротилися до 3,91 тис. т (-8%), але виручка зросла до $17,8 млн (+13%).
Світові ціни підтримують український експорт
Зростанню експорту сприяє глобальний дефіцит червоного м’яса та високі ціни на ключових ринках.
Зокрема, у США ціни на яловичину залишаються високими через обмежену пропозицію худоби та стабільний внутрішній попит. Додатковим фактором виступає сезонне зростання споживання напередодні барбекю-сезону. Водночас експорт американської яловичини стримується обмеженнями з боку Китаю.
У Бразилії ціни на худобу досягли історичних максимумів через дефіцит пропозиції та активний зовнішній попит, передусім з боку Китаю. В Австралії, попри зростання виробництва до багаторічних максимумів, ціни також залишаються високими через глобальний дефіцит продукції та стабільний попит з боку країн Азії та США.
Вплив молочного ринку та імпортні зміни
Водночас падіння закупівельних цін на сире молоко вплинуло на внутрішній ринок тваринництва. Зокрема, у березні 2026 року в Україну не було імпортовано жодного нетеля — на відміну від попередніх років.
Імпорт яловичини демонстрував змішану динаміку:
— охолоджена яловичина — 19,3 т (+41% до лютого і +23% у річному вимірі);
— морожена — 83,5 т (+20% до лютого, але -51% до березня 2025 року).
Зовнішньоторговельне сальдо у березні залишалося позитивним і становило $15,21 млн.
Поєднання слабкого внутрішнього молочного ринку та сприятливої зовнішньої кон’юнктури стимулює українських виробників активніше виходити на експортні ринки ВРХ і яловичини. Водночас подальша динаміка значною мірою залежатиме від глобальних цін, попиту та геополітичних факторів.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
