Редакція GrowHow.in.ua 2023-06-20Міжнародна група науковців провела дослідження для визначення впливу зрошення на регіональний клімат і навколишнє середовище. У ньому, зокрема, висвітлили позитивні та негативні ефекти такої практики. Аналіз вчених опублікований у журналі Nature Reviews Earth & Environment.
На зрошення припадає приблизно 70% світового видобутку прісної води. В основному воно використовується для сільськогосподарських цілей. 90% усього світового споживання води йде на цілі зрошення. На сьогодні у світі зрошується понад 3,6 млн м2 земель.
Найбільш зрошуваними у світі є високогірні штати США (Канзас і Небраска), Центральна долина Каліфорнії, Індо-Гангський басейн, що охоплює кілька країн Південної Азії та північно-східний Китай.
Науковці відзначили, що на цих територіях помітний також один із найсильніших впливів зрошення на клімат і навколишнє середовище.
Читайте також: Проблема зрошування буде найбільшою для українського півдня
38 науковців зі США, Австралії, Австрії, Бельгії, Франції, Індії, Італії, Японії, Південної Кореї та Тайваню проаналізували понад 200 попередніх досліджень щодо впливу зрошення на навколишнє середовище — як сьогодні, так і у перспективі. Їхня робота ще не фіналізована, але вчені вже говорять про неоднозначність такого впливу.
— Попри те, що зрошення охоплює невелику частину землі, воно має значний вплив на регіональний клімат і навколишнє середовище. До того ж у деяких частинах світу воно або вже нежиттєздатне, або на межі дефіциту, — пояснив Соналі Шукла Макдермід, юрист професор кафедри екологічних досліджень Нью-Йоркського університету та провідний автор дослідження. — Але оскільки зрошення постачає 40% продовольства у світі, ми повинні розуміти складність його впливу. Це дасть змогу скористатися його перевагами, зменшуючи негативні наслідки.
Огляд науковців вказав як на позитивні, так і на негативні наслідки зрошення. Вчені зазначили, що зрошення може суттєво знизити денну температуру. Також ця практика може змінити спосіб зберігання та циклу вуглецю та азоту в агроекосистемах, що допомагає боротися з екстремальною спекою.
Проте водночас вода зі зрошувальних каналів може зволожувати атмосферу та призводити до викиду парникових газів, наприклад метану з рисових плантацій.
Читайте також: Після війни в Україні потрібно буде відновити зрошення понад 1 млн га
Окрім цього науковці відзначили, що практика зрошування щорічно забирає приблизно 2700 км3 прісної води. У багатьох регіонах таке використання призвело до скорочення запасів води та зменшення кількості ґрунтових вод. Також воно сприяло стоку хімічних ЗЗР та добрив у споживчі системи водопостачання.
NB: Згідно з аналізом, зрошення також може впливати на кількість опадів у деяких регіонах. Однак це залежить від конкретної місцевості, сезону та переважних вітрів.
За попередніми результатами дослідження, вчені готують рекомендації для зменшення негативних наслідків зрошення на навколишнє середовище. Зокрема говорять про необхідність ретельнішого тестування зрошувальних моделей з точки зору сталого використання води.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
