Рівень світового виробництва зернових у 2021/2022 маркетинговому році був рекордним. Фахівці Національного інституту стратегічних досліджень дослідили, що ріст цін на зернові культури обумовлює розширення посівних площ, а високі світові ціни на енергоносії викликають, своєю чергою, збільшення частки зернових (зокрема, кукурудзи) у виробництві біопалива, що може бути додатковим фактором збереження високих цін.
Зростальні ціни на енергетичні ресурси призводять до здорожчання пального, електроенергії, добрив та засобів захисту рослин, що підвищує собівартість виробництва сільськогосподарської продукції і може спричинити скорочення обсягів виробництва, зокрема в Україні. У зв’язку з цим є актуальним пошук ресурсоощадних елементів технології вирощування такої стратегічної культури, як кукурудза.
Сільгоспвиробники дедалі частіше застосовують короткоротаційні сівозміни у власних господарствах. За таких умов система удобрення набуває неабиякого значення. Кращою в усі часи залишалась органо-мінеральна система удобрення. Доведено також, що впливовим чинником росту врожайності є використання біокультури.
Дослідження з вивчення впливу мікробних біопрепаратів на різних агрофонах здійснювали в польових умовах лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Гібрид кукурудзи ДК Велес сіяли 5 травня 2023 року нормою 75 тис. шт./га. Кукурудзу вирощували у п’ятипільній короткоротаційній зернопросапній сівозміні з насиченням кукурудзою 20%.
Дослід двофакторний: фактор А — три фони удобрення: 1. Без добрив; 2. Мінеральна система удобрення (N60P60K60.); 3. Органо-мінеральна (побічна продукція попередника + N60P60K60). Принцип розміщення повторень — рендомізований. Мінеральні добрива вносили перед основним обробітком ґрунту восени. На усіх трьох фонах удобрення вивчали варіанти з використанням мікробного біопрепарату та без нього (фактор В). Насіння кукурудзи обробляли біопрепаратом Мікофренд (5,0 л/т).
Як свідчать результати спостережень у 2022 році, врожайність кукурудзи була на середньому рівні й коливалася від 5,83 до 6,79 т/га (табл.). На формування показників, беззаперечно, вплинули несприятливі посушливі умови літнього періоду вегетації.
NB: Використання мінеральної та органо-мінеральної систем позитивно вплинуло на рівень врожайності зерна кукурудзи, на фоні внесення N60P60K60 прибавка була на рівні 5,3–7,7%. Додаткове використання пожнивних решток попередника збільшило відсоток прибавки врожайності вдвічі й вона становила 17,2–15,2%.
Це можна пояснити тим, що попередником була соя, тому її солома містила значну кількість поживних речовин. Застосування одних лише мінеральних добрив без підтримки біопрепаратами у варіанті 3 не дало вірогідної прибавки врожайності, різниця до контролю становить 0,31 т/га за найменшої вірогідної різниці 0,36. І лише додаткова інокуляція біопрепаратом виправила ситуацію.
Вплив органо-мінеральної системи був доволі помітним і викликав не лише підвищення врожайності відносно контролю на 0,83–0,89 т/га (це майже у 2,5 раза більше за НІР), але й фактично знівелював уплив біопрепарату. Різниця між прибавкою у п’ятому та шостому варіантах була лише 0,03 т/га.
За результатами досліджень можна констатувати також, що використання біопрепарату, на жаль, не викликало бажаного ефекту. У варіантах 2 і 6 спостерігали зменшення рівня врожайності відносно таких же варіантів, але без застосування інокуляції на 0,06–0,13 т/га.
Таблиця. Врожайність кукурудзи залежно від використання мікробного препарату та фону удобрення, 2022 рік
| Фактор А (система удобрення) | Фактор В (використання мікробних препаратів) | Врожайність, т/га | Різниця Фактор А | Різниця Фактор В | Різниця до контролю мінеральної та органо- мінеральної систем | |||
| т/га | % | т/га | % | |||||
| Контроль | Без МП | 5,89 | – | – | – | – | ||
| МП | 5,83 | – | – | –0,06 | –1,0 | |||
| Мінеральна (N60P60K60) | Без МП | 6,20 | 0,31 | 5,3 | – | – | ||
| МП | 6,28 | 0,45 | 7,7 | 0,08 | 1,3 | т/га | % | |
| Органо-Мінеральна (П. П.*+ +N60P60K60) | Без МП | 6,79 | 0,89 | 15,2 | – | – | 0,38 | 6,5 |
| МП | 6,66 | 0,83 | 14,2 | –0,13 | –1,9 | 0,48 | 14,7 | |
| 0,51 | 0,36 | – | 0,29 | – | – | – | ||
*П. П. — пожнивна продукція сої.
**М. П. — мікробні препарати.
Хоча таке зменшення не перевищувало найменшу істотну різницю, яка становила 0,29. Лише на мінеральному фоні можна спостерігати деяке зростання врожаю, але теж неістотне (прибавка 0,08 т/га за НІР 2,9).
NB: Порівняння мінеральної та органо-мінеральної систем було на користь останньої. Очевидно, що додаткове використання соломи сої як органічного добрива покращувало живлення кукурудзи й викликало деяке зростання врожайності. Але ці показники були в межах помилки досліду.
Кращим біотехнологічним способом за вирощування кукурудзи є використання органо-мінеральної системи удобрення. Дія біопрепарату малопомітна за посушливих вегетаційних умов.
Лариса САЛО, доцент кафедри загального землеробства ЦНТУ, к. с.-г. н.,
доцент;
Юрій МАЩЕНКО, завідувач науково-технологічного відділу збереження
родючості ґрунтів ІСГС НААН, к. с.-г. н., експерт-дорадник з питань
рослинництва;
Олег ГАЙДЕНКО, учений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
к. т. н., с. н. с., дорадник з питань механізації сільського господарства та
економіки сільськогосподарського виробництва.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
