Жнива в багатьох регіонах затримуються через дощі, але це вікно варто використати для післяжнивного обробітку на полях, де врожай уже зібрано. Постає питання: на яку глибину варто проводити такі обробки?
Чому важливо швидко обробити стерню
Незалежно від того, чи зібрано солому, чи вона подрібнена й залишена на полі, стерню слід обробити якомога швидше — це стосується і зернових, і ріпаку. Такий підхід:
- стимулює проростання падалиці та бур’янів;
- зменшує втрати вологи з ґрунту;
- перериває цикл розвитку хвороботворних патогенів;
- пришвидшує розкладання післяжнивних решток, які не лише живлять ґрунт, а й покращують його органічну структуру.
Глибина залежить від вологості ґрунту й кількості решток
Цього року волога в ґрунті достатня, тому обробіток технікою, як-от дисковими боронами або культиваторами, можливий без труднощів. Основне правило: чим більше залишилося рослинних решток — тим глибше слід проводити обробіток, щоб краще їх перемішати з ґрунтом.
Якщо ж найближчим часом планується оранка (наприклад, під ріпак), глибину першого обробітку можна зменшити. Варто уникати “оранки з нуля”, бо вона не забезпечує якісного перемішування решток, а лише загортає їх у профіль, погіршуючи доступ кисню й умови для розкладу.
Рекомендована глибина: від 3 до 5 см у першому проході
Розрахунок орієнтовної глибини базується на масі залишків: на кожну тонну післяжнивних решток рекомендується проводити обробіток на 2 см глибини. Наприклад, для 6 тонн залишків — це близько 12 см. У ріпаку ця норма ще більша: на кожну тонну насіння припадає близько 2 тонн решток.
Утім, важливо пам’ятати: не варто за один прохід заглиблюватися одразу на 15 см. Перший обробіток має бути поверхневим — 3–5 см, щоб перервати випаровування. За необхідності — в другому проході глибину збільшують.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
