До нашої редакції надійшло запитання від читача: «Сільська рада виділяла ділянку розміром 1 гектар для ведення особистого селянського господарства, років 10 назад, і за цю землю весь час ми сплачували податок в сільську раду і захотіли приватизувати її, а в минулому році сусіди приватизували свою ділянку і приватизували ще 40 сотих з нашого 1 гектару, тобто захопили. І в нас тепер залишилося 60 сотих. Що робити, куди звернутися і чи можна повернути  землю?». Ми звернулись до Олени Ляшенко, керуючого партнера юридичної компанії ODIS GROUP.
Олена Ляшенко, керуючий партнер компанії ODIS GROUP

— Органами уповноваженими розглядати земельні спори (в тому числі, щодо меж земельної ділянки), є сільська рада (в межах населеного пункту), Головне управління Держгеокадастру в області (за межами населеного пункту) та суд (у разі, якщо вже оформлено право власності на землю). Вирішення спору здійснюється за письмовою заявою, у місячний термін. Рішення органів може бути оскаржено до суду. Враховуючи наведенні фермером обставини, рекомендуємо йому оформити належним чином право власності на земельну ділянку, яка залишилася у його користуванні, для уникнення в подальшому подібних ситуацій, — пояснила Олена Ляшенко. 


Також зі слів Олени Ляшенко,  враховуючи вихідні дані (не встановленні межі, відсутність кадастрового номеру та незареєстроване право власності) повернути «захоплені» землі майже не можливо.

Щодо оформлення права власності на 0,6 га, наведених у питанні агровиробника, то порядок дій наступний:

Перш за все потрібно з’ясувати, де розташована земельна ділянка: в межах чи за межами населеного пункту. Від цього залежить порядок оформлення такої ділянки у власність.

Якщо земельна ділянка перебуває в межах населеного пункту або за межами населеного пункту, але належить до земель комунальної власності (у разі наявності проекту розмежування земель).

— Перше, що потрібно зробити: звернутися до сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої ділянки у власність. У своєму клопотанні обов’язково варто зазначити цільове призначення та орієнтовний розмір ділянки (для ведення особистого селянського господарства її розмір може становити до 2,00 га). Якщо поряд ще є вільна земля заявник може за її рахунок збільшити ділянку, яка перебуває у його користуванні. До клопотання обов’язково додаються графічні матеріали бажаної земельної ділянки. Строк розгляду такого клопотання 1 місяць, — наголосила Олена Ляшенко. 

NB: Якщо у заявника вже є такий дозвіл, слід перевірити його чинність. І в разі, якщо він не скасований і є чинним, здійснювати розробку проекту землеустрою на його підставі.

Другий крок: На підставі рішення сесії про надання дозволу, заявнику потрібно замовити розроблення проекту землеустрою. Такі роботи виконують землевпорядні організації, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів землевпорядників. Повний перелік таких по кожній області можна побачити на сайті Держгеокадастру. Розробка такого проекту є платною, вартість визначається за домовленістю з розробником.



Третій крок: Розроблений проект землеустрою погоджується та в разі необхідності подається для проходження державної експертизи землевпорядної документації. Погодженням проекту може займатися землевпорядна організація (по домовленості).

Четвертий крок: Надалі погоджений проект подається на затвердження на засіданні сесії сільської ради. Сесія розглядає проект, затверджує його та передає ділянку заявнику у власність. Строк розгляду проекту, згідно Закону, має становити 2 тижні. На практиці можливе збільшення такого строку.

П’ятий крок: Отримавши рішення сесії про затвердження проекту і передачу ділянки у власність, необхідно зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав. Документи для проведення реєстрації подаються до Центру надання адміністративних послуг (зазвичай створюються при районних державних адміністраціях). В деяких сільських радах, на постійній основі, також працюють реєстратори речових прав.

Якщо земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту, то порядок дій аналогічний, але розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів є Держгеокадастр. Тому клопотання про надання дозволу, а в подальшому проект землеустрою для затвердження подаються до Головного управління Держгеокадастру у області.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram