Редакція GrowHow.in.ua 2024-01-26Україна може запропонувати найдешевшу сировину для виробництва біометану і реально конкурувати з будь-якими країнами на ринку біометану. Як повідомила GrowHow пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), про це заявив голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха під час круглого столу «Проблеми розвитку виробництва та експорту біометану в Україні».
Він зазначив, що Україна має розвинену систему газових мереж (ГТС і ГРС), а структура сільськогосподарських підприємств сприятлива для виробництва біометану. Потенціал виробництва складає 21,8 млрд м3/рік до 2050 р.
Однак, за словами Георгія Гелетухи, ми не маємо потрібної нормативної бази для реалізації цього потенціалу. Основною перепоною для розвитку зазначеного сектору є зволікання із прийняттям законопроєкту №9456 про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану.
Президент «МХП Еко Енерджі» Олександр Домбровський також вважає, що наразі Україна має історичний шанс зайняти своє місце на європейському ринку біометану. Однак для цього необхідно нарешті прибрати всі перешкоди, що існують всередині країни.
— Я досі не розумію, чому в Україні стоїть цей “шлагбаум” у вигляді неврегульованого митного оформлення, якщо для держави є виграшним розвиток біоенергетичної галузі. ЄС розвивається в цьому напрямі надзвичайно швидко, інвестуючи в розбудову заводів, що, своєю чергою, надає підтримку для розвитку агровиробництв, фермерів. Українських виробників біометану не сильно будуть чекати в ЄС у майбутньому, тож лише зараз є історичний часовий люфт, коли ми можемо зайти на європейський ринок, — зазначив Олександр Домбровський.
За словами директора компанії «Вердант» Адомаса Аудіцкаса, оскільки українській владі не вистачає рішучих дій для прийняття необхідних змін, то міжнародні інвестори вже починають ставитися з пересторогою до українських біометанових проєктів.
Він додав, що через довгу відсутність врегулювання законодавчо-нормативних актів немає можливості спланувати довгостроковий розвиток. Крім цього, існує потреба синхронізувати проведення реформ з європейською стороною, щоб потім не змінювати багато разів затверджені норми.
Попри складнощі агробізнес готовий продовжувати розвивати біометановий напрям при створенні відповідних умов.
— Війна змусила дивитися на питання переробки глибше та відповідати на виклики оперативніше. У 2021 році ми розпочали розробку проєкту заводу біометану і контрактування обладнання, в травні 2022 року прийняли стратегічне рішення продовжити реалізацію проєкту, попри воєнні дії в Україні, а у 2023 році вже вели активне будівництво і монтаж обладнання. В січні 2024 року ми маємо готовність експортувати біометан, але немає можливості. Тож, вклавши стільки часу й ресурсів, ми потрапляємо в ситуацію, коли через 3 роки розмов немає підзаконної бази, в той час, як заводи вже могли б успішно працювати та приносити кошти українській економіці. Натомість сьогодні компанія змушена зупинити роботу заводу через те, що не може виробляти та поставляти на експорт свій продукт. Виробництво і продаж біометану українським клієнтам не рентабельне і збиткове, оскільки при собівартості у 32 800 грн/тис. м3 на внутрішньому ринку біометан конкурує з природним газом, вартість якого 15 000 грн/тис м3. Єдине рішення — експорт біометану, — підкреслив директор з розвитку та інвестицій VITAGRO Сергій Савчук.
Заступник генерального директора «Галс Агро» Олег Рябов поділяє думку представників бізнесу. Ділячись своїм досвідом він зазначив, що на початку був шалений інтерес з боку інвесторів розвивати галузь. Наразі ж цікавість іноземних покупців та інвесторів прямує до нуля, бо немає зрушень та чіткого розуміння прогнозованості ситуації.
За словами голови підкомітету з питань митної справи Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Олександра Сови, Верховна Рада збирається ухвалити найближчим часом законопроєкт №9456. Він створить технічні можливості для експорту біометану з України.
Заступника міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня зазначив, що уряд готовий сприяти бізнесу та дослуховуватися, щоб спільно напрацьовувати дієві рішення. А заступник керівника головного управління Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Юрій Шафаренко наголосив, що потрібно не просто підтримувати, а й стимулювати бізнес-ініціативи з біоенергетики.
— Питання актуальне, як ніколи, й реформування під час війни має відбуватися дуже швидко. Ми вже бачимо, як страждає виробник від обмеження експорту агросировини, від різниці вартості зернових та олійних культур на світових та внутрішньому ринках. Тож, якщо існує перспективний напрям, котрий може покращити становище агросектору, то варто якнайшвидше приймати законопроєкт №9456 та спільно напрацьовувати підзаконні нормативні акти, щоб потрапити на великий європейський ринок біометану та отримати свою частину прибутку, котрий буде наповнювати бюджет України, — підсумував генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.
Результатом обговорення під час круглого столу стане направлення спільного звернення від бізнес-спільноти до влади щодо невідкладного винесення законопроєкту №9456 на розгляд в зал Верховної Ради України та прийняття його за основу вже у найближчі пленарні дні.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
