В Україні відбулася масштабна дводенна конференція Mzuri, яку організувала ГК BTA Group. Подія об’єднала аграріїв, інженерів, фінансистів, науковців і практиків навколо ключового питання сучасного землеробства — як зберегти врожайність, економіку та ґрунти в умовах кліматичних змін.
Важливо, що детальну увагу під час заходу було приділено не лише технологіям Mzuri, а й ширшому колу тем, які сьогодні формують майбутнє українського агросектору: фінансуванню, кліматичним ризикам, трансформації агровиробництва та практичній підготовці кадрів.
BTA Group: досвід, сервіс і системний підхід
Відкрив конференцію керівник групи компаній BTA Group Олександр Ярошенко, який окреслив стратегічне бачення розвитку Mzuri в Україні та підкреслив, що компанія вже понад дев’ять років працює з цією технологією в різних ґрунтово-кліматичних зонах.
— Mzuri — це не просто агрегат. Це система, яка працює лише тоді, коли фермер розуміє її логіку, а сервісна команда — постійно поруч, — зазначив Олександр Олександрович.
За його словами, сьогодні універсальні машини Mzuri обробляють понад 300 тис. гектарів ріллі в Україні, а серед клієнтів компанії — агропідприємства з 20 областей, від великих агрохолдингів до невеликих фермерських господарств. Окремо він відзначив важливість демонстраційної роботи: загальна площа демоділянок Mzuri вже перевищує 5 тис. гектарів у більш ніж 13 областях України, що дозволяє аграріям оцінювати ефективність технології безпосередньо в польових умовах.
BTA Group за роки роботи сформувала одну з найпотужніших сервісних і складських баз Mzuri в Україні, що дає змогу мінімізувати ризики простоїв техніки у критичні періоди посівної та внесення добрив. Важливою складовою підходу компанії є навчання механізаторів та агрономів, адже ефективність Pro-Til безпосередньо залежить від правильної експлуатації, точних налаштувань і розуміння агрономічної логіки технології.
Pro-Til як відповідь на кліматичні зміни
У межах доповіді «Технологія Mzuri Pro-Til» керівник групи компаній BTA Group Олександр Ярошенко детально розкрив концепцію смугового обробітку як системну відповідь на сучасні кліматичні виклики, з якими стикається українське землеробство.
Ключовим принципом Pro-Til є обробіток лише смуги в зоні проростання культури — приблизно 1/3 площі поля. Решта поверхні залишається вкритою пожнивними рештками, які виконують роль природного захисного екрану для ґрунту, зменшуючи випаровування вологи та ерозію. Такий підхід дозволяє поєднати точність і контроль обробітку в зоні рядка, енергоефективність Strip-Till та ґрунтозахисний ефект No-Till, мінімізуючи їх обмеження.
Як наголосив Олександр Ярошенко, завдяки смуговому розпушенню ґрунт у зоні висіву швидше прогрівається сонячними променями, має кращу аерацію та створює оптимальне посівне ложе. Водночас пожнивні рештки міжряддя зменшують випаровування вологи, захищають поверхню від вітрової та водної ерозії та стабілізують температурний режим ґрунту.
Окремий акцент було зроблено на роботі з вологою. Система капілярів у ґрунті при Pro-Til не порушується, що сприяє природному підняттю вологи з нижніх шарів. Добрива вносяться безпосередньо в прикореневу зону на всю глибину обробітку — до 30 см, що значно підвищує їхню ефективність і доступність для рослини впродовж вегетації.
За словами доповідача, така модель стимулює активність ґрунтової біоти: дощових червів, мікроорганізмів, грибів і бактерій. Це, своєю чергою, покращує структуру ґрунту, підвищує його родючість і дозволяє зменшити інтенсивність застосування засобів захисту рослин.
Важливим економічним аргументом на користь Pro-Til стала ресурсна ефективність технології. Один прохід агрегату забезпечує одночасно обробіток ґрунту, внесення добрив і посів, що дозволяє:
- скоротити витрати пального до 16 л/га — у п’ять разів менше, ніж при плужному обробітку;
- зменшити витрати часу на посівну до десяти разів;
- оптимізувати норми внесення добрив і насіння без втрати густоти стояння рослин.
За розрахунками, наведеними у презентації, сумарна економія може сягати до 200 євро на гектар.
Окремо Олександр Ярошенко звернув увагу на практичну адаптацію технології Mzuri до українських умов. Зокрема, було впроваджено міжряддя 35 см, яке є оптимальним для вирощування кукурудзи, соняшнику, сої та ріпаку в більшості регіонів України. Це дозволило підвищити універсальність агрегатів і розширити спектр господарств, де технологія демонструє стабільний результат.
Підсумовуючи, доповідач підкреслив, що Pro-Til — це не короткостроковий інструмент економії, а довгострокова стратегія управління ґрунтом, яка поєднує агрономічну логіку, біологію та економіку виробництва в умовах кліматичної нестабільності.
Mzuri: сьогодні й завтра — погляд зсередини
Однією з найочікуваніших доповідей став виступ Михала Копидловські, головного інженера Mzuri World, який презентував бачення розвитку техніки бренду.
У своїй презентації «Mzuri — сьогодні й завтра» він розповів про інновації, які вже впроваджуються у нові покоління агрегатів:
- вдосконалення систем точного висіву;
- підвищення точності внесення добрив;
- покращення ергономіки та електронних систем контролю;
- зменшення енерговитрат без втрати продуктивності.
За словами пана Копидловські, Mzuri рухається в напрямку ще більшої адаптації техніки до кліматичних змін, зростаючих вимог до ефективності та екологічності землеробства.
Кліматичні виклики: погляд фермера і державника
Окремим важливим блоком стала доповідь Романа Лещенка, фермера та ексміністра аграрної політики, на тему «Кліматичні зміни у світі й в Україні».
Читайте також: Клімат без ілюзій: як вижити аграріям в умовах нової реальності
Спікер наголосив, що аграрії вже працюють у новій кліматичній реальності, де нестабільність опадів, температурні стреси та деградація ґрунтів стають системними факторами ризику.
— Клімат більше не змінюється — він уже змінився. І аграрії мають або адаптуватися, або втрачати конкурентоспроможність, — підкреслив пан Лещенко.
Він наголосив на необхідності переходу до ресурсозберігаючих технологій, розвитку точного землеробства та відповідального ставлення до ґрунту як до ключового активу агробізнесу.
Фінансування як інструмент розвитку
Практичний інтерес учасників викликала презентація Оксани Макарової, яка представила можливості фінансування за партнерськими програмами Credit Agricole Bank.
У доповіді йшлося про:
- кредитні рішення для оновлення техніки;
- інструменти підтримки інвестицій у сучасні агротехнології;
- партнерські програми для аграріїв, які впроваджують інноваційні підходи.
Фінансовий блок органічно доповнив технічну частину конференції, показавши, що впровадження сучасних технологій потребує не лише агрономічних знань, а й правильно підібраних фінансових рішень.
Другий день конференції Mzuri: практичне навчання та наука на базі НУБІП
Другий день конференції Mzuri, організованої компанією B.T.A. Group, пройшов на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБІП) — давнього наукового та освітнього партнера бренду Mzuri в Україні.
Саме тут учасники заходу змогли перейти від теорії до практики: ознайомитися з навчальною інфраструктурою університету, побачити сучасну техніку Mzuri в роботі та взяти участь у поглибленому технологічному навчанні.
Про співпрацю університету з компанією Mzuri розповів Михайло Волянський,
доцент кафедри сільськогосподарських машин та систем техніки імені академіка Петра Миколайовича Василенка.
За його словами, завдяки партнерству з компанією Mzuri в НУБІП сьогодні функціонує сучасна навчальна лабораторія, де студенти мають змогу працювати з інноваційною технікою та вивчати прогресивні агротехнології не лише теоретично, а й на практиці.
— Завдяки співпраці з компанією Mzuri ми сьогодні можемо готувати студентів на базі найсучаснішої техніки. Це прямі, живі контакти з виробником і реальні можливості для якісної підготовки фахівців, — зазначив він.
Технології, які диктує клімат
Окремо науковець наголосив: технології, які пропонує Mzuri, для України вже не просто актуальні, а критично необхідні — з огляду на зміну клімату, дефіцит вологи та ускладнення умов вирощування культур.
— Це не просто потрібно — це вкрай необхідно. В умовах зміни клімату такі технології стають фактично порятунком для аграріїв, — підкреслив пан Волянський.
Він навів практичні приклади з українських господарств, де за традиційних технологій урожайність становить 10–30 ц/га, тоді як за використання технологій Mzuri фермери отримують 70–80 ц/га і більше, навіть за умов обмеженої вологи.
Практика — критерій істини
Під час другого дня конференції ключовий акцент було зроблено саме на практичному навчанні механізаторів і агрономів. Учасникам детально пояснювали:
- принципи налаштування агрегатів Mzuri безпосередньо в полі;
- адаптацію техніки до різних ґрунтово-кліматичних умов;
- роботу з комп’ютерними системами управління;
- калібрування висіву насіння та добрив;
- важливість мотивації і якісного навчання персоналу.
Окремо наголошувалося, що техніка Mzuri спроєктована так, аби бути зрозумілою та доступною в роботі навіть для механізаторів старшого віку — без складних інтерфейсів і надмірних налаштувань.
Освіта + технології = майбутнє агросектору
Другий день конференції на базі НУБІП продемонстрував, що поєднання науки, освіти та практики є ключем до розвитку сучасного аграрного виробництва в Україні. Саме такі формати співпраці дозволяють не лише презентувати техніку, а й формувати нову культуру її використання — з урахуванням кліматичних викликів і потреб фермера.
Таким чином, конференція Mzuri стала не просто майданчиком для обміну досвідом, а прикладом системного підходу до розвитку агротехнологій в Україні — від університетської аудиторії до реального поля.
Читайте також: Технологія Mzuri Pro-Till: шлях до сталого розвитку українського сільського господарства
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
