Досвід розвитку світового садівництва показує, що найбільш ефективним типом яблуневого саду нині є інтенсивний карликовий сад. У багатьох країнах Європи, а також у США й Канаді садівництво в останні 20-30 років практично повністю переведено на слаборослі підщепи. Це дозволяє скоротити загальні площі під садами, й одночасно збільшити валове виробництво плодів. Водночас і захищати такий сад від несприятливих погодних умов теж значно простіше.
Сьогодні найпоширеніша підщепа для інтенсивних садів — це М–9, її використовує більшість господарств. Дерева на цій підщепі слаборослі, на 2-3 рік починають плодоносити, урожайність висока, плоди великі й вирівняні, інтенсивно забарвлені. Є кілька клонів підщепи М–9, яким притаманний інтенсивний ріст, але всі вони вважаються карликовими підщепами. Підщепа М–9 якнайкраще підходить для закладки садів за так званою голландською технологією.
NB: Сучасне садівництво базується на інтенсивних технологіях вирощування, при яких на гектарі розміщується від 2–3 до 10 тисяч дерев на карликових підщепах. Такий сад уже на другий рік після посадки забезпечує 15 т/га плодів високої товарності, а на 3-4-й – 30-40 т/га, чим окуповує витрати на посадку саду. Рівень врожайності 50-60 т/га такого саду приналежному догляді забезпечує його високу рентабельність.
Рис. 1. Інтенсивний карликовий сад
Рис. 2. Протиградові сітки у садах.
Агромоніторинг садів дронами
Плодовим насадженням Лісостепу України значних збитків завдають близько 300 видів шкідливих комах, кліщів, гризунів і 100 збудників грибних, бактеріальних та вірусних хвороб. Основними шкідниками яблуні та груші є сірий бруньковий довгоносик, букарка, казарка, цикадка, яблуневий квіткоїд, листокрутки, п’ядуни, попелиці, мінуючі молі, яблуневий пильщик медяниці, яблунева, східна і грушева плодожерка, кліщі — червоний плодовий, звичайний, павутинний та інші. Найбільш поширеними і шкідливими хворобами плодових зерняткових культур є парша, септоріоз або біла плямистість листя, буруватість листя груші, борошниста роса яблуні, плодова гниль (моніліоз), кореневий бактеріальний рак, бактеріальний опік тощо.
NB: Використання дронів у сільському господарстві має два ключові напрямки: агромоніторинг та виконання технологічних операцій, серед яких найбільш популярною є саме внесення ЗЗР та добрив дронами-обприскувачами (як повітряними, так і наземними).
Дрони в агромоніторингу виконують роль інструмента збору даних, який має свої переваги над іншими варіантами (супутниковий моніторинг, візуальні обстеження, авіаційний метод). Цінність зібраних дроном даних формується після їх обробки та професійного аналізу, на основі чого приймаються відповідні рішення, що допомогають виробниками підвищити ефективність чи досягнути планових показників урожайності.
Рис. 3. Агромоніторинг дронами садів.
Рис. 4. Наземний дрон XAG R150
Рис. 5. Дрон-обприскувач XAG V40
У садівництві використання безпілотних рішень дозволило значно скоротити час на проведення обстежень насаджень та відслідковування системного поширення хвороб, шкідників та неоднорідності вегетації саду. На сьогодні збір даних за допомогою безпілотників та обробка даних із використанням передового програмного забезпечення дозволяє відстежувати в динаміці низку індексів стану саду впродовж сезону вегетації, що лягає в основу економічної ефективності.
Збір даних для планування проріджування цвітіння та обрізки плодових дерев
В країнах з розвиненою галуззю садівництва, у процесі управління сучасним промисловим садом, використання безпілотників для збору даних є особливо актуальним для прийняття рішення з проведення проріджування цвітіння, обрізки плодових дерев (коріння та крона). В комплексі, це дозволяє підвищити врожайність та прибутковість садів.
Фруктові дерева дають багато квітів, які вони не можуть перетворити на плід і зберегти до збору врожаю. Кількість квіток на дереві дуже велика і, залежно від породи та розміру дерева, може бути до 50 000 квіток на черешні та до 20 000 квіток на персику. У зерняткових видів для отримання високоякісного товарного врожаю достатньо, щоб зав’язалося лише від кількох до приблизно десятка відсотків квіток. З цієї причини яблуні добре дають урожай, коли зав’язалося 7% квіток. Кісточкові види потребують більш високого рівня запилення. У персика достатній урожай отримується, коли 25% квіток зав’язуються, тоді як черешня добре дає врожай із коефіцієнтом зав’язування 25–40%.
Плодові дерева, вирощені на карликових і напівкарликових підщепах, більше закладають квіткових бруньок. Проте вишневі дерева на карликових підщепах часто дають надмірну кількість дрібних плодів із низьким вмістом цукру. Таким чином, проріджування квітів є необхідним для запобігання надлишку врожаю та забезпечення високоякісних плодів з точки зору основних параметрів якості плодів, таких як розмір, колір, загальна кількість розчинних речовин і твердість.
Одним із недоліків проріджування квітів є ризик втрати врожаю, якщо після проріджування виникнуть заморозки та несприятливі умови для запилення та запліднення.
NB: Такі хімічні речовини, як тіосульфат амонію (ATS), сечовина, ціанамід водню та інші сполуки на основі сірки, що використовуються в таких умовах, спричиняють пошкодження рильця, стрижня, пиляка та пилку, що перешкоджає запиленню пошкоджених квіток.
ATS використовується для проріджування квітів яблуні та персика та вважається екологічно безпечним. Однак він може мати фітотоксичну дію на листя і, як наслідок, зменшити фотосинтез, що може вплинути на розмір плоду. Проте без проріджування цвітіння на інтенсивно цвітучих плодових деревах на наступний рік і більше може взагалі не відбуватися цвітіння. Щоб плодові дерева плодоносили кожен рік важливо на них застосовувати такий захід як проріджування цвітіння.
Рис. 6. Підщепа сильно впливає на кількість квіток.
Проріджування плодів
Залежно від виду плодів застосовують хімічне, ручне або механічне проріджування. Механічне проріджування є альтернативою ручному проріджуванню, який є трудомістким процесом і який з року в рік стає все важче застосовувати через скорочення робочої сили. Механічне проріджування зазвичай застосовують до яблук, груш і персиків. Однак перші пристрої були розроблені для обробки дерев, навчених як вузька вісь веретена або плодоносна стіна, а не для дерев, які підтримувалися у формі широкого веретена або вази. Навіть при вирощуванні на карликових підщепах вишневі дерева зазвичай розвивають велику крону, порівнянну з яблуньками та грушами, вирощеними на сіянкових підщепах; тому проріджувати вишні такими ж пристроями, як і для яблук або груш, дуже важко, а часто й неможливо. Цей недолік можна вирішити за допомогою ручних механічних пристроїв, які можна застосувати до дерев, навчених за різними системами, але проріджування плодів ручними пристроями вимагає набагато більше зусиль, ніж хімічне проріджування, і його ефективність є спірною, тому здається що найкращим рішенням є розробка ефективного хімічного методу проріджування.
У вирощуванні яблуні та груші широко застосовують хімічне проріджування плодів для покращення його якості та запобігання почергового плодоношення. Це також зменшує ручні зусилля. Ручне проріджування вишні та вишні нерентабельне через трудомісткість. Порівняно з зернятковими видами, на деревах кісточкових порід потрібно залишати більше квітів, щоб отримати прибутковий товарний урожай хорошої якості. Для персиків це має становити близько 25%, тоді як солодкі та кислі вишні потребують 75% квіток, щоб залишитися на деревах для прибуткового комерційного врожаю.
Варіанти хімічного проріджування кісточкових плодів обмежені. Були проведені випробування методів проріджування, таких як композиції для спалювання квітів, регулятори росту та інгібітори фотосинтезу. Хімічне проріджування можна проводити під час цвітіння або незабаром після нього, щоб зменшити навантаження на дерева протягом вегетаційного періоду. Видалення квітів і плодів у початковий період росту зберігає більше асимілятів, таким чином зменшуючи конкуренцію між вегетативними та генеративними органами дерева. Це сприяє більш сильному вегетативному росту, а також стимулює диференціацію квіткових бруньок і покращує якість плодів і розмір врожаю.
Плодоношення можна регулювати за допомогою гіберелінової кислоти (GA3), щоб зменшити індукцію квіткових бруньок, збалансувати кількість плодів і покращити якість плодів протягом сезону після застосування. Гіберелін, який використовується під час закладки квіткових бруньок у період індукції, зменшує загальну кількість квіток у наступному вегетаційному періоді. Дата використання важлива, оскільки на розвиток бруньок можна впливати лише протягом обмеженого періоду кожного року. Таким чином, період індукції та диференціації квіток повинен бути відомий для кожного виду або для кожного сорту. Крім гібереліну, патока, калійне мило, тергітол, 2-4% емульсія рослинної олії або мідь також були перевірені як розріджувачі вишні.
Рис. 7. Регулювання плодоношення в інтенсивному яблуневому саду.
Мультиспектральний аналіз садів дронами
Мультиспектральний аналіз садів дронами є методом, який використовує різні спектральні діапазони для аналізу рослинного покриву і землі в саду. Цей аналіз надає додаткову інформацію про стан рослин, їхній фізіологічний стан, виявлення хвороб, недостатнього поливу або живлення, а також інших факторів, що впливають на здоров’я і розвиток рослин. Мультиспектральний аналіз використовує спектральні камери для отримання даних про відбиття світла в різних спектральних діапазонах. Зазвичай використовуються спектральні діапазони від видимого світла до інфрачервоного, такі як червоне, зелене, близькі інфрачервоні діапазони. Кожен спектральний діапазон відображає різні аспекти рослинного покриву. Дрони можуть бути обладнані фото-камерою, мультиспектральною камерою, тепловізором, лідаром. Мультиспектральний аналіз садів з використанням дронів може бути цінним інструментом для визначення плодових дерев, які занадто сильно цвітуть, для проведення проріджування цвітіння, а також обрізки коренів і крони дерев, які не цвітуть, від інтенсивного переростання гілок без плодів. Наразі мультиспектральний аналіз садів дронами для проведення проріджування цвітіння і обрізки коренів є одним із найпоширенішим заходом в Європейських інтенсивних плодових садах.
Сергій ХАБЛАК, агроном, доктор біологічних наук,
Інститут харчової біотехнології та геноміки
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
