Кожен другий вітчизняний виробник молока нині терпить збитки. На економіку галузі тисне обвальна інфляція та обмеження експорту, через яке ціна на молоко в Україні весь минулий рік і до середини 2023-го була вдвічі менша, ніж у Європі. А все необхідне для виробництва своєї продукції українські тваринники закуповують за ринковою вартістю, що невпинно зростає.
Попри високий рівень інфляції, за продукцію тваринництва нині платять на рівні 2021 року в гривні або й менше (насправді менше, якщо рахувати в доларах). Молочна галузь на межі.
NB: До прикладу, молоко купують у середньому по 13 гривень за кілограм без ПДВ, як і до повномасштабного вторгнення. У доларовому еквіваленті це на 28% нижче, ніж до 24 лютого 2022 року. На 200–800 доларів менше, ніж до великої війни, можна виручити за нетель, вибракувані тварини високої вгодованості подешевшали з 74 гривень за кілограм до 55–60, бички — з 85–90 гривень за кілограм до 60-65.
— Молочна галузь — у глибокій кризі, — переконаний Олександр Назарко, директор департаменту управління МТФ у консультаційному центрі «Асоціація виробників молока (АВМ)». — Оплачуємо сировину, щоб виробити свою продукцію, за ринковими цінами, а продаємо молоко за штучно заниженими. Подорожчали пально-мастильні матеріали, кормові компоненти, штучне осіменіння, ветеринарні препарати, електроенергія, ресурси для вирощування кормів, заробітні плати. В Україні відбулася продовольча й фінансова інфляція. Ще й податкова підкидає «дров у вогонь», постійно та безпідставно блокуючи накладні, що обмежує підприємства в доступних ресурсах для операційної діяльності.
Усього 30% господарств, що ведуть молочне скотарство, почуваються на ринку більш-менш впевнено. Складові їх стабільності — хороша команда, налагоджені технології, що дають можливість бути досить ефективними, велике поголів’я корів, якісна кормова база, необхідна для годівлі тварин.
— Ті, хто зумів за сприятливих для розвитку АПК умов забезпечити комфорт тваринам і добрі умови праці персоналу, а також масштабував виробництво, сьогодні «знімають вершки». Пропускаючи все, що виростили в полі, через стадо, вони економлять на логістиці й таким чином здешевлюють корми. На цих фермах багато корів та якісного молока, за яке завжди готові платити дорожче.
Читайте також: Молочна ферма в умовах війни — шанс вижити та врятувати господарство
У такому господарстві кожна дійна тварина — «на олівці». Адже що довше живе високопродуктивна корова, то більше молока вона дає. Тому кожен зоотехнік зацікавлений зберегти її у стаді щонайменше на 4–5 лактацій, а не пускати під ніж.
NB: Нетелі продавати набагато вигідніше, ніж вибракуваних корів. Навіть тепер, коли собівартість нетелі зросла до 800–1200 доларів, а її продажна ціна зменшилася до 1,5–1,8 тис. доларів, на кожній тварині можна заробити навіть до 100% витраченого на її вирощування. У цій ніші, наголошує експерт ринку, молочний бізнес має шалені резерви заробітку.
Загалом, підсумовує Олександр Назарко в інтерв’ю GrowHow, після війни з відновленням експорту та нормальних ринкових відносин в Україні молочна галузь може бути прибутковою і без державної підтримки, та треба залучати дієві й ефективні інструменти для інвестицій та реформування підприємств, щоб фермери могли зі старої ферми на 300 корів зробити нову на 1200 корів.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
