Лобода біла в посівах сої: стійкість до гербіцидів, практичні рекомендації контролю

Гербіцидний захист сої ― складний процес, який потребує знань видів бур’янів, їхніх біологічних особливостей, характеристик діючих речовин, компонування бакових сумішей тощо.

Лобода біла вимагає уваги

У багатьох господарств у посівах сої є проблема з лободою білою. Складність її контролю полягає в тому, що лобода має восковий наліт, який створює гідрофобну структуру листя і перешкоджає проникненню робочого розчину в рослину (фото 1).

Чому виникає стійкість до гербіцидів

Причини проблем з контролем лободи білої різні: недостатньо досвіду, несвоєчасне внесення гербіцидів, неякісне внесення, незнання фізіології бур’яну, захисні механізми рослин лободи, неякісна вода, порушення порядку змішування компонентів бакової суміші, погодні фактори тощо.

Також може виникати стійкість рослин лободи до гербіцидів. Якщо ми спрацювали нормою гербіциду, яка була занизькою, і оброблені рослини відновили вегетацію, то боротьба з ними потребує заміни діючих речовин гербіцидів, збільшення норми внесення, використання бакових сумішей діючих речовин.

Практичні рекомендації для контролю лободи білої:

• Якщо лобода на початкових фазах розвитку, варто застосувати гербіциди з діючою речовиною тифенсульфурон-метил, що забезпечує економний та якісний контроль.
• Якщо лободи багато, вона переросла, наявний щільний восковий наліт, використовуємо гербіциди з діючою речовиною бентазон або бакову суміш бентазон + тифенсульфурон-метил. Пам’ятаймо, що бентазон ― це контактна діюча речовина, тому вона працює на тих бур’янах, на які потрапила. У разі неповного покриття через «парасольковий» ефект можливий недостатній контроль тих бур’янів, які ростуть у нижньому ярусі. Якщо на полі ви бачите хоча б два яруси бур’янів, потрібно зробити дворазове обприскування з розривом у 5–10 днів.
• Контролюємо жорсткість води. Якщо в розчині є позитивно заряджені іони кальцію, магнію, заліза та алюмінію, то вони приєднуються до протилежно заряджених частин і випадають в осад. Приєднана до іона кальцію частинка бентазону є втраченою назавжди. Щоб запобігти такій ситуації, першим до розчину додаємо сульфат амонію. Він виділяє в розчин негативно заряджені сульфат-іони, які приєднуються до іонів кальцію та магнію і випадають в осад. Для цього потрібно 5‒10 хв ретельно перемішувати розчин. Розчин має злегка помутніти. Це й буде сигналом, що реакція відбулася.
• Контролюємо кислотність. Якщо у воді вже й так багато іонів водню, то бентазон практично не дисоціює, а ціла молекула бентазону краще проникає в листок. Підкислити розчин можна шляхом додавання лимонної кислоти або використати спеціальні коректори кислотності.
• Використовуємо ПАР на олійній основі або суміш олійного та спиртового розчинів.
• Обприскування проводимо на ранніх фазах розвитку лободи. Оптимальною є фаза розвитку від сім’ядоль до двох справжніх листків незалежно від висоти лободи. Оптимальна фаза розвитку сої ― 1‒3 трійчасті листки. Якщо ж забур’яненість сильна, то рішення про внесення гербіцидів ухвалюємо з огляду на фазу розвитку лободи.
• Оскільки бентазон є інгібітором фотосинтезу, то для підвищення його ефективності потрібно забезпечити сонячну інсоляцію протягом шести годин, тому обприскування варто проводити в ранні години. До того ж у ранню пору менший восковий наліт.
• Оброблення плануємо так, щоб шість годин після внесення не було дощу.

Профілактика важлива

Для ефективної боротьби з лободою білою дуже важливо не допускати в посівах таких рослин, які можуть сформувати насіння (фото 2), оскільки одна рослина може дати потомство від 10 до 600 тис. насінин. Насіння зберігає схожість у ґрунті протягом восьми і більше років. Один раз дозволивши лободі сформувати насіння, забезпечите на полі проблему на багато років.

Втрачений урожай

Соя має неглибоке залягання кореневої системи, уповільнений початковий ріст, пізно змикає міжряддя, а тому дуже чутлива до негативного впливу бур’янів.

Запізнення з контролем лободи білої в посівах сої в гербокритичний період на десять днів за сильного поширення бур’яну здатне знизити врожай до 40% (фото 3).

Втрати варто рахувати

Часто в господарствах агрономи вирішують відкласти обприскування на пізніші терміни, щоб соя була більш стійка до негативної дії гербіциду. Також внесення гербіцидів можуть відтерміновувати з інших причин: погодні умови, завантаженість чи ламання обприскувача.

Насправді для сої запізнення з внесенням гербіцидів на 10‒14 днів має дуже негативні наслідки. Якщо наша планова врожайність 4 т/га, а втрати від невчасного внесення 20–40%, то це становить 0,8–1,6 т з кожного гектара. За ціни 13 тис. грн/т вартість втраченого врожаю 10 400–20 800 грн/га. Підставляйте свої цифри та прораховуйте втрати. Вони можуть бути меншими, але все-одно досить суттєвими й вартуватимуть, щоб боротися за чистоту поля.

Напевно, усі бачили в полі фітотоксичний вплив бентазону на рослини сої: вони призупиняються в рості, на листках утворюються опіки у вигляді блідо-жовтих плям. За сильних опіків уражені листки гинуть повністю (фото 4).

У разі використання високих норм тифенсульфурон-метилу на рослинах сої можемо спостерігати відмирання точки росту основного стебла, що призводить до затримки в рості, подовження вегетації завдяки бічному гілкуванню, окремі рослини можуть «випасти» з посівів (фото 5).

Попри те, що соя добре витримує стрес, відновлює вегетацію після фітотоксичного впливу гербіцидів завдяки компенсаційній здатності, втрати є, і вони можуть становити в середньому 10‒15%.

Читайте також: Падалиця імі-гібридів соняшнику на сої: тонкощі боротьби

Технологія точкового обприскування береже врожай

Розв′язанням проблеми встановлення термінів обприскування залежно від фази розвитку сої, уникнення фітотоксичного впливу є використання інноваційної технології SNIPER («Снайпер») від французької компанії BERTHOUD. SNIPER ― це точкове, цільове, локальне обприскування: робочий розчин гербіцидів потрапляє тільки на бур’ян. Ми забираємо бур’яни й не спричиняємо фітотоксичного впливу на рослини культури ― зберігаємо врожай. Це справді прорив у науці. Коли дуже вузький коридор прибутковості, важливий кожний збережений кілограм врожаю.

Технологія SNIPER може стати ключем до виходу із ситуації та вагомим чинником у формуванні врожаю:

• економія гербіцидів ― 40‒80%;
• менше стресу культури ― 80%;
• збереження врожаю ― до 15–30%;
• сповільнення виникнення резистентності бур’янів;
• більша продуктивність обприскування.

Як говорить народна мудрість: де господар не ходить, там нивка не родить. Отож обстежуйте посіви, застосовуйте досягнення науки, ухвалюйте конкретні точкові рішення, залишайте слід господаря на кожному полі ― це забезпечить вам результат у складних умовах сьогодення.

Агроексперт Галина ДЗЯБ’ЯК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram