З 1 липня 2019 року сільгосппідприємства мають отримувати ліцензію на місця зберігання пального. Що, як, чи для всіх — читаємо нижче.

Найперше, головне і важливе!

У будь-якому разі, до 31.12.2019 р. сільгосппідприємство може працювати без ліцензії. Тому що штрафи за її відсутність в цей період не застосовуються. Про це детальніше нижче. Але вже станом на 01.01.2020 року ліцензія має бути. Тому про її отримання турбуйтеся заздалегідь.

Можливо, до того часу ще будуть якісь зміни. Можливо, ліцензування відмінять. Можливо, для сільгосппідприємств запровадять пільги. Можливо. Ми слідкуватимемо і зрадіємо разом, якщо такі зміни будуть.

Але поки що повернемося до нашої розповіді.

Закон № 481

Процедура ліцензування запроваджена Законом № 481 (Закон України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Що ліцензують?

Відповідно до Закону № 481 ліцензують господарську діяльність з пальним:

  • його виробництва;
  • оптової торгівлі;
  • роздрібної торгівлі;
  • зберігання.

Імпорт або експорт пального також здійснюється на підставі ліцензії — на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Оскільки сільгосппідприємства здебільшого пальне не виробляють, не продають його оптом чи вроздріб, зупинимося на найпоширенішій для них ситуації — зберіганні. Тобто, мається на увазі придбання сільгосппідприємством пального для використання у власній діяльності. Наприклад, придбали бензовоз дизпалива, злили його у ємність для зберігання, яка знаходиться на території підприємства і надалі використовують для виконання сільгоспробіт.

Звісно, що сільгосппідприємства можуть і продавати паливо, і імпортувати, експортувати його тощо. В такому разі варто буде придбавати ще й ліцензію на відповідний вид діяльності з пальним.

Але в цій статті зосередимося лише на зберіганні пального.

Отже, зберігання. Як і що ліцензувати?

Невже на зберігання пального потрібно мати ліцензію?

Відповідно до ст. 1 Закону № 481, зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Тобто, придбали дизпаливо на заправці, доставили на тракторну бригаду, де розміщена ємність, злили в неї. Згодом з цієї ємності заправили в бак трактора. До моменту заправки дизпаливо зберігається в цистерні.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється за наявності ліцензії.

Ліцензія не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

  • підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
  • підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
  • суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Як бачимо, в цьому перелік немає сільгосппідприємств. Хіба що сільгосппідприємство утримується за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, чи належить до системи державного резерву. Тому зберігаючи пальне, сільгосппідприємства мають отримувати ліцензію.

NB: Ще раз! Навіть якщо обсяги зберігання невеликі, навіть якщо ви фермерське господарство, навіть якщо ви платник єдиного податку четвертої групи. Якщо ви зберігаєте пальне (в бочках, цистернах, каністрах) — маєте придбати ліцензію.

Окрему ліцензію видають на кожне місце зберігання пального

Місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 Закону № 481).

Далі в цій же статті Закону сказано, що Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості в тому числі про місця зберігання пальним (адресу). Адреса місця зберігання пального зазначається і в графі 10 Заяви щодо ліцензії на право зберігання пального (додаток 2 до Листа № 17014 — Лист ДФСУ від 30.05.2019  № 17014/7/99-99-12-01-01-17).

Тобто, місце зберігання визначається окремою адресою.

Наприклад, на тракторній бригаді (територія за адресою: вул. Миру, 1, село Попівка, Полтавський район, Полтавська область) розміщено кілька ємностей (цистерн) для зберігання. Таким чином, територія тракторної бригади, розміщена за відповідною адресою, буде одним місцем зберігання пального. Тобто, місцем зберігання будуть не ємності, а територія, на якій вони розміщені. В цій ситуації отримують одну ліцензію.

З цього приводу маємо консультацію в підкатегорії 115.05 ЗІР[1]: якщо на одній земельній ділянці, за однією адресою розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального, суб’єкти господарювання отримують одну ліцензію на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання такого пального.

А якщо пальне зберігається тільки в баку техніки чи в каністрах, які розміщуються на території, на складі сільгосппідприємства?

Відповідь на це питання читаємо в підкатегорії 115.08 ЗІР[2]: у разі якщо пальне придбавається та заливається до паливного баку транспортного засобу, то таке зберігання пального не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки транспортний засіб не є нерухомим майном та не має чіткої прив’язки до місця (території).

Але якщо пальне зберігається в каністрах, бочках та інших ємностях, незалежно від обсягу, що розміщуються на складі тощо, то зі змісту консультації податкової можна зрозуміти, що ліцензію придбавати доведеться.

Особисто ми в цьому дуже сумніваємося. Тому що каністри, бочки не є стаціонарними об’єктами. Вони пересувні. На такі каністри, бочки не отримуються документи на введення в експлуатацію. Але ж саме такі документи мають надаватися разом із заявою на отримання ліцензії. Якщо їх не надати, то і ліцензію не видадуть. Мовою самої ж податкової, каністри, бочки «не мають чіткої прив’язки до місця (території)».

Наприклад, в Індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 15.08.2019 р. № 3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК розглянута подібна ситуація. Податкову спитали, чи потрібно придбавати ліцензію, якщо пальне зберігається в цистерні автомобіля-паливозаправника та в цистерні, розміщеній на причепі.

Податкова відповіла, що у розумінні Закону № 481 суб’єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях. З цього випливає, що на пересувні засоби зберігання отримувати ліцензію не потрібно.

Як отримати ліцензію?

Основні положення з видачі ліцензії наведені в ст. 15 Закону № 481. Для отримання ліцензії потрібно звертатися до ДФС за місцем здійснення відповідної діяльності. Очевидно, йдеться про діяльність зі зберігання. Як зазначено в Листі № 17014[3], звертаються на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання пального. ДФС подають:

  • заяву щодо ліцензії на право зберігання пального (за формою додатку 2 до Листа № 17014);
  • документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (копія платіжного доручення з відміткою банку про сплату[4]). Річна плата за ліцензію — 780 грн. А ліцензія видається строком на 5 років. В момент отримання сплачується тільки річна сума. А потім потрібно платити кожного року. Сплачують за кодом бюджетної класифікації 22013400 «Плата за ліцензії на право зберігання пального»[5], за реквізитами рахунків, які можна отримати в територіальних органах Держказначейства або ДФС за місцем здійснення діяльності[6];
  • документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
  • акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
  • дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. З метою отримання дозволу звертатися до Держпраці та її територіальних органів[7].

Але!

Тимчасово, до 01.01.2022 р. для отримання ліцензії можна не подавати (за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на відповідні об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014 р.) (див. ст. 18 Закону № 481):

  • акт вводу в експлуатацію об’єкта або
  • акт готовності об’єкта до експлуатації, або
  • сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або
  • інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Стосовно коду діяльності

В графі 7 заяви щодо ліцензії потрібно зазначити код на назву виду діяльності. На сайті ГУ ДФС у Хмельницькій області написали, що для отримання заяви на право зберігання пального в заяві потрібно зазначити один з таких кодів:

  • 12 «Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами»,
  • 71 «Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах»,
  • 30 «Роздрібна торгівля пальним».

Там же пишуть, що у разі відсутності встановлених КВЕД заява приймається, з відповідним повідомленням «відсутній необхідний КВЕД», та після розгляду повертається платникові податків для приведення у відповідність.

Вважаємо таку інформацію ГУ ДФС у Хмельницькій області необгрунтованою. Адже сільгосппідприємство, яке зберігає пальне для використання у власній діяльності, не здійснює ані посередницьку діяльність, ані роздрібну торгівлю. Стосовно коду 47.71, то це взагалі помилка. З нашого погляду, оскільки окремо про такі коди в Законі № 481 не сказано, і сільгосппідприємство здійснює певні види сільгоспдіяльності (наприклад, 01.11 «Вирощування зернових»), то саме такі види діяльності і потрібно зазначати в заяві.

З цього приводу, приміром, в Індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 11.07.2019 р. № 3220/6/99-99-12-01-01-15/ІПК на питання, який код КВЕД зазначати у заяві у разі зберігання пального, написали, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Подібне читаємо і в Індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 18.06.2019 р. № 2776/6/99-99-12-01-01-15/ІПК:

  • ст. 15 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік документів для отримання ліцензії;
  • вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

В обох консультаціях податкової прослідковується натяк на те, що Закон не встановлює вимогу стосовно зазначення коду КВЕД. Тому сільгосппідприємство заповнити цю графу може цілком формально, просто написавши код свого основного виду сільгоспдіяльності.

Що ще подавати, не подавати?

Копії окремих документів можна не подавати у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник (сільгосппідприємство), такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта. Наприклад, сільгосппідприємство орендує у іншого підприємства територію тракторної бригади, будівлі, ємності для зберігання пального, які на ній знаходяться. В такому разі окрім наведених копій документів, виписаних на орендодавця, потрібно буде прикласти копію договору оренди.

Вимагати представлення інших документів заборонено!

Ліцензію або рішення про відмову в її видачі видають заявнику (сільгосппідприємству) не пізніше 20 календарних днів з дня одержання наведених вище документів. Після видачі ліцензії ДФС вносить відповідні дані до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Єдиний реєстр ведеться відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затвердженого Постановою КМУ від 19.06.2019 р. № 545.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального розміщується на офіційному веб-сайті ДФС[8] (п. 8 Порядку № 545).

Що буде за зберігання пального без ліцензії?

Штраф у розмірі 500 000 грн. (див. ст. 17 Закону № 481).

Щоправда, відповідно до останнього абзацу ст. 18 Закону № 481 ця санкція не застосовується у разі зберігання пального до 31.12.2019 року без наявності відповідної ліцензії.

[1] Див. відповідь на питання: «Скільки ліцензій на зберігання пального необхідно отримувати СГ, якщо на одній земельній ділянці розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального?»

[2] Відповідь на питання: «Чи необхідно придбавати ліцензію на зберігання пального якщо таке пальне зберігається в баку автомобіля, каністрі тощо, та наявність яких ємностей передбачає обов’язковість отримання ліцензії на зберігання пального?»

[3] Те саме зазначено у відповіді на питання, розміщене в підкатегорії 115.05 ЗІР: «До якого органу та з якої дати потрібно звертатись СГ та за якою формою необхідно подавати заяву для отримання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?»

[4] Див. відповідь на питання в підкатегорії 115.05 ЗІР: «Який документ підтверджує внесення плати за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?»

[5] Див. відповідь на питання в підкатегорії 115.05 ЗІР: «За якими кодами бюджетної класифікації платник податків здійснює плату за ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним?»

[6] Див. відповідь на питання в підкатегорії 115.05 ЗІР: «У які строки та куди здійснюється сплата за ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?»

[7] Див. відповідь на питання в підкатегорії 115.02 ЗІР: «Яким органом видається дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, необхідний для одержання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального?»

[8] Див.: Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним

Олександр Золотухін, консультант з оподаткування

і бухгалтерського обліку

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram